09 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7790/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за заявою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ Українська залізниця, скаржник, заявник) про зупинення виконання судового рішення
за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025
у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Загички Олени Олександрівни
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 163 418,00 грн,
Верховний Суд ухвалою від 01.12.2025, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/7790/25 за касаційною скаргою АТ «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та зупинив касаційне провадження за цією касаційною скаргою до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1161/25.
Від АТ «Українська залізниця» 03.12.2025 через Електронний суд до Верховного Суду надійшла заява про зупинення виконання судового рішення.
Оскільки у справі №910/7790/25 зупинено касаційне провадження до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1161/25, Верховний Суд дійшов висновку про можливість поновлення касаційного провадження для розгляду заяви АТ «Українська залізниця» про зупинення виконання судового рішення.
Положеннями частини другої статті 232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до частини другої статті 314 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Так, у заяві про зупинення виконання судового рішення АТ «Українська залізниця» просить зупинити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 у справі №910/7790/25, що залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, якою провадження у справі №910/7790/25 закрито та стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь Фізичної особи - підприємця Загички Олени Олександрівни 18 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу, яка мотивована тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» доповнено пунктом 103 Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є АТ «Українська залізниця».
Також заявник зазначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Щодо добровільного виконання судового рішення, що набрало законної сили, то заявник зазначає, що АТ «Українська залізниця» як стратегічне підприємство, для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинно утримуватися у справному стані і своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування, що вимагає пріоритетного виконання зобов'язань, що направлені на виконання задач та функцій покладених на заявника державою в умовах воєнного стану, а наявність невиконаного судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом, а тому, як зауважує заявник, задля уникнення настання підстав для настання відповідальності та збільшення суми, стягнутої судом суми за рахунок інфляційних витрат просить зупинити виконання ухвали суду від 04.09.2025 у цій справі.
Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у клопотанні про зупинення виконання судового рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
Верховний Суд наголошує, що повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормоване положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Верховний Суд зазначає, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19, відповідно до якої:
«Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин».
Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, Суд враховує необхідність у цьому, через призму чи доведено ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, чи доведено перешкоди виконання, чи забезпечується збалансованість інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява АТ «Українська залізниця» про зупинення виконання ухвали господарського суду від 04.09.2025 у цій справ зазначеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі, якщо воно буде скасоване, і не свідчить про наявність підстав для застосування статті 332 ГПК України.
Посилання АТ «Українська залізниця» на Закон України від 28.07.2022 №2468-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» яким доповнено пунктом 103 Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні зупиняється саме вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є АТ «Українська залізниця» та не передбачає обов'язку зупинення виконання рішення суду саме судом.
За таких обставин Суд враховує, що у заяві скаржника про зупинення виконання судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Нарахування пені, інфляційних втратне є підставою для зупинення виконання судового рішення в порядку статті 332 ГПК України.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Враховуючи викладене, зупинення виконання та дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі №910/7790/25, в задоволенні заяви заявника слід відмовити.
Оскільки касаційне провадження у цій справі поновлювалось для розгляду заяви АТ «Українська залізниця» про зупинення виконання судового рішення, відтак касаційне провадження у справі №910/7790/25 підлягає зупиненню до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1161/25.
Керуючись статтями 228, 230, 234, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити касаційне провадження у справі №910/7790/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025.
2. Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у задоволенні заяви про зупинення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі №910/7790/25.
3. Зупинити касаційне провадження у справі №910/7790/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1161/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов