Справа № 147/2242/25
Провадження № 1-кп/147/478/25
08 грудня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020120000154 від 13.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,
До Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020120000154 від 13.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.
Ухвалою судді від 01.12.2025 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
08.12.2025 прокурором було подано клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Клопотання вмотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.10.2025 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.12.2025. Причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності. У той же час, ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати та жодним чином не зменшилися. Застосування до обвинуваченого іншого більш м?якого запобіжного заходу (особисте зобов?язання, особиста порука, домашній арешт) не може запобігти вищезазначеним ризикам, оскільки є недостатньо суворими, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання. До того ж, перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співмірності.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Прокурор у підготовчому судовому засіданні також заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України.
Обвинувачений не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого зазначила про можливість застосування до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення клопотання прокурора, підтримала позицію свого підзахисного. Окрім того, не заперечила проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як вбачається зі статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо поняття «обґрунтована підозра» суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з матеріалів провадження, пред'явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 2 ст. 259 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Так, запобіжний захід щодо ОСОБА_4 застосовано слідчим суддею Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.10.2025, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України. Строк тримання під вартою закінчується 11.12.2024. Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінують обвинуваченому; дані про його особу, який не працює, немає міцних соціальних зв'язків; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також, суд враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Віднесення вказаного злочину до категорії тяжких, свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
До того ж, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, існують обґрунтовані ризики щодо його переховування від суду з метою уникнути покарання та продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, що може вплинути на повноту та об'єктивність судового розгляду.
Отже, суд дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам.
Таким чином, враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.
Відповідно до ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави та зазначити обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про його особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є в кримінальному провадженні, є застава як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
На думку суду, саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками й достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Дане кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суду Вінницької області. Під час проведення досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України про забезпечення обвинуваченому права на захист. Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості не надходило. Підстав для закриття обвинувального акту, його повернення, направлення до Вінницького апеляційного суду для визначення підсудності не вбачається.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у судове засідання.
Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 327, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 лютого 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, у відкритому судовому засіданні 15.12.2025 о 13 год 30 хв.
Розгляд справи здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
На ухвалу суду в частині вирішення питання щодо запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 09.12.2025 о 11-40 год.
Суддя ОСОБА_1