01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 138/3270/21
провадження № 61-12537ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд) - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного виконавця Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь Оксана Григорівна, приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякова Юлія Валеріївна про визнання недійсними прилюдних торгів та витребування майна із чужого незаконного володіння,
постановив ухвалу про таке:
1. 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького апеляційного судуіз заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.
2. Заява мотивована таким:
- 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) стало відомо про наявність справ № 138/3129/18 та 138/1523/19, в рішеннях яких зазначено, що ОСОБА_2 у 2018 році дізналась про порушення своїх прав;
- 29 серпня 2018 року позивач дізналась про порушення своїх прав (свобод, інтересів), а 15 листопада 2021 року звернулась до суду з позовом у цій справі, тобто з пропуском позовної давності. Заяву про поновлення строку для звернення до суду з цим позовом не подавала.
3. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
4. Ухвала мотивована тим, що:
- обставини на які посилається заявник, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) не є нововиявленими обставинами;
- з матеріалів справи вбачається, що судом першої та апеляційної інстанцій надавалась оцінка, зокрема, рішенню в справі № 138/1523/19. При цьому обставини, які заявник бажає дослідити в справі № 138/3129/18, є аналогічними до справи № 138/1523/19, якій вже надавалась оцінка.
5. 07 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
6. Касаційна скарга мотивована таким:
- апеляційний суд порушив норми процесуального права, помилково вважав необґрунтованими доводи заяви;
обставина, на яку посилається ОСОБА_1 , має бути визнана судом нововиявленою обставиною, оскільки: 1) дані обставини існували на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи, оскільки вона не була стороною у справі; 3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду; 4) заява ОСОБА_1 не містить і не посилається на нові докази; 5) дані обставини спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
7. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, які станом на день постановлення ухвали, усунуті.
8. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі частин четвертої та шостої статті 394 ЦПК.
9. Вказаними нормами ЦПК (див. пункт 8) передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
10. Мотивами, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, є такі.
11. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
12. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії»). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії», рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України»).
13. Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
14. Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах врегулювано главою 3 розділу 5 ЦПК України.
15. Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
16. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК).
18. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).
19. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).
20. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
21. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися доказами, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).
22. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК).
23. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
24. ЄСПЛ у рішенні від 18 листопада 2004 року по справі «Правєдная проти росії» зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
25. Верховний Суд у постанові від 19 червня 2024 року у справі № 372/4154/18, на яку посилається заявниця в касаційній скарзі, виснував, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, на думку колегії суддів, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення із зазначених підстав.
26. Апеляційний суд встановив, що підставою для перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами у цій справі стало те, що позивачка звернулась до суду з пропуском позовної давності. Про ці обставини відповідачка дізналась 06 серпня 2025 року з ЄДРСР зі справ № 138/3129/18 та 138/1523/19, в яких встановлено, що позивачка у 2018 році дізналась про порушення своїх прав.
27. Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявлені, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду.
28. Посилання заявниці на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі № 372/4154/18, є необґрунтованими. В наведеній справі Верховний Суд наголосив на передчасності висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, і такий підхід врахував апеляційний суд у цій справі.
29. Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 138/3270/21.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков