9 грудня 2025 року м. Мукачево Справа 303/8153/25
2/303/3081/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Гангур О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про об'єднання справ по справі
за позовом ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
до відповідача ОСОБА_3
треті особи: (1) Служба у справах дітей Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
(2) Виконавчий комітет Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до відповідача про визначення місця проживання дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 грудня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження справи №303/8153/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей та справи №303/7876/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.
Сторони, їх представники в судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали позовної заяви, клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами другої та третьої статті 188 Цивільного процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
В свою чергу, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
На розгляді суду перебуває цивільна справа №303/7876/24 (провадження №2/303/1603/24) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ухвали суду від 22 жовтня 2025 року по справі №303/7876/24 - закрито підготовче провадження по справі.
Враховуючи, що по справі №303/7876/24 на підставі ухвали суду від 22 жовтня 2025 року (дані автоматизованої системи документообігу) закрито підготовче провадження по справі, а об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання у кожній із справ, клопотання представника відповідача про об'єднання в одне провадження справ задоволенню не підлягає.
Разом з тим, відповідно до п. 6 частини першої ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, в Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року по справі №752/9802/17, зазначено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, зокрема, що необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у даній справі, суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Судом встановлено, що від фактичного результату вирішення справи №303/7876/24 в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_3 , залежить розгляд даної справи про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
З урахуванням вищенаведених об'єктивних обставин на предмет їх відповідності правовим приписам, які містяться в п. 6 частини першої ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що є всі підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання судовим рішенням по цивільній справі №303/8212/20 законної сили.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 188, 251, 260 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. У задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання в одне провадження справи №303/8153/25 та справи №303/7876/24 - відмовити.
2. Зупинити провадження в цивільній справі №303/8153/25 (провадження №2/303/3081/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей до набрання законної сили судовим рішення по справі №303/7876/24 (провадження №2/303/1603/24) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.
3. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
4. Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження по справі до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Кость