Справа № 454/3142/25
04 грудня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в місті Сокаль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося із даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 90522 грн. та судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2021р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 3768592, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 8000грн., строком на 15 днів, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За договором факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов'язання за договором № 3768592 від 13.07.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 45000,65 грн., з яких 7112 грн.- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 36368,65 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 1520 грн.- заборгованість за комісіями.
Окрім цього, 08.04.2021р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №100954794, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 12000грн., строком на 30 днів, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов'язання за договором № 100954794 від 08.04.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 45521,35 грн., з яких 7602 грн.- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 37919,35 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними договорами у загальному розмірі 90522 грн., з яких: 14714 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 74288 грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1520 грн.- заборгованість за комісіями;
В порушення вищевказаних вимог, відповідач своєчасно не повернув кошти для погашення заборгованості, чим не виконав належним чином свої зобов'язання за даними договорами.
Внаслідок порушення умов договорів у відповідача виникла заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не прибула, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 13.07.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 3768592, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 8000грн., строком на 15 днів, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За договором факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов'язання за договором № 3768592 від 13.07.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 45000,65 грн., з яких 7112 грн.- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 36368,65 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 1520 грн.- заборгованість за комісіями.
Окрім цього, 08.04.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №100954794, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 12000грн., строком на 30 днів, базова процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. За договором факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому уклав договір факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. з ТОВ «Коллект Центр» про відступлення права вимоги. Відповідач свої зобов'язання за договором № 100954794 від 08.04.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 45521,35 грн., з яких 7602 грн.- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 37919,35 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками.
Представник позивача вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 90522 грн., з яких: 14714 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 74288 грн.- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1520 грн.- заборгованість за комісіями;
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, відповідач зобов'язаний повернути борг банку, а останній вправі вимагати стягнення боргу включно зі штрафними санкціями з боржника.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, не погасив заборгованість в добровільному порядку, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 90522 грн.
З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення, а саме щодо стягнення із відповідача суми заборгованості за договором та відсотків за ним.
Дослідженою копією платіжної інструкції від 12.08.2025р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 2422,40грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивача.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз'яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024р. та акт про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 року, згідно якого клієнт зобов'язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 25000грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами №3768592 від 13.07.2021р. №100954794 від 08.04.2021р. у розмірі 90522 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс