465/6860/25
3/465/3063/25
05.12.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Рудаков Д. І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР №409240 01.08.2025р. о 15:27 у м. Львові по вул.Любінська, 19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину заперечив. Представник Детинич П.І. послався на наступне, ОСОБА_1 не вважає себе винним. В матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції явно спотворені установлені дані у протоколі, що є неприпустимим, зазначено, дослівно: «… ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп'яніння…». Хоча вони безпосередньо не були свідками такого керування з такими ознаками сп'яніння та не зупиняли ТЗ, доказів такого керування не здобули під час складання протоколу. Останній не вживав алкоголю, під час керування. Так факт пошкодження ТЗ мав місця, однак справа за ст.124 КУпАП закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Під час складання протоколу були свідки події, але чомусь вони не зазначені в протоколі. На фрагментах відео фіксації не має чіткої відмови від проходження огляду ОСОБА_1 . Тобто свідомого і категоричного небажання ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, який базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих йому. В супереч п.8 Порядку про направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, і проведення такого огляду поліцейським не зазначено у протоколі дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду. ОСОБА_1 перебував у стресовому стані, пошкодив ТЗ, розхвилювався, ТЗ був запаркований. В супереч п.6 Порядку про направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, і проведення такого огляду поліцейським не складено направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. На кінець права ОСОБА_1 було швидко перелічені, скористатися ними він просто не встиг, і отримав протокол, тобто доказів винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в ході розгляду справи не здобуто. Відтак, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2ст. 7 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 13 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.5 .Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім цього, існує також адміністративна відповідальність за вживання алкоголю, після ДТП, ч.4. ст.130 КУпАП, але працівниками поліції, під час складання протоколу, це питання не з'ясовувалось, і суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно з пунктом 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями п. 6 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться зокрема поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з небезперервних відеозаписів, долучених до матеріалів справи, фіксація подій розпочалася з моменту прибуття працівників поліції на вул.Любінська, 19. Транспортний засіб марки «КІА» був припаркований на території промислової зони, біля брами, в спеціально відведеному місці, при цьому в салоні автомобіля на той момент нікого не перебувало. У безпосередній близькості до автомобіля перебував ОСОБА_1 .
Суд погоджується зі стороною захисту, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції явно спотворені установлені дані у протоколі, зазначено, дослівно: «… ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп'яніння…». Хоча працівники поліції безпосередньо не були свідками такого керування з такими ознаками сп'яніння та не зупиняли ТЗ, доказів такого керування не здобули під час складання протоколу.
Як зазначає ОСОБА_2 , він не перебував в стані сп'яніння під час керування ТЗ. Окремо суд зазначає, що існує також адміністративна відповідальність за вживання алкоголю, після ДТП, ч.4. ст.130 КУпАП, але працівниками поліції, під час складання протоколу, це питання не з'ясовувалось, і суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення.
Так факт пошкодження ТЗ мав місця, однак справа за ст.124 КУпАП закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Під час складання протоколу були свідки події, але чомусь вони не зазначені у протоколі, на території промислової зони існує відеоспостреження.
Окрім цього, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. В супереч п.8 Порядку про направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, і проведення такого огляду поліцейським не зазначено у протоколі дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду.
До адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. В супереч п.6 Порядку про направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, і проведення такого огляду поліцейським не складено направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 .. Форма направлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного сп'яніння, зокрема.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Права ОСОБА_1 були швидко перелічені, однак скористатися ними він не встиг.
В протоколі про адміністративне правопорушення в графі 11 «До протоколу додаються» зазначено виключно рапорт, направлення, інші матеріали, однак, не зазначено відомості про долучення технічного засобу, яким зафіксовано правопорушення. Зокрема, у протоколі не зазначено дату виробництва та назву технічного засобу, на який здійснювався відеозапис, перелічені лише цифри. Незазначення таких даних не дає можливості встановити той факт, що відеозапис проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, відсутнє направлення в мед.заклад. І не зрозуміло, що мається на увазі під «іншими матеріалами справи». Супровідний лист до протоколу відсутній. Суд посилається на внутрішній опис справи.
За таких підстав суд приходить до висновку, що викладені у протоколі обставини не знайшли свого підтвердження, вина ОСОБА_1 належними доказами суду не доведена. Допущені процесуальні порушення з боку поліцейського мають суттєве значення для вирішення справи, зокрема, й формальне перелічення прав та неможливість скористатися ними.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (практика Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08)).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини. За таких обставин суд вважає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення.
Керуючись ст. ст.247,283,284 КУпАП України, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Д.І. Рудаков