08 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/13619/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо не включення індексації до розміру щомісячної виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати пенсію з 01.02.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням індексації передбаченої Постановами Кабінету Міністрів України: від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення виплати з 01.02.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати починаючи з 01.02.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення Міністерства внутрішніх справ №51/9214 від 13.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням проведених виплат) з 01 грудня 2019 року згідно із довідкою Міністерства внутрішніх справ №51/9214 від 13.06.2024 у розмірі 100% грошового забезпечення.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, зазначив, що розрахований розмір його пенсії становить 52682,88 грн., а виплачується в розмірі 41481,03 грн. Тобто, має місце протиправне обмеження пенсії її максимальним розміром. В зв'язку з цим просить позов задовольнити.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки МВС України від 13.06.2024 за №51/9214 за період з 01.12.2019 по 11.01.2024. В іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжено.
Розглянувши у письмовому провадженні з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач долучив до матеріалів справи розрахунок пенсії за вислугу років з пенсійної справи, з якого вбачається, що підсумок його пенсії (з підвищеннями, доплатами та надбавками) становить 52682,88 грн. Однак, до виплати розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами і встановлена до виплати сума 41481,03 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою з питання перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.
Листом від 29.03.2024 відповідач повідомив позивача, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі №640/22880/20 не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії. Отже, розмір пенсії, обчислений на виконання вказаного рішення суду, з 01.01.2016 становить - 41481,03 грн., тобто не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Окрім того, зазначено, що після проведення індексації до пенсійної виплати з 01.03.2022 входить індексація пенсії в сумі 4549,64 грн., з 01.03.2023 індексація пенсії в сумі 1500,00 грн., в межах розміру пенсії, визначеного на виконання рішення суду станом на 01.01.2016 та становить 41481,03 грн., а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000 грн. в межах максимального розміру пенсії 41481,03 грн.
Окрім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що Міністерством внутрішніх справ України складено довідку від 13.06.2024 за №ХЗ51/9214 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на листопад 2019 року.
Після отримання вказаної довідки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві із заявою, у якій просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019, з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в цій довідці.
Листом ГУПФ України м. Києві позивача повідомлено про те, що оскільки рішення про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України після 21.02.2018 не приймалось, Міністерство соціальної політики не повідомляло Пенсійний фонд України про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Приписами частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
За таких обставин внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06 грудня 2016 року зміни до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відтак, внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни є повторним запровадженням нормативного регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому слід констатувати, що ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №640/22880/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
На виконання цього судового рішення пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача без застосування обмеження її максимальним розміром та визначив, що розмір пенсії позивача після такого перерахунку становить 41481,03 гривень.
Отже, питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі №640/22880/20 і ухвалене в цій справі рішення суду має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішенні по справі №640/22880/20, що набрало законної сили.
Водночас, на виконання судового рішення у справі №640/22880/20 відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії, а на виконання вимог постанови КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від23.02.2024 №185 - нарахування індексації, внаслідок чого розмір пенсії позивача збільшився до 52682,88 гривень.
При цьому, незважаючи на підвищення розміру пенсії позивача, відповідач здійснює виплату позивачу пенсії у розмірі 41481,03 гривень, тобто у тому самому розмірі, який був визначений пенсійним органом у зв'язку з проведенням перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №640/22880/20.
Суд наголошує на тому, що право позивача на обчислення його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже було предметом дослідження в іншій адміністративній справі, а тому з тих самих підстав пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував до пенсії позивача обмеження її розміру сумою 41481,03 грн, нарахованою на виконання рішення суду у справі №640/22880/20, тим самим допустив протиправні дії щодо невиплати позивачеві пенсії в повному розмірі, який становить 52862,88 гривень.
Суд звертає увагу на тому, що чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є протиправними.
При вирішенні справи суд вважає неприйнятними посилання відповідача на те, що на виконання рішення суду у справі №640/22880/20 розмір пенсії позивача був зафіксований у сталому розмірі, оскільки цим судовим рішенням пенсійний орган зобов'язано перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01.01.2016 без обмеження пенсії максимальним розміром, а не нарахувати та виплачувати позивачу пенсію у визначеному розмірі. Більше того, вказане рішення суду не звільняє відповідача від обов'язку самостійно здійснювати перерахунок пенсії позивача за наявності для цього законних підстав та виплачувати її у новому розмірі у зв'язку з проведенням такого перерахунку.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачується позивачу нарахована пенсія в повному розмірі внаслідок безпідставного обмеження такого розміру.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування з 01.04.2024 (в межах заявлених позовних вимог) до пенсії позивача максимального обмеження її розміру.
Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати позивачу пенсію з 01.02.2024 без обмеження її максимального розміру, із урахуванням індексації, нарахованої йому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", а також з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо права позивача на перерахунок пенсії згідно із довідкою Міністерства внутрішніх справ №51/9214 від 13.06.2024, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно з п. 5 Постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103. Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У свою чергу, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Отже, з 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, з цієї дати,виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням розміру: посадового окладу; окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, посилаючись на те, що окрім постанови №103 Кабінетом Міністрів України іншого нормативно-правового акту щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям відповідно до вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ не приймалось.
Проте суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення Міністерством внутрішніх справ України відповідної довідки.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу з 12.01.2024 належної пенсії відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2024 за №51/9214, а також вимоги про зобов'язання провести такий перерахунок з 12.01.2024 на підставі цієї довідки підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в конкретному відсотковому розмірі грошового забезпечення, то суд зазначає, що вказана вимога заявлена передчасно, оскільки такого перерахунку на момент виникнення спірних правовідносин зроблено не було, а тому відсутні підстави вважати, що такий розмір є зміненим. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу нараховується в розмірі 100% грошового забезпечення та нараховано щомісячну доплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 у розмірі 2000 грн.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги №26/24 від 22.03.2024, протоколу №1 погодження гонорару від 22.03.2024, квитанції про сплату/отримання гонорару, адвокатом Горщар С.В. було надано послуги позивачуна суму 6500,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, відсутність клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження її максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2024 без обмеження її максимального розміру, із урахуванням індексації, нарахованої йому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", а також з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум..
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати з 12 січня 2024 року пенсії відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2024 за №51/9214 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 12 січня 2024 року відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2024 за №51/9214, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
08.12.25