08 грудня 2025 рокуСправа №160/20212/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
25.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 229 564,81 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 229 564,81 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі надсилались податкова вимога. З цих підстав позивач просить надати стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву.
26.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
12.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишено без розгляду.
14.11.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
09.12.2024 року адміністративна справа №160/20212/24 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на супровідному листі Третього апеляційного адміністративного суду.
13.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/20212/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із додатковими поясненнями.
У вказаних поясненнях позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, на підставі яких позивачем стягується в межах даної справи податковий борг, позивач не отримував, а підписи позивача у вказаних документах підроблені.
17.06.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запереченнями на додаткові пояснення позивача, в яких зазначило, що позивачем не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивачем стягується в межах даної справи податковий борг.
19.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено частково.
Призначено у справі №160/20212/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Чи виконано підпис у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 громадянином ОСОБА_1 ?
2) Чи виконаний рукописний текст у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 громадянином ОСОБА_1 ?
3) Чи виконано рукописний текст у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 навмисно зміненим почерком?
4) Чи виконаний рукописний текст і підпис в корінці до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 однією особою?.
Проведення почеркознавчої експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 17, офіс 801, код ЄДРПОУ 26238495).
03.12.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта №1699-25 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у адміністративній справі №160/20212/24.
Відповідно до вказаного висновку:
1) Підпис у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису.
2) Рукописний текст у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
3) Будь-які ознаки, навмисної зміни почерку у рукописному тексті у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 не виявлені.
4) Відповісти на питання «Чи виконаний рукописний текст і підпис в корінці до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 однією особо?», не вбачається за можливе з причин, які викладені у дослідницькій частині.
08.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Податковий борг ОСОБА_1 виник на підставі:
- заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 47 998,75 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №503332-2413-0417 від 30.06.2022 року;
- заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб в сумі 55 198,56 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №132156-2414-0417 від 12.04.2023 року;
- заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 60 656,40 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0329832-2407-0412 від 30.06.2022 року;
- заборгованості зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 65 711,10 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0132823-2414-0412 від 13.04.2023 року.
Як зазначає позивач, 22.05.2015 року податковим органом було вручено ОСОБА_1 податкову вимогу №1055-04 на загальну суму 6 908,85 грн.
Однак за висновком експерта підпис у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)
Як зазначає позивач, 22.05.2015 року податковим органом було вручено ОСОБА_1 податкову вимогу №1055-04 на загальну суму 6 908,85 грн.
Однак за висновком експерта підпис у графі «Податкову вимогу отримав» корінця до податкової вимоги форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису.
З означеного вбачається, що ОСОБА_1 не було отримано податкову вимогу форми «Ф» від 22.05.2015 року №1055-04, а отже податковий борг, який позивач просить стягнути з відповідача, є неузгодженим.
Крім цього суд звертає увагу, що позивачем при зверненні до суду надано виключно вказану податкову вимогу на підтвердження узгодженості спірного податкового боргу, при цьому будь-якої іншої податкової вимоги позивачем під час розгляду справи по суті до суду надано не було.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки спірний податковий борг є не узгодженим, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаного податкового боргу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський