03 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/708/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Хмельницької міської ради та ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 (Гудак А. В. - головуючий, судді: Крейбух О. Г., Саврій В. А.) у справі
за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави
до: (1) Хмельницької міської ради, (2) ОСОБА_2 , (3) ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення в частині, визнання недійсним договору оренди.
Узагальнений зміст позовних вимог і обґрунтувань позову
1. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міської ради (далі - Рада, Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , Відповідач-2) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач-3), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення позачергової двадцять першої сесії Ради від 25.11.2022 № 34 в частині п. 7 щодо встановлення коду класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) "12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" (додаток 2 до рішення), а також визнати недійсним договір оренди землі № 508/01, укладений 29.12.2022 між Відповідачами.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги , Прокурор узагальнено стверджував про те, що п. 7 рішення Ради від 25.11.2022 № 34 не відповідає попередньому її рішенню від 09.09.2022 № 34 і при його прийнятті порушено статті 13, 14 Конституції України, статті 20, 81, 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 15, 21 Закону України "Про оренду землі", роз. XII Податкового кодексу України, у зв'язку з цим воно зумовлює зменшення належного до сплати розміру орендної плати (в 2,5 рази), суперечить принципу раціонального використання землі та інтересам територіальної громади та надає безпідставну перевагу Відповідачам 2 і 3 перед іншими добросовісними орендарями, що є недопустимим. Водночас Прокурор наполягав, що п. п. 5, 9, 16 оспорюваного договору, які є його істотними умовами, суперечать вимогам закону та, що оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним в цілому.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
3. 03.04.2024 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог Прокурора. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2024 рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
4. Переглянувши вказані судові рішення у касаційному порядку, Верховний Суд 29.10.2024 ухвалив постанову, якою рішення і постанову судів попередніх інстанцій скасував та направив цю справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
5. Скасовуючи ухвалені судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не здійснили належної оцінки рішення Ради (в оскаржуваній частині), згідно з яким вона вирішила надати Відповідачу-2 спірну земельну ділянку з кодом "12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" з урахуванням її ж рішення від 09.09.2022 № 34, яким вже було змінено код "12.08" виду цільового призначення цієї земельної ділянки на "12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу". Також суд відмітив, що судами не було прийнято/відхилено доводів Прокурора про те, що неврахування коду "12.11", встановленого рішенням Ради від 09.09.2022, зумовило порушення вимог земельного законодавства щодо визначення виду цільового призначення відповідної земельної ділянки та зумовило зменшення розміру орендної плати та порушення прав територіальної громади.
6. Окремо Верховний Суд зауважив і те, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що у даному випадку Прокурор (при оспорюванні договору оренди землі) не погоджується саме із визначеним Радою кодом цільового використання спірної земельної ділянки, що, на його думку, впливає на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, орендну плату, тобто, що свої вимоги фактично обґрунтовує порушенням законодавства щодо визначення розміру орендної плати, а не оспорює правомірність набуття Відповідачем -2 права на земельну ділянку, чи на майно, яке на ній знаходиться.
7. За наслідками нового розгляду справи Господарський суд Хмельницької області 14.05.2025 ухвалив рішення, яким знову відмовив у задоволенні позовних вимог.
8. Ухвалюючи рішення, господарський суд першої інстанції виснував, що наявність рішення Ради від 09.09.2022 № 34 про зміну виду використання відповідної земельної ділянки в межах однієї категорії (землі транспорту) з коду "12.08" на код "12.11" не призводить до автоматичної зміни виду цільового призначення земельної ділянки і не породжує юридичних наслідків, адже при такій зміні не враховано документацію із землеустрою.
9. Більше того, у спірних правовідносинах Рада, у рішенні від 11.12.2024 № 70 вирішила вважати п. 7 свого рішення від 09.09.2022 № 34, яким змінено код КВЦПЗ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 з коду "12.08" на код "12.11" таким, що втратив чинність, а отже, використання спірної земельної ділянки за видом цільового використання "12.08" не суперечить земельному законодавству. Орендні правовідносини, зокрема, прийняття рішення Радою про надання в оренду землі були оформлені в межах компетенції цього органу та відповідали закону. Звідси відсутні підстави для визнання оскаржуваного рішення ради незаконним та його скасування.
10. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі № 508/01 від 29.12.2022, суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення Ради від 25.11.2022 № 34 в частині відображення коду виду цільового призначення земельних ділянок, який встановлений при реєстрації земельної ділянки відповідає чинному законодавству і підстав для визнання вказаного рішення Ради незаконним немає, то немає і підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі.
11. Здійснивши апеляційне провадження у цій справі, Північно-західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 26.08.2025 рішення місцевого господарського суду скасував і прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав незаконним та скасував рішення позачергової двадцять першої сесії Ради від 25.11.2022 № 34 в частині п. 7 щодо встановлення коду класифікації видів цільового призначення земель "12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" (додаток 2 до рішення), а також визнав недійсним договір оренди землі № 508/01 від 29.12.2022, укладений між Радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
12. Постанову мотивував такими аргументами і обставинами:
12.1. 22.11.2016 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_1 ) було зареєстровано право спільної часткової власності на автомийку і кафе загальною площею 187,2 кв.м. по АДРЕСА_1 ;
12.2. 23.03.2017 Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 0,0178 га за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням "12.08" Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій".
12.3. Водночас наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
12.4. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 261 до КВЦПЗ внесені зміни, зокрема доповнено позицію 12 секції J "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» новим підрозділом "12.11" - для розміщення та 'експлуатації об'єктів дорожнього сервісу з Кф - 2,5.
12.5. Аналогічні положення містять Додаток 58, 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2017 № 1051, Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 03.11.2021 №1147, яка є чинною на даний час.
12.6. Задля приведення КВЦПЗ у відповідність до нової класифікації 09.09.2022 Рада прийняла рішення № 34, п. 7 якого змінено код КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 по АДРЕСА_1 з 12.08. - "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" на 12.11. - "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів.
12.7. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги", об'єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутний транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі--малі архітектурні форми)', автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.
12.8. Таким чином, оскільки 22.11.2016 за ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) за адресою по АДРЕСА_1, яка відповідає адресі за якою розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 зареєстровано право спільної часткової власності на автомийку і кафе загальною площею 187,2 кв. м., рішення Ради від 09.09.2022 № 34 прийнято відповідно до вищезазначених вимог чинного законодавства та ним встановлено правильний код КВЦПЗ спірної земельної ділянки "12.11 - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу".
12.9. Неврахування коду "12.11", встановленого рішенням Ради від 09.09.2022, зумовило порушення вимог земельного законодавства щодо визначення виду цільового призначення відповідної земельної ділянки та зумовило зменшення розміру орендної плати та порушення прав територіальної громади на отримання належної орендної плати за вказану земельну ділянку передану в оренду.
12.10. В свою чергу рішення Ради від 25.11.2022 № 34 в частині встановлення відповідній земельній ділянці коду цільового призначення - для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій "12.08" суперечить вищевказаним вимогам закону, а також попередньо прийнятому рішенню від 09.09.2022 № 34, яким вже було змінено код "12.08" на правильний "12.11".
12.11. Рішення Ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) не вичерпало своєї дії шляхом виконання (укладенням відповідного договору тощо) і наразі є чинним та породжує відповідні правові наслідки, відтак вимога Прокурора про визнання цього рішення незаконним та скасування є належною та ефективною.
12.12. При цьому, оскільки рішенням Ради від 25.11.2022 № 34 - код "12.08." виду цільового призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6810100000:03:004:0157) визначено неправомірно, це в свою чергу призвело до неправильного визначення нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки та заниженого розміру орендної плати за користування нею.
12.13. Позаяк пункти оспорюваного договору оренди, які є визначальними для встановлення належного до сплати розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору та без якої договір не може бути укладений, суперечать чинному земельному законодавству, тобто підлягають визнанню недійсними, то таким має бути визнаний увесь оспорюваний правочин в цілому.
12.14. Враховуючи наведене, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Касаційні скарги
13. Не погодившись з ухваленою постановою суду апеляційної інстанції, Рада і ОСОБА_1 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Узагальнені доводи касаційної скарги Ради
14. Підставою касаційного оскарження судового рішення Рада визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження зазначає, що при розгляді цієї справи суд попередньої інстанції неправильно застосував ряд норм матеріального права (статті 20, 21, 123 ЗК України, статті 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), порушив ряд норм процесуального права (статті 86, 236 ГПК України), а також не врахував висновків Верховного Суду щодо правильного застосовування і дотримання вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25.05.2021 у справі № 927/703/20, від 22.06.2022 у справі № 914/242/21, від 09.10.2024 у справі № 904/205/23, від 17.04.2025 у справі № 904/186/23, від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.
16. По суті Рада наполягає на правильності висновків господарського суду першої інстанції про те, що її рішення від 09.09.2022 № 34 не призвело до автоматичної зміни виду цільового призначення відповідної земельної ділянки, адже воно не було реалізовано, а при його прийнятті не було враховано документації із землеустрою. Скаржник також наполягає, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що об'єктами дорожнього сервісу є лише ті об'єкти, які розміщено на землях дорожнього господарства, якою земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 не являється. Також зазначає, що поза увагою апеляційного суду лишилось те, що встановлення вказаній земельній ділянці коду КВЦПЗ "12.11." суперечитиме містобудівний документації міста Хмельницький, а також те, що встановлення такого коду в автоматичному порядку (після визначення іншого при формуванні земельної ділянки) законом не передбачено.
17. Окремо Рада відмічає, що за спірних правовідносин та обставин цієї справи визнання недійсним оспорюваного договору оренди не є об'єктивно виправданим та обґрунтованим способом захисту прав держави та більше того спричиняє порушення / обмеження законних прав та інтересів Відповідачів.
Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .
18. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 також визначила пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
19. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження зазначає, що при розгляді цієї справи суд попередньої інстанції неправильно застосував приписи статей 15, 16, 203, 215, 216, 217, 377 ЦК України, статей 93, 120, 124 ЗК України, статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" та не врахував висновок Верховного Суду щодо їх правильного застосування у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 17.04.2025 у справі № 904/186/23.
20. Скаржниця вважає, що ухвалюючи оскаржену постанову апеляційний господарський суд не врахував того, що вимога Прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в цілому, з урахуванням обставин цієї справи, не є об'єктивно виправданою та адекватною, оскільки спричинить порушення / обмеження законних прав та інтересів Відповідачів 2 і 3 за відсутності їх протиправної поведінки. На думку скаржниці, обрання Прокурором неналежного способу захисту було самостійною підставою для відмови у позові, однак суд апеляційної інстанції таку позицію цілковито проігнорував.
Узагальнені доводи інших учасників справи
21. Прокурор надіслав відзив на касаційні скарги, в якому стверджує про безпідставність та необґрунтованість останніх. Оскаржену постанову суду попередньої інстанції вважає законною та обґрунтованою. Звідси у задоволенні касаційних скарг просить відмовити, оскаржену постанову залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
22. 29.08.2012 Рада прийняла рішення № 64 "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень".
22.1. Пунктом 2.1 вказаного рішення передбачено, що розрахунок орендної плати за землю виконує посадова особа управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та перевіряє начальник відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи.
22.2. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії, а також відповідно до фактичного функціонального використання приміщень, будівель, споруд, розташованих на ній, про що орендар має вказати у своїй заяві (клопотанні щодо передачі в оренду земельної ділянки) (п. 2.4 рішення).
22.3. Пунктами 2.12, 3 рішення зобов'язано Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів при підготовці проектів договорів оренди землі передбачати усі умови, передбачені цим рішенням. У випадках, коли нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки змінюється згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначити міського голову особою, уповноваженою підписувати додаткові угоди до договорів оренди землі без прийняття міською радою відповідного рішення.
23. У додатку до вказаного рішення "Розмір річної орендної плати за землю у м. Хмельницькому", зазначено, що коефіцієнт кратності до розміру земельного податку, що враховується для розрахунку річної орендної плати за землю для розміщення, будівництва та обслуговування об'єктів транспорту - 5,0, для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, об'єктів для миття автомобілів - 8,0.
24. Пунктом 5 рішення Ради від 30.10.2013 № 24 внесено зміни до п. 10 вказаного додатку замінивши вираз "для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, об'єктів для миття автомобілів;" на вираз "для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, підприємств для технічного обслуговування і для ремонту автомобілів, об'єктів для миття автомобілів, для розміщення будівництва та обслуговування павільйонів" (за виключенням п. 2, п. 11).
25. У додатку до рішення Ради від 04.03.2015 № 28 визначено розмір відсотків для нормативної грошової оцінки, що враховується до розрахунку річних орендної плати за землю, в тому числі до п. 2 - 3,0%, п. 10 - 6,8%.
26. Поряд з цим, 17.11.2016 ОСОБА_2 від свого імені та від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є спадкоємцями майна ОСОБА_5 звернулась до ТОВ "Карго-Сервіс" про виділення в натуральній формі в рахунок частки у майні, що належало ОСОБА_5 : будівлю "Б-1" площею 145,0 кв.м. (приміщення автомойки), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 1/3 частини будівлі кафе загальною площею 278,5 кв.м. та земельну ділянку, на якій розташоване дане приміщення, достатню для його обслуговування; павільйон під заклад ресторанного господарства площею 35,3 кв.м. розміщений на земельній ділянці по АДРЕСА_2 згідно з договором № 81 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 12.02.2014 на ім'я ОСОБА_4 .
27. 17.11.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Карго-Сервіс" оформленими протоколом № 12 вирішено задовольнити вищевказану заяву.
28. 22.11.2016 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано право спільної часткової власності на автомийку і кафе загальною площею 187,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .
29. 27.01.2017 ФОП Юдаєвою І. В. видано довідку, в якій повідомлено, що під час проведення поточної інвентаризації об'єкта житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що було проведене перепланування без порушення зовнішніх стін існуючої будівлі і на сьогоднішній день використовується під автомийку і кафе. Загальна площа вищезазначеної будівлі складає 187,2 кв.м.
30. 13.02.2019 рішенням Ради № 79 припинено ТОВ "Карго-Сервіс" право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 178 кв.м. кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 відповідно до поданого клопотання ТОВ "Карго-Сервіс" та передано її в запас міста.
31. Рішеннями Ради від 15.12.2021 № 122, від 21.12.2022 № 54 вирішено продовжити на 2022, 2023 роки дію відсотка від нормативної грошової оцінки, що враховується до розрахунку річної орендної плати за землю, встановленого пунктом 4 додатку до рішення від 04.03.2015 № 28.
32. 09.09.2022 п. 7 рішення позачергової сесії Ради № 34 змінено код виду цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 по АДРЕСА_1 з 12.08. - "для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" на 12.11. - "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів.
33. Разом з цим в подальшому за письмовим клопотанням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.10.2022 про надання в оренду земельної ділянки, п. 7 рішення Ради від 25.11.2022 № 34 фізичним особам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано в оренду на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 178 кв.м. для обслуговування автомийки і кафе (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, КВЦПЗ "12.08").
34. 29.12.2022 Рада (як орендодавець) та фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (як орендарі) уклали договір оренди землі № 508/01 (далі - Договір оренди), відповідно до пункту 1 якого орендодавець надав, а орендарі прийняли у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення позачергової двадцять першої сесії Ради від 25.11.2022 № 34 із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, яка розташована в АДРЕСА_1 .
34.1. У пункті 2 Договору оренди передбачено, що в оренду передається (передаються) земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 178 кв.м.
34.2. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - одна одноповерхова капітальна нежитлова будівля, а також інші об'єкти інфраструктури - проходи та площадки площею 63 кв.м. (пункт 3 Договору оренди).
34.3. В пункті 5 Договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок), кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 на дату укладення договору становить 65 115, 00 грн.
34.4. Договір укладено на 10 (десять) років до 23.12.2032. Після закінчення строку дії договору, на який його було укладено, поновлення договору оренди землі здійснюється згідно із правилами встановленими статтею 32-2 Закону України "Про оренду землі" (пункт 8 Договору оренди).
34.5. Згідно з пунктом 9 Договору оренди орендна плата вноситься орендарями у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" та в розмірі 4 057, 00 грн в рік, що становить 6 (шість) відсотків під приміщення автомийки і кафе, 3 (три) відсотки під проходами та площадками від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з них орендна плата Кутасевич Ігоря Миколайовича складає 2 028, 50 грн, орендна плата ОСОБА_3 складає 2 028, 50 грн на визначений у договорі рахунок.
34.6. У пункті 10 Договору оренди зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
34.7. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Договору оренди).
34.8. Згідно з пунктами 15, 16 Договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автомийки і кафе. Цільове призначення земельних ділянок згідно КВЦПЗ - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (12.08), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
35. У кадастровому плані земельної ділянки передбачена капітальна одноповерхова будівля КН - 0,0115, землі під проходами та площадками - 0,0063, всього - 0,0178. У акті визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) також визначено загальну площу земельної ділянки - 178 м.кв.
36. На підставі Договору оренди та рішення Ради від 25.11.2022 № 34, Рада та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 29.12.2022 підписали акт приймання-передачі земельної ділянки площею 178 кв.м. кадастровий номер 6810100000:03:004:0157. У акті вказано, що земельна ділянка відповідає умовам договору та придатна для використання за цільовим призначенням.
37. 01.11.2022 проведено державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку.
38. Відповідно до долученого до матеріалів справи перекладеного нотаріусом міста Кармієль, Ізраїль свідоцтва від 03.12.2023 про смерть, виданого Управлінням реєстрації населення та еміграції Міністерства Внутрішніх Справ, датою смерті ОСОБА_6 визначено 29.10.2023, що зареєстровано у книзі реєстрації актів про смерть за 2023 рік.
39. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 20.03.2024 провадження у цій справі за позовом Прокурора в інтересах держави в частині вимог до ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення в частині, визнання недійсним Договору оренди закрив на підставі пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України.
40. 13.09.2024 Рада та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 уклали додаткову угоду № 413/02 від 13.09.2024 про внесення змін до Договору оренди, згідно з якою:
- п. 5 договору викладено в новій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок), кадастровий номер 6810100000:03:004:0157, станом на 10.06.2024 становить 78 701, 00 грн";
- п. 9 договору викладено в новій редакції: "Орендна плата вноситься орендарями у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" та розмірі 4903,48 грн в рік, що становить 8 (вісім) відсотків під приміщення авто мийки і кафе, 3 (три) відсотки під проходами та площадками від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рівних частках по 2 451, 74 грн кожним на рахунок:".
41. Згідно з витягом з рішення Ради № 70 від 11.12.2024, розглянувши пропозиції постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись Земельним кодексом України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", міська рада вирішила вважати п. 7 свого рішення від 09.09.2022 № 34 таким, що втратив чинність відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради.
42. 21.01.2025 Господарський суд Хмельницької області своєю ухвалою залучив до участі у цій справі співвідповідача ОСОБА_1 .
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
43. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора ОГП (Одуденко А. В.), представників Відповідача-1 (Демчук Л. Г.) і Відповідача-3 (Гречанюк А. В.), дослідив наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування пункту рішення Ради
45. Як вже зазначалося, доводячи помилковість висновків апеляційного господарського суду в частині позовної вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування п. 7 рішення Ради від 25.11.2022 № 34 щодо встановлення для відповідної земельної ділянки КВЦПЗ "12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій", Рада у касаційній скарзі стверджує про те, що такі висновки зроблено з неправильним застосуванням статей 20, 21, 123 ЗК України та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосовування вказаних норм, викладених у постановах від 25.05.2021 у справі № 927/703/20, від 22.06.2022 у справі № 914/242/21, від 09.10.2024 у справі № 904/205/23.
