Номер провадження 3/243/5740/2025
Номер справи 243/11295/25
«09» грудня 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Костопіль Рівненської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 на посаді водія у військовому званні «солдат», який зареєстрований та має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП ,-
05 грудня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов Протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНК/С № 5158 від 27 листопада 2025 року та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до Протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНК/С № 5158 від 27 листопада 2025 року, 27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_2 роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду Заяву про розгляд справи без його участі.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Зважаючи на приписи ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Дослідивши матеріалами справи, а саме:
- Протокол про військове адміністративне правопорушення ДНК/С № 5158 від 27 листопада 2025 року, згідно якого 27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 ч. 3 КУпАП;
- Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 2668 від 27 листопада 2025 року, з якого вбачається, що за наслідками огляду ОСОБА_2 27 листопада 2025 року встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- та іншими матеріалами справи.
Суддя дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 встановив, що відповідно до змісту Протоколу про військове адміністративне правопорушення, 27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суддею встановлено, що Протокол про військове адміністративне правопорушення не містить точного зазначення місця вчинення ОСОБА_2 , зазначено лише, що 27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Наведене формулювання місця вчинення правопорушення не узгоджується з вимогами ст. 256 КУпАП, оскільки, перш за все, позбавляє можливості встановити правильність підсудності справи, а саме чи підлягає воно розгляд саме в цьому суді.
Крім того, відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 , до огляду були залучені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при цьому вказані свідки не надали свої пояснення щодо обставин події, а саме згоди ОСОБА_2 із показниками газоаналізатора, визнання або не визнання своєї винуватості, тощо.
При цьому матеріали справи не містять відомостей про повноваження вказаних військовослужбовців - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких ці військовослужбовці мали би права чи обов'язки виявляти військовослужбовців у стані сп'яніння, що унеможливлює встановлення правових підстав для можливості вказаними особами виявляти військовослужбовців у стані сп'яніння та одночасно бути свідками виявленого ними правопорушення.
Суддя наголошує, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суддя звертає увагу, що диспозиція ч. 3 ст. 172-20 передбачає відповідальність за: 1) Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або 2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або 3) виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, 4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».
У даному випадку об'єктивною стороною правопорушення з боку ОСОБА_2 мала б бути: 1) або поява ОСОБА_2 на території військової частини в нетверезому стані, або 2) виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Проте, об'єктивна сторона правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 наведена як: «27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин, солдат ОСОБА_2 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду», та таке формулювання обвинувачення не передбачено диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто не утворює складу адміністративного правопорушення. При цьому точно не вказано, які саме обов'язки військової служби виконував ОСОБА_2 відповідно до своєї посади, враховуючи час та дату правопорушення 27 листопада 2025 року о 16 годині 10 хвилин.
Суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки матеріали справи щодо ОСОБА_2 не містять належних, достовірних та достатніх доказів про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, при обставинах викладених в Протоколі про військове адміністративне правопорушення.
Таким чином суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 172-20, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова