25 листопада 2025 року Справа № 160/24406/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняФіліпенко А.С.
за участі:
представник позивача представник відповідача Шатунов А.О. Маланія М.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
25.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного Міжрегіонального Управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, якими Акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» донараховано податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 - 4 квартал 2020 року та штрафні санкції:
1)№514/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 67 748 128,11 грн., з яких 54 198 502,48 грн. за податковими зобов'язаннями та 13 549 625,63 грн. за штрафними санкціями;
2)№515/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 30 916 373,40 грн., з яких 24 733 098,72 грн. за податковими зобов'язаннями та 6 183 274,68 грн. за штрафними санкціями;
3)№516/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 151 828 542,57 грн., з яких 121 462 834,06 грн. за податковими зобов'язаннями та 30 365 708,51 грн. за штрафними санкціями.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі №160/8866/20 Державною податковою службою України було надано позивачу індивідуальну податкову консультацію №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021 року, в якій зазначено, що зміни, які не мають інші періоди набрання чинності, закріплені в п.1 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ від 16.01.2020 року, з урахуванням принципу стабільності, набувають чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021 року. Керуючись новою індивідуальною податковою консультацією позивач, реалізуючи право на застосування ставки рентної плати за користування надрами 8% та коригуючого коефіцієнту до цієї ставки у розмірі 0,7 для розрахунку сум рентної плати за користування надрами за період з 23.05.2020 по 31.12.2020, подав уточнюючі податкові декларації за 2-4 квартали 2020 року. Таким чином позивач наголошує, що податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період 2-4 квартали 2020 року задекларовані у відповідності до норм податкового законодавства та судових рішень у справі №160/8866/20. Також позивач зауважив, що проведена перевірка є незаконною, оскільки перевірка проведена на підставі наказу №170-п від 17.07.2024 року, який скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року по справі №160/22251/24. Підсумовуючи позивач зауважив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 року у справі №904/2684/25 відкрито провадження у справі про банкрутство АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а отже на зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та штрафні санкції нараховані податковим органом за 2-4 квартали 2020 року поширюється дія вказаного мораторію. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
28.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
12.09.2025 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на підставі постанови Верховного Суду від 05.06.2025 року по справі №160/22251/24 відповідачем прийнято наказ №130-п від 12.06.2025 року про поновлення терміну проведення документальної перевірки позивача. Крім цього відповідач зауважив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі №160/8866/20 позивач отримав від Державної податкової служби України індивідуальну податкову консультацію №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021 року, в якій, зокрема, зазначено: «Закон України №466 опубліковано у виданні «Голос України» № 84 (7341) від 22.05.2020 року. Пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 466 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, однак з урахуванням принципу стабільності та дати набрання чинності Закону № 466, зміни мають набувати чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021 року.». В свою чергу Державна податкова служба України надала позивачу нову індивідуальну податкову консультацію №110/ІПК/99-00-05-02-06 від 21.01.2022 року, в якій Державна податкова служба України зазначила, що зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23.05.2020 року. Також відповідач зазначив, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 року по справі №160/3282/22 підтвердив, що індивідуальна податкова консультація №110/ІПК/99-00-05-02-06 від 21.01.2022 року є дійсною, та її висновки можуть підлягають застосуванню до спірних взаємовідносин з позивачем. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
17.09.2025 року Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій позивач підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.07.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків прийнято наказ №170-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з питань контролю за достовірністю, повнотою нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині застосування положень пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України з врахуванням вимог Закону України від 16.01.2020 №466-ІХ за період діяльності з 01.04.2020 по 31.12.2020 на підставі підпунктів 78.1.1. та 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
30.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/22251/24 заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про забезпечення адміністративного позову у справі №160/22251/24 задоволено.
Зупинено виконання (дію) наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/22251/24.
21.11.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/22251/24 апеляційну скаргу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року в адміністративній справі №160/22251/24 залишено без змін.
12.12.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/22251/24 позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Визнано протиправними та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з питань контролю за достовірністю, повнотою нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині застосування положень пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України з врахуванням вимог Закону України від 16.01.2020 №466-ІХ за період діяльності з 01.04.2020 по 31.12.2020 на підставі підпунктів 78.1.1. та 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
05.06.2025 року постановою Верховного Суду по справі №160/22251/24 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 року скасовано.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про забезпечення позову відмовлено.
12.06.2025 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків прийнято наказ №130-п «Про поновлення терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», призначеної наказом №170-п від 17.07.2024 року.
11.07.2025 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків складено акт №496/32-00-07-13/00191307 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) з метою здійснення контролю за достовірністю, повнотою нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині застосування положень пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) з врахуванням вимог Закону України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» за період діяльності з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року.
Перевіркою повноти визначення сум рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» встановлено порушення пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 200 394 435,26 грн., в тому числі:
по Покровському району м. Кривого Рогу на 24 733 098,72 грн., в тому числі: за II квартал 2020 року на 5 086 717,20 грн.; за III квартал 2020 року на 9 749 769,60 грн.; за IV квартал 2020 року на 9 896 611,92 грн.
по Саксаганському району м. Кривого Рогу на 54 198 502,48 грн., в тому числі: за II квартал 2020 року на 7 456 919,02 грн.; за III квартал 2020 року на 16 654 440,16 грн.; за IV квартал 2020 року на 30 087 143,30 грн.
по Тернівському району м. Кривого Рогу на 121 462 834,06 грн., в тому числі: за II квартал 2020 року на 14 883 909,49 грн.; за III квартал 2020 року на 43 825 115,52 грн.; за IV квартал 2020 року на 62 753 809,05 грн.
25.07.2025 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/22251/24 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року змінено в частині мотивів і підстав задоволення позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року залишено без змін.
На підставі висновків акту перевірки №496/32-00-07-13/00191307 від 11.07.2025 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платника податків прийнято:
1) податкове повідомлення-рішення №514/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 67 748 128,11 грн., з яких 54 198 502,48 грн. за податковими зобов'язаннями та 13 549 625,63 грн. за штрафними санкціями;
2) податкове повідомлення-рішення №515/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 30 916 373,40 грн., з яких 24 733 098,72 грн. за податковими зобов'язаннями та 6 183 274,68 грн. за штрафними санкціями;
3) податкове повідомлення-рішення №516/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 151 828 542,57 грн., з яких 121 462 834,06 грн. за податковими зобов'язаннями та 30 365 708,51 грн. за штрафними санкціями.
Непогоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирішуючи дану справу, суд звертає увагу на те, що, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише в разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року по справі №160/22251/24, яке набрало законної сили 25.07.2025 року, встановлено незаконність проведеної перевірки та визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з питань контролю за достовірністю, повнотою нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині застосування положень пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України з врахуванням вимог Закону України від 16.01.2020 №466-ІХ за період діяльності з 01.04.2020 по 31.12.2020 на підставі підпунктів 78.1.1. та 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, то єдиним результатом проведення такої перевірки є відсутність будь-яких правових наслідків такої.
Отже, оскільки оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення прийнято внаслідок проведення незаконної перевірки, то вказані податкові повідомлення-рішення не можливо визнати правомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податкові повідомлення рішення №514/32-00-07-13, №515/32-00-07-13 та №516/32-00-07-13 від 12.08.2025 року, прийняті за результатом перевірки, наказ про проведення якої скасовано судом, є протиправними, оскільки встановлені рішенням суду від 12.12.2024 року по справі №160/22251/24 порушення, виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, від 14.01.2021 року у справі №804/388/16, від 03.06.2021 року у справі №822/1660/18, від 08.12.2021 року у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 року у справі №520/845/2020, від 10.05.2022 року у справі №460/828/19.
Однак, суд вважає за необхідне надати оцінку доводам позивача, що положення пункту 1 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону №466, зокрема, в частині адміністрування рентної плати набрали чинності та мають застосовуватись з 01.01.2021 року, а не з 23.05.2020 року, тобто з дати набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що позивачу була надана індивідуальна податкова консультація №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021 року, в якій зазначено, що зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021 року.
В свою чергу в подальшому, 26.01.2022 року позивачу була надана нова індивідуальна податкова консультація №110/ІПК/99-00-05-02-06 від 21.01.2022 року, в якій Державна податкова служба України, посилаючись на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 18.01.2022 року №04-32/10-2022/12506, зазначає, що зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23.05.2020 року.
Відповідно до п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Отже у позивача наявна нова податкова консультація від 26.01.2022 року, яка, в свою чергу охоплює ті ж питання, що податкова консультація №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021 року, а тому нова податкова консультація підлягає застосуванню в даному випадку.
Крім цього суд зазначає, що Закон України №466-ІХ опубліковано у виданні Голос України №84 (7341) 22 травня 2020 року. Пунктом 1 розділу II Прикінцеві положення Закону №466-ІХ встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування за виключеннями встановленими цим пунктом.
Тобто, положення Закону №466, зокрема, в частині адміністрування рентної плати набрали чинності та мають застосовуватися з 23.05.2020 року.
Означену позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 року по справі №160/3282/22.
Таким чином суд зазначає, що посилання позивача на індивідуальну податкову консультацію №1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021 року, в якій зазначено, що зміни, які не мають інші періоди набрання чинності, закріплені в п.1 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ від 16.01.2020 року, з урахуванням принципу стабільності, набувають чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021 року, є безпідставним та необґрунтованим в контексті спростування встановленого перевіркою заниження податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року на суму 200 394 435,26 грн.
Щодо доводів позивача, що відкрито провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а отже на зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та штрафні санкції нараховані податковим органом за 2-4 квартали 2020 року поширюється дія вказаного мораторію, суд зазначає наступне.
09.06.2025 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2684/25, зокрема, відкрито провадження у справі №904/2684/25 за Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК» про визнання банкрутом Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ».
Визнано грошові вимоги ТОВ «ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК» до боржника АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" у розмірі 96 224, 00 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 156 906 551, 54 грн. основної заборгованості 4 черга.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
З наведеного слідує, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним із заходів, що запроваджуються з метою відновлення платоспроможності боржника, за своїм змістом мораторій є лише зупиненням виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не звільнення від останніх.
Відповідно до пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Суд зазначає, що в даному випадку грошове зобов'язання позивача щодо сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин виникло в період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року, а тому до вказаного грошового зобов'язання не підлягає застосуванню вищезазначений мораторій.
Також суд зазначає, що позивач обґрунтовує позов тим, що вищенаведений мораторій підлягає застосуванню до штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, однак вказані твердження позивача також є необґрунтованими, оскільки позивач фактично підмінює порядок застосування мораторію до штрафних санкцій та посилається на протиправність визначення основного податкового зобов'язання.
Таким чином вказані доводи позивача є безпідставними та не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом позивачем заявлено вимоги майнового характеру та подано до суду вказану позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд», а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву у розмірі 24 224,00 грн., виходячи з розрахунку: 3 028,00 грн. * 10 * 0,8.
В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн., а отже позивачем переплачено судовий збір на 6 056,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 24 224,00 грн. підлягає стягненню з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 439680798) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного Міжрегіонального Управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків, якими Акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат» донараховано податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 - 4 квартал 2020 року та штрафні санкції:
1) №514/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 67 748 128,11 грн., з яких 54 198 502,48 грн. за податковими зобов'язаннями та 13 549 625,63 грн. за штрафними санкціями;
2) №515/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 30 916 373,40 грн., з яких 24 733 098,72 грн. за податковими зобов'язаннями та 6 183 274,68 грн. за штрафними санкціями;
3) №516/32-00-07-13 від 12.08.2025 року на суму 151 828 542,57 грн., з яких 121 462 834,06 грн. за податковими зобов'язаннями та 30 365 708,51 грн. за штрафними санкціями.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 439680798) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05 грудня 2025 року, згідно з вимогами ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський