cправа №947/27641/24
провадження №1-кп/947/561/25
09 грудня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12024162480000987 від 20.08.2024 року,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4. ст.186 КК України.
05.12.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. Зміст клпотання.
В обґрунтування якого, прокурор зокрема зазначила, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Вказувала, що на даний час встановлені ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним (позбавлення волі від 7 до 10 років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_3 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, потерпілого, які викривають його, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 раніше судимий за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується. Так, обвинувачений ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з відкритим викраденням чужого майна, оскільки в органу досудового розслідування відсутні відомості щодо офіційного працевлаштування та джерела доходів останнього, а тому не виключаються спроби повторного вчинення вказаних корисливих кримінальних правопорушень.
Стверджувала, що при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно враховувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Запобіжний захід у вигляді застави та домашнього арешту не зможуть гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.ст.131, 132, 176 - 178, 199 КПК України, просила продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із триманням останнього в державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів та визначити альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України..
2. Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні, прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачений повідомив суду, що йому все одно, підтримав клопотання прокурора.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
3. Передумови та висновку суду.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 22.08.2024 року, до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17.10.2024 року, який в подальшому судом було неодноразово продовжено, останній раз до 14.12.2025 року. Крім того, обвинуваченому було визначено розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 60560 гривень
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, також продовжують існувати, а саме:
-) щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки міцних соціальних зв'язків у м.Одесі не має;
-) щодо п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , будучи особою, яка має судимість за вчинення корисного кримінального правопорушення невеликої тяжкості, в період іспитового строку, обвинувачується вже у вчиненні корисливого тяжкого злочину. Крім того, обвинувачений до свого затримання офіційно не працював, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що з метою здобуття собі матеріальних засобів для існування, він може вчините інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд робить висновок, що існування обґрунтованої підозри у сукупності з існуючими ризиками, передбаченими пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинуваченого під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень проти власності в умовах воєнного стану.
При цьому, суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, з урахуванням існуючих ризиків, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177, 199, 331, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 лютого 2026 року включно.
2. Залишити без змін обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із міста Одеси або с.Щорсове Іванківського району Одеської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні №12024162480000987 від 20.08.2024 року.
3. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
4. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
5. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1