46. Розглядаючи наведені аргументи, колегія суддів виходить з того, що вони охоплюються дією пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, яким передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
47. Суд касаційної інстанції відмічає, що відповідно до положень згаданої норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
48. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
49. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
50. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
51. В світлі наведеного колегія суддів констатує, що:
51.1. у постанові від 25.05.2021 у справі № 927/703/20 Верховний Суд не надавав висновків щодо правильного застосування статей 20, 21, 123 ЗК України; цитований скаржником висновок (щодо основи для визначення цільового призначення земельної ділянки) був сформований судом касаційної інстанції у постанові від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 та врахований при здійсненні касаційного провадження у справі № 927/703/20; при цьому, відповідний висновок Верховний Суд надавав у спорі про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку у зв'язку з її нецільовим використанням, тобто у правовідносинах, які не є подібними тим, що мають місце у справі № 924/708/23;
51.2. у тексті касаційної скарги не зазначено висновку Верховного Суду із постанови від 22.06.2022 у справі № 914/242/21, який не було враховано судом попередньої інстанції;
51.3. цитований скаржником висновок Верховного Суду із постанови від 09.10.2024 у справі № 904/205/23 (щодо процедури зміну виду користування земельною ділянкою) є неактуальним у зв'язку із тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 від нього відступила.
52. З викладеного слідує, що Рада у своїй касаційній скарзі належним чином не обґрунтувала та не довела наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України для касаційного перегляду постанови суду попередньої інстанції в частині висновків, які стосуються позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п. 7 її рішення від 25.11.2022 № 34.
53. В свою чергу твердження скаржника про неврахування апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 14.01.2025 у справі № 925/1459/23, від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 є безпідставними, позаяк надані касаційним судом у згаданих постановах висновки стосуються загальних підходів до оцінки доказів при з'ясуванні обставин будь-якої господарської справи, а тому вони не можуть бути покладені у заперечення висновків суду апеляційної інстанції у даній справі, які ґрунтуються на оцінці судом іншої сукупності доказів та за іншого предмета доказування.
54. Більше того, правовідносини у справах № 925/1459/23 (стягнення коштів за договором підряду) і № 910/11027/18 (стягнення шкоди) не містять жодних ознак подібності тим, які склалися між сторонами спору у справі № 924/708/23.
55. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі не наводить доводів щодо неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права в частині висновків, які стосуються позовної вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування п. 7 рішення Ради від 25.11.2022 № 34, а доводи Ради у цій частині є неприйнятними для проведення касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для поставлення відповідних висновків суду апеляційної інстанції під сумнів.
56. Верховний Суд у цій частині зауважує, що положення ГПК України покладають обов'язок з визначення та доведення того, якого висновку Верховного Суду не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, саме на скаржника, що, з урахуванням положень статті 290 ГПК України, зобов'язує останнього, а не суд, у скарзі повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане би призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальність та диспозитивність.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі
57. Звертаючись до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/186/23 (на неї посилаються скаржники в обох касаційних скаргах), колегія суддів зазначає таке.
58. Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічні приписи містить стаття 1 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом та визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
59. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
60. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до частини першої статті 124 ЗК України здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
61. Положення частини другої статті 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.
62. За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
63. Так, частинами першою-п'ятою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
64. Частинами першою та другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
65. Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15.
66. Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті "нівелювання" правового результату, породженого таким договором. Тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі.
67. Поряд з наведеним Верховний Суд враховує, що якщо на земельній ділянці державної або комунальної власності розташовано об'єкт нерухомого майна, що перебуває у приватній власності, то земельна ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника таких об'єктів. При цьому відсутність оформленого договору оренди земельної ділянки не припиняє права власника користуватися належними йому об'єктами нерухомого майна, а таке користування є неможливим без одночасного користування земельною ділянкою під цими об'єктами. Такі висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 918/1132/22 та від 20.11.2024 у справі № 917/1938/23.
68. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди хоч безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, але знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).
69. Згідно з указаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок чи іншу споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком чи спорудою після їх набуття. Про таке виснувано, зокрема, у постанові від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16.
