Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№200/7687/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі Позивач), звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
Визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 16.04.2025 №056550006759 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » (Список №1);
Зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) від 09.04.2025 із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 16.04.2014 по 07.04.2025, згідно пільгової довідки 09-49/25 від 07.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було винесено рішення №056550006759 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком №1. До пільгового стажу за Списком №1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не було зараховано період роботи з 16.04.2014 по 07.04.2025, згідно пільгової довідки 09-49/25 від 07.04.2025, оскільки відсутній наказ про результати затвердження атестації робочих місць (а долучено Накази про висновки атестації робочих місць). Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056550006759 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » (Список №1) неправомірним.
Ухвалою від 13.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
21.10.2025 від відповідача надійшло пояснення, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що згідно із наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено: Вік позивачки на дату звернення - 50 років 00 місяців 24 дні. Страховий стаж складає - 37 років 05 місяців 00 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 склав - 05 років 06 місяців 13 дні.
За результатами розгляду документів, наданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди трудової діяльності згідно уточнюючої довідки № 09-49/25 від 07.04.2025, з 16.04.2014 по 18.06.2019, оскільки не долучено накази про затвердження результатів атестації робочих місць та переліки професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за віком за Списком № 1 (долучено накази про висновки атестації робочих місць: № 233 від 30.06.2009, № 193 від 24.06.2014).
Пільгового стажу за Списком № 1 зараховано з 19.06.2019 по 31.05.2023, з 01.08.2023 по 28.02.2025.
Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Відповідно до п.4.2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчислення стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 16.04.2025 прийнято рішення № 056550006759 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважає, що рішення відповідача не суперечить чинному законодавству України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судом встановлено, 09.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.
Дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, за рішенням якого від 16.04.2025 № 056550006759 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.
За наданими документами відповідачем встановлено, що Вік позивачки на дату звернення - 50 років 00 місяців 24 дні.
Страховий стаж складає - 37 років 05 місяців 00 днів.
Пільговий стаж за Списком № 1 склав - 05 років 06 місяців 13 дні.
За результатами розгляду документів, наданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди трудової діяльності згідно уточнюючої довідки № 09-49/25 від 07.04.2025, з 16.04.2014 по 18.06.2019, оскільки не долучено накази про затвердження результатів атестації робочих місць та переліки професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за віком за Списком № 1 (долучено накази про висновки атестації робочих місць: № 233 від 30.06.2009, № 193 від 24.06.2014)
Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Відповідно до п.4.2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчислення стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вбачається із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач, у період з 16.04.2014 по дату подання заяви про призначення пенсії на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» на повний робочий день в Костянтинівській Центральній районній лікарні (з 09.01.2019 перейменовано в Комунальне некомерційне підприємство «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради».)
Згідно довідки №09-49/17 від 14.03.2025, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради», вбачається, що позивач працювала з 16.04.2014 по 14.03.2025 (станом на 14.03.2025 в загальній кількості 10 років 10 місяців 28 днів) на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» протягом повного робочого дня в Комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради» (до 09.01.2019 Костянтинівська Центральна районна лікарня).
Згідно довідки №09-49/25 від 07.04.2025, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради», вбачається, що позивач працювала з 16.04.2014 по 07.04.2025 (станом на 07.04.2025 в загальній кількості 10 років 11 місяців 21 день) на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» протягом повного робочого дня в Комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради» (до 09.01.2019 Костянтинівська Центральна районна лікарня).
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком та не зарахування спірного періоду до пільгового страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.ст.22, 64 Конституції України).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно ст.1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст.26 Закону № 1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Відповідно до абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За змістом ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені п.20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "а", "б" ст.13 та ст.100 Закону № 1788-XII
Відповідно до положень п.п.2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам, і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до п.4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з п.4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 360/4129/20, від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а, від 20.02.2020 у справі № 415/4914/16-а, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 16.06.2020 у справі № 682/967/17 та від 19.06.2020 у справі № 359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05.03.2024 у справі № 500/5342/21, від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Разом з тим, при вирішенні цього спору суд звертає увагу й на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а зазначено наступне.
Згідно зі ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.
У разі якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України.
За змістом п.8 та п.9 Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, норма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
За правою позицією Великої Палати Верховного Суду непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
У контексті спірних правовідносин суд, застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що відсутність документів про проведення атестації робочого місця не є підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу за Списком №1 (за наявності інших доказів, які підтверджують умови та характер виконуваної роботи та інше).
Як вбачається з трудової книжки, у спірний період з 16.04.2014 по дату подання заяви про призначення пенсії позивач працювала на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» на повний робочий день в Костянтинівській Центральній районній лікарні (з 09.01.2019 перейменовано в Комунальне некомерційне підприємство «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради».), однак не містить відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, зайнятості повний робочий день та атестації робочих місць для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Суд вказує, що у таких випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.
З матеріалів справ вбачається і такі обставини не заперечуються відповідачем, що позивачем разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу надавались:
- довідка №09-49/17 від 14.03.2025, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради», з якої вбачається, що позивач працювала з 16.04.2014 по 14.03.2025 (станом на 14.03.2025 в загальній кількості 10 років 10 місяців 28 днів) на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» протягом повного робочого дня в Комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради» (до 09.01.2019 Костянтинівська Центральна районна лікарня);
- довідка №09-49/25 від 07.04.2025, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради», з якої вбачається, що позивач працювала з 16.04.2014 по 07.04.2025 (станом на 07.04.2025 в загальній кількості 10 років 11 місяців 21 день) на посаді «рентгенлаборанта рентгенологічного відділення» протягом повного робочого дня в Комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради» (до 09.01.2019 Костянтинівська Центральна районна лікарня)
з яких вбачається, що позивач виконував роботи в зоні випромінювання повний робочий день за професією (посадою) рентгенлаборанта рентгенологічного відділення, що передбачена Списком № 1, розділом ХІХ.
Суд також зазначає, що професія (посада), на якій позивач працювала у спірний період передбачена Списком 1, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду та відомостей з довідок, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах , судом підтверджено зайнятість позивача повний робочий день за професією, що передбачена Списком №1.
Вказані довідки містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), а також містить підписи уповноваженої особи (ліквідатора, менеджера по персоналу, провідного інженера по охороні праці) та печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Поряд з цим, в силу положень ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданих позивачем до заяви про призначення пенсії довідках для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні означеного спірного періоду трудової діяльності до пільгового стажу, відповідач діяв протиправно.
Таким чином, відповідачем під час прийняття рішення, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, не враховано усі обставини, що мають значення для призначення даного виду пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу період роботи 16.04.2014 по 07.04.2025, за виключенням вже зарахованих відповідачем періодів з 19.06.2019 по 31.05.2023, з 01.08.2023 по 28.02.2025.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог лише у зв'язку з неправильним формулюванням способу захисту порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.04.2025 № 056550006759 про відмову в призначенні пенсії за віком пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 16.04.2014 по 18.06.2019, з 01.06.2023 по 31.07.2023, 01.03.2025 по 07.04.2025 та повторно розглянути заяву від 09.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгової довідки КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської Ради» №09-49/25 від 07.04.2025, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
Повний текст судового рішення складено 08.12.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова