ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про продовження строку
"09" грудня 2025 р. справа № 300/8487/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із зарахуванням до стажу у потрійному розмірі часу її перебування із 20.05.1950 по 24.08.1963 у засланні як репресованої особи, яку у подальшому було реабілітовано на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням до стажу у потрійному розмірі час перебування із 20.05.1950 по 24.08.1963 у засланні як репресованої особи, яку у подальшому було реабілітовано на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчені докази, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у засланні, як репресованої особи, яку у подальшому було реабілітовано на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» в період з 20.05.1950 по 24.08.1963 або докази, які підтверджують, що сторона позивача здійснила усі залежні від них дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
03.12.2025, на виконання вимог ухвали від 01.12.2025, від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої остання долучила:
- довідку Верховного cуду УРСР від 27.11.1963 № 683Н63, у якій зазначено, що ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду УССР від 24.08.1963 скасовано постанову від 20.05.1950 стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , справу провадженням припинено із звільненням із спецпоселення та поверненням конфіскованого майна чи його вартості;
- свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , згідно якого 28.04.1979 ОСОБА_5 уклав шлюб зі мною, ОСОБА_4 , після чого присвоєно прізвище ОСОБА_6 ;
- посвідченням реабілітованого № НОМЕР_2 від 26.04.2001, згідно якого ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_7 ), є особою, реабілітованою на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;
- рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 300/969/23.
У даному аспекті суд зазначає, що всі подані позивачкою документи підтверджують факт належності останньої до кола репресованих осіб, які згодом були реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років».
Разом з тим, суд наголошує, що предметом спору у цій частині є не сам факт репресії чи реабілітації, а зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу у потрійному розмірі періоду перебування позивачки у засланні з 20.05.1950 по 24.08.1963, як репресованої особи.
Отже, ключовим для вирішення спору є встановлення саме тривалості та чіткого календарного періоду перебування позивачки у засланні, оскільки лише за наявності документально підтвердженого проміжку часу можливо правомірно застосувати положення законодавства щодо потрійного зарахування стажу.
Проте, суд констатує, що жоден із поданих позивачкою доказів, попри, їх значення для підтвердження статусу репресованої та реабілітованої особи не містить відомостей, які б однозначно підтверджували саме період перебування у засланні з зазначенням початку, кінця та тривалості такого строку.
Відсутність цих даних позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість вимоги про зарахування відповідного періоду до стажу у потрійному розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з положень статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 121, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачці п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчені інші докази, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у засланні, як репресованої особи, яку у подальшому було реабілітовано на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» в період з 20.05.1950 по 24.08.1963 або докази, які підтверджують, що сторона позивача здійснила усі залежні від них дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Позивачу копію ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.