70. Таким чином, оскільки на земельній ділянці комунальної власності в м. Хмельницькому розміщено об'єкт нерухомого майна, який належить Відповідачам 2 і 3 на праві приватної власності, то така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (власників такого об'єкта). Тому позовна вимога про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки у цьому спорі призведе до позбавлення вказаних осіб права користування відповідною земельною ділянкою, яке вони мають в силу положень законодавства. При цьому Прокурор не оспорює самого факту законності такого права Відповідачів 2 і 3, а лише не погоджується з визначеним видом користування земельної ділянки та, як наслідок, розміром ставки орендної плати, яка передбачена відповідним пунктом договору, внаслідок безпідставної зміни КВЦПЗ з правильного "12.11" - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, на неправильний "12.08" - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.
71. Визнання недійсним такого договору в цілому вимагатиме від сторін оформлення користування земельною ділянкою в порядку, встановленому земельним законодавством, що фактично призведе до скасування правової підстави користування Відповідачами 2 і 3 такою земельною ділянкою і до ситуації, у якій вони будуть користуватися землею без належної правової підстави.
72. В такий спосіб колегія суддів погоджується із доводами касаційних скарг про те, що позовні вимоги Прокурора про визнання недійсним Договору оренди в цілому, з урахуванням обставин цієї справи, не є об'єктивно виправданими та адекватними встановленим у ній обставинам, оскільки призведуть до порушення/обмеження законних прав та інтересів Відповідачів 2 і 3.
73. Судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 904/186/23 виснувала, що належною та ефективною позовною вимогою, а також такою, у разі задоволення якої досягається мета звернення прокурора з позовом у подібних правовідносинах є саме визнання недійсним та скасування рішення міської ради, яке через його скасування не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, що саме по собі вимагатиме від сторін оформлення змін до нього в частині орендної плати, оскільки окремо визнати відповідний пункт договору в частині визначення орендної плати неможливо (з урахуванням положень статті 217 ЦК України), а визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в цілому не є об'єктивно виправданим та обґрунтованим способом захисту, а також спричиняє порушення/обмеження законних прав та інтересів відповідачів, тобто не є адекватним способом захистом за наявних обставин.
74. Оскільки викладені в постанові у вищезазначеній справі № 904/186/23 висновки суду касаційної інстанції в силу частини четвертої статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" були обов'язковими для врахування при ухваленні судових рішень у цій справі, колегія суддів погоджується з доводами касаційних скарг про те, що суд апеляційної інстанції вказаного обов'язку безпідставно не виконав, внаслідок чого допустив неправильне застосовування проаналізованих вище норм матеріального права та скасував правильне по суті рішення місцевого господарського суду про відмову у позові в цій частині вимог.
75. За цим, заявлена у касаційних скаргах підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України щодо висновків суду попередньої інстанції в частині вимог про визнання Договору оренди недійсним своє підтвердження в межах здійснення касаційного провадження у цій справі знаходить.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
76. За змістом пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
77. В ході касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції у цій справі суд касаційної інстанції погодився із аргументами скаржників про те, що оскаржена постанова в частині позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди є такою, що ухвалена з неправильним застосуванням правових норм та без урахування висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування у подібних правовідносинах.
78. У зв'язку з цим, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування постанови апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних вимог Прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору та про залишення в силі у цій частині рішення господарського суду першої інстанції. Проте, враховуючи, що місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги через необґрунтованість, а не через неналежність обраного способу захисту, суд касаційної інстанції залишає рішення місцевого господарського суду у цій частині в силі з урахуванням мотивів, які наведені у цій постанові Верховного Суду щодо способу захисту.
79. В іншій частині (щодо визнання недійсним пункту рішення Ради) постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.
80. Звідси подані касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати
81. У зв'язку із частковим задоволенням касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України з Хмельницької обласної прокуратури на користь скаржників підлягає стягненню по 4 294, 40 грн судового збору.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Хмельницької міської ради та ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 924/708/23 в частині задоволення позовних вимог першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави до Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2022 № 508/01 скасувати та у цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025.
В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 у справі № 924/708/23 залишити без змін.
3. Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматний, 3, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) на користь Хмельницької міської ради (вул. Героїв Маріуполя, 3, м. Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 33332218) 4 294, 40 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі.
4. Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматний, 3, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 294, 40 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі.
5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.