08 грудня 2025 рокуСправа №160/22435/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення,-
04.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- рішення заступника начальника Кам'янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Я.Татарулі від 15 травня 2024 року №25731/04-36-24-16/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01 січня 2024 року на підставі абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПКУ визнати протиправним та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 08.07.2025 № 3051/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку 3 групи. На підставі зазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 15.05.2024 року, яким з 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 був виключений з Реєстру платників єдиного податку.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення посилається на податкове порушення, яке фактично не мало місця, судячи з висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 3051/04-36-24-67/ НОМЕР_1 (далі Акт) від 08 липня 2025 року. А саме, в Акті від 08 липня 2025 року не виявлено порушень податкового законодавства - перевищення протягом календарного року (в 2023 році) встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи. Позивач подав заперечення на акт повторної перевірки, але ці заперечення ГУ ДПС не розглянуло. Повторною перевіркою було встановлено, що підприємець нібито займався фінансовим посередництвом - надав одноразову поворотну фінансову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю «Вітасан Україна», а відтак мав подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування та зареєструватися як платник ПДВ з 01 січня 2024 року.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки прийняте не у відповідності з нормами чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду.
25.08.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано до суду відзив (вх. №48916/25), в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що Кам'янським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб складено акт камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування від 17.04.2024 №23828/04-36-24-16/ НОМЕР_1 . Предметом камеральної перевірки було питання заниження суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця № 9370288790 від 12.01.2024 та порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування платника 2 групи внаслідок завищення доходу, отриманого протягом 2023 року. Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2023 рік наданої ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний № 9370288790 від 12.01.2024) сума доходу склала 3 807 533,52 грн., що перевищує граничний обсяг доходу на 5 місяців до кінця 2023 року - 3 257 875,00 грн. Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповнення) анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 31 грудня 2023 року (рішення про анулювання №25731/04-36-24-16-11 від 15.05.2024 отримано ФОП 24.06.2024). Відповідно до абз.3 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПКУ платнику було направлено письмовий запит № 44132/6/04-36-24-16-11 від 18.06.2024 про необхідність реєстрації в якості платника ПДВ, який повернувся 28.06.2024 з відміткою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також зазначає, що пунктом 298.2.3. визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. При цьому, положеннями п.299.11 ст.299 ПК України не передбачено проведення документальної перевірки платників єдиного податку першої - третьої груп з метою встановлення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, позивач дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем мала бути проведена саме документальна перевірка.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 08.12.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17.05.2019 по теперішній час знаходиться на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Кам'янська ДПІ). З 17.05.2019 по 31.12.2023 року перебував на спрощеній системи оподаткування (3 група), з 01.01.2025 по 30.06.2025 - платник 3 групи, з 01.07.2025 по теперішній час - платник 2 групи.
Кам'янським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб складено акт камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування від 17.04.2024 №23828/04-36-24-16/ НОМЕР_1 , який 18.04.2024р. направлено поштою на податкову адресу платника з повідомленням про вручення.
Акт ФОП ОСОБА_1 не отримано, лист повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 03.05.2024р. з відміткою «Укрпошти» - «за закінченням терміну зберігання».
Предметом камеральної перевірки було питання заниження суми грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця № 9370288790 від 12.01.2024 та порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування платника 2 групи внаслідок завищення доходу, отриманого протягом 2023 року.
Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2023 рік наданої ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний № НОМЕР_2 від 12.01.2024) сума доходу склала 3 807 533,52 грн., що перевищує граничний обсяг доходу на 5 місяців до кінця 2023 року - 3 257 875,00 грн.
Рішенням заступника начальника Кам'янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС, або Відповідач-1) ОСОБА_2 від 15 травня 2024 року № 25731/04-36-24-16/ НОМЕР_1 (далі Рішення) було анульовано реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Позивач, або Підприємець) як платника єдиного податку третьої групи з 31 грудня 2023 року на підставі абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПКУ.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано заперечення ФОП ОСОБА_1 від 06.06.2025 №б/н на вказаний акт.
