08 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5625/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025
(головуючий - Коробенко Г.П., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025
(суддя - Пукас А.Ю.)
у справі №910/5625/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 191 854, 43 грн,
У 2025 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення коштів в розмірі 191 854, 43 грн, яка складається зі збитків - 99 528, 06 грн, інфляційних втрат - 62 638, 12 грн та 3 % річних - 29 688, 25 грн, нарахованих позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення коштів за банківською гарантією на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/12114/23.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/5625/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" задоволено.
17.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/5625/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №910/5625/25 є стягнення 191 854, 43 грн. Оскільки предметом спору в цій справі є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 302 800,00 грн), то у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, які передбачені пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що скаржник є підприємством критичної інфраструктури та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та забезпечує функціонування газотранспортної системи, в т.ч. її обслуговування та ремонт, що потребує значних матеріальних витрат. Виняткове значення даної касаційної скарги обумовлене тим, що спірні правовідносини стосуються безпосередньо виконання покладених регулятором та ліцензіатом діяльності (НКРЕКП) на Оператора ГТС, обов'язків, в тому числі стосовно забезпечення безперебійного та безпечного функціонування газотранспортної системи. З огляду на вказане, до покладеного на відповідача обов'язку стосовно забезпечення безперебійного та безпечного функціонування газотранспортної системи входить, в тому числі обов'язок забезпечення обслуговування та ремонту газотранспортної системи і її складових, що потребує значних матеріальних витрат та, водночас, повинно проводитись своєчасно. Тому, рішення судів може негативно вплинути на діяльність скаржника та має ризик зупинки транспортування природного газу, що є життєво необхідним в умовах опалювального сезону та воєнного стану.
Розглянувши наведені підстави, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження, оскільки посилання скаржника на те, що справа №910/5625/25 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити винятковість справи для скаржника.
Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №910/5625/25 є стягнення суми, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/5625/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/5625/25.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй