08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 227/2943/24
провадження № 51 - 4589 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 30 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року,
встановила:
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 30 січня 2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднано покарання, не відбуте за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2023 року, та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 25 днів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 рокувідмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 ,яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного вироку місцевого суду, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій вона просить поновити строк на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, вирок змінити в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення з ст. 121 КК на ст. 124 КК, та обрати засудженій покарання, не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі.
При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції надав невірну оцінку наведеним підставам для поновлення пропущених процесуальних строків та прийняв по суті незаконне рішення, яке позбавляє її доступу до правосуддя її підзахисну.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга подається на вирок протягом тридцяти днів з дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно із положеннями ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, захисник ОСОБА_4 , не погоджуючись з вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 30 січня 2025 року, подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_5 із клопотанням про поновлення їй строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що 14 серпня 2025 року захисник отримала доручення про надання безоплатної вторинної допомоги для захисту прав засудженої ОСОБА_5 , а на досудовому та судовому слідстві було порушено право на захист засудженої, не надано від неї письмової заяви про захист своїх прав самостійно, як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції.
Перевіривши порядок та строки апеляційного оскарження колегія суддів апеляційного суду встановила, що ОСОБА_5 згідно вироку місцевого суду засуджено за ч. 1 ст. 121 КК, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому обов'язкова участь сторони захисту не передбачена. Відповідно до протоколу роз'яснення прав на захист від 30 липня 2024 року, засуджена зі своїми правами була ознайомлена в повному обсязі, на залученні захисника не наполягала. Відповідно до розписки про вручення пам'ятки про права та обов'язки в суді першої інстанції засуджена ОСОБА_5 зі своїми правами була ознайомлена в повному обсязі, на залученні захисника не наполягала, що також підтверджується протоколом та записом судового засідання. З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку, що жодних порушень КПК в частині захисту прав засудженої як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції порушено не було.
Вирок місцевого суду засудженою ОСОБА_5 отримано 30 січня 2025 року. Засуджена, будучи дієздатною, на протязі 7 місяців могла вчасно ознайомитись зі змістом вироку та реалізувати своє право на апеляційне оскарження у визначений КПК строк, мала можливість своєчасно звернутись до безоплатної вторинної допомоги
Тому, не встановивши у клопотанні поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для поновленні строку апеляційного оскарження вироку немає, а посилання захисника на вищезазначені обставини, не є поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки є формальними та реально не обґрунтовують неможливості оскарження прийнятого судового рішення, не є непереборними та такими, що об'єктивно не залежали від волевиявлення особи.
У зв'язку із чим, апеляційний суд відмовив скаржнику у задоволенні його клопотання та, керуючись положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, постановив рішення про повернення апеляційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з наведеними в ухвалі Дніпровського апеляційного суду висновками та вважає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено відповідно до вимог ст. 370 КПК.
Отже, касаційна скарга захисника не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 30 січня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3