На підставі п.п.191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.5, п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.352 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями та п.2 ч.1 ст. 13, п.п. 925 п. 9 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.06.2025 № 4057-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 », у зв'язку з надходженням заперечень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) від 06.06.2025 №б/н (вх.. до ГУ ДПС № 69496/6/екпп від 09.06.2025 на акт документальної планової виїзної перевірки від 23.05.2025 № 2347/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 17.05.2019 по 31.12.2024.
Повторною перевіркою було встановлено, що підприємець займався фінансовим посередництвом - надав одноразову поворотну фінансову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю «Вітасан Україна», а відтак мав подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування та зареєструватися як платник ПДВ з 01 січня 2024 року, а також встановлено заниження ПДВ, військового збору та податок на доходи фізичних осіб.
Незгода позивача з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 15 травня 2024 року №25731/04-36-24-16/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (тут і далі, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено новим пунктом 91 щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування.
Підпунктом 91.4.3 пункту 91.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податкупершої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених під час такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.
Так, суд наголошує, що за приписами підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.
Таким чином, обсяг доходу суб'єктів господарювання, які застосовують 3 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати 7818900,00 грн.
Також, як вже було встановлено судом ФОП ОСОБА_1 застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 5%.
З урахуванням п.п. 9 прим. 1.4.3 п.п. 9 прим. 1.4.п.9 прим.1 підрозд. 8 розд. XX “Перехідні положення» ПК України, у 2023 році граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5% визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом якого платник єдиного податку не застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування.
Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 01.01.2023*6700= 7 818 900 грн.
Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року: (7 818 900 грн./12 міс)*5місяців = 3 257 875 грн.
Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 4 квартал 2023 року наданої ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний № 9370288790 від 12.01.2024) сума доходу склала 3 807 533,52 грн., що перевищує граничний обсяг доходу на 5 місяців до кінця 2023 року - 3 257 875,00 грн.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).
За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки складено акт камеральної перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування від 17.04.2024 №23828/04-36-24-16/ НОМЕР_1 , яким встановлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку 3 групи.
Станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 не надано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно з нормами п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована, серед іншого, за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 299 Податкового кодексу України.
Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у разі у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Крім того, в п.п.3 п.299.10 ст.299 і пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України встановлені випадки, коли реєстрація платником єдиного податку може бути анульована, а порядок або спосіб дій контролюючого органу визначені в п.299.11 ст.299 ПК України, в якому зазначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у платника податків перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/5346/17, від 21.05.2020 у справі №820/5346/17, від 05 жовтня 2021 року у справі № 815/1764/16, від 22 червня 2022 року у справі № 810/2065/18.
Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 по справі №520/10718/19 дійшов висновку, що акт перевірки є лише службовим документом контролюючого органу, пов'язаним із збиранням податкової інформації, не створює для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов'язків, однак, в подальшому може враховуватись контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.
Судом встановлено, що як передбачено п. 299.11. статті 299 ПК України рішення про анулювання реєстрації платника податку було прийнято на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом перевищення протягом календарного року (2023 року) встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку 3 групи. Перевірка проведена на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Як свідчать матеріали справи та зазначається відповідачем у відзиві на позовну заяву, ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Кам'янська ДПІ) подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 4 квартал 2023 року (реєстраційний №9386654870), де платником самостійно визначено та задекларовано загальну суму доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5%, в сумі - 3 807 533,52 грн.
Підпунктом 3 п. 293.8 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Заява подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази подання такої заяви позивачем.
Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було зазначено, а позивачем не спростовано, що станом на день подання позовної заяви ФОП ОСОБА_1 не надано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 04.02.2021 по справі № 818/1159/17, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За таких обставин, відповідачем правомірно було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від від 15 травня 2024 року №25731/04-36-24-16/ НОМЕР_1 , яким встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки від 08.07.2025 № 3051/04-36-24-07/ НОМЕР_1 , складеного Кам'янським відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким встановлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку 3 групи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України анулювати реєстрацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , з 31 грудня 2023 року.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 08.12.2025.
Суддя О.В. Царікова