Справа № 131/1873/25
Провадження № 1-кс/131/396/2025
04.12.2025м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
розглянувши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо незакриття кримінального провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025, -
учасники: прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_3 , скаржник ОСОБА_2 ,
До провадження слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо незакриття кримінального провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025.
Скарга мотивована тим, що у провадженні СВ Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження за № 42025022240000102 від 10.10.2025 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. 24.11.2025 захисником в порядку ст.ст. 220, 284 КПК України подано клопотання про закриття вказаного кримінального провадження згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зі змісту отриманих від слідчого матеріалів та додатків до клопотання про обрання запобіжного заходу встановлено, що кримінальне провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025 є виділеним із матеріалів кримінального провадження № 42023022240000015 від 20.02.2023. Згідно даних із Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду від 25.08.2025 у справі 131/220/24, посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/129774834 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/129774833) у кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.02.2023 органом досудового розслідування 20.08.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ст.ст. 191, 366, 209 КК України, що слідує із змісту вказаних ухвал про обрання запобіжних заходів. Вказане свідчить про те, що 2-ох місячний строк слідства у кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.02.2023 спливав 20.10.2025. Крім того, як слідує із ухвали Оратівського районного суду від 17.10.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.02.2023 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надійшов до Оратівського районного суду 15.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131067672). При цьому рішення про виділення матеріалів досудового розслідування у окреме провадження за № 42025022240000102 як слідує із отриманих матеріалів прийнято прокурором 10.10.2025. При цьому в межах виділеного кримінального провадження ОСОБА_2 20.11.2025 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Зі змісту матеріалів, які містяться у розпорядженні сторони захисту на даний час, відомості про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.02.2023 після повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 керівником Немирівської окружної прокуратури не продовжувався до 3- ох місяців в порядку, визначеному КПК України. Перша судова палата ККС ВС від 05.08.2025 у справі № 363/4797/19 (провадження № 51-5284км24) у постанові зазначила, що строки досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні обраховуються з моменту першого повідомлення про підозру у первинному кримінальному провадженні. При цьому відомості про продовження строків слідства у виділеному кримінальному провадженні за № 42025022240000102 від 10.10.2025 у розпорядженні сторони захисту відсутні. Також КПК України не містить норми, яка б свідчила про те, що виділення матеріалів із кримінального провадження, в якому особі було повідомлено про підозру, повертає його до первісного стану, тобто до провадження, в якому жодній особі про підозру не повідомлялось. Із вищевказаного слідує, що фактично строки досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні за № 42025022240000102 від 10.10.2025 закінчились у жовтні 2025 року, точну дату вказати неможливо, оскільки сторона захисту не має у розпорядженні відомостей про відкриття матеріалів досудового розслідування та ознайомлення сторони захисту із ними у первинному кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.02.2023. За наслідками розгляду вказаного клопотання процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 25.11.2025 винесено постанову про відмову у його задоволенні.
Захисник вважає, що прокурор у кримінальному провадженні допустив бездіяльність, яка полягала у не вчиненні відповідної процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити, у визначені КПК України строки. Враховуючи викладене, просить зобов'язати начальника Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 вчинити у відповідності до ч. 2 ст. 283 КПК України процесуальну дію, яку він зобов'язаний вчинити, у якнайкоротший строк - закрити кримінальне провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У судовому засіданні захисник та скаржник вимоги, вказані в скарзі, підтримали, просили скаргу на бездіяльність прокурора щодо незакриття кримінального провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025 задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити, зазначив, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023022240000015 від 20.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, 09.10.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Також, в ході проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень можуть бути причетні посадові особи Оратівської селищної ради, які могли діяти за попередньою змовою із підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Враховуючи виявлені ознаки кримінального правопорушення, 10.10.2025 прокурором Немирівської окружної прокуратури Вінницької області винесено постанову про виділення матеріалів кримінального провадження, щодо невстановлених осіб в окреме кримінальне провадження. Так, на підставі вищевказаної постанови, у той же день тобто 10.10.2025, прокурором Немирівської окружної прокуратури Вінницької області виготовлено рапорт, про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо вчинення злочину невстановленими посадовими особами Оратівської селищної ради Вінницької області, на підставі якого внесено відомості за № 42025022240000102 від 10.10.2025 за ознаками вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. У подальшому, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025022240000102 від 10.10.2025, 20.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_2 . Отже з викладеного слідує, що строк досудового розслідування, встановлений законодавцем у п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні № 42025022240000102 від 10.10.2025, почав обчислюватися з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_2 а саме 20.11.2025. Окрім того, у положеннях ст. 303 КПК України, на які посилається захисник у своїй скарзі, а саме у п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України вказано, що стороною захисту може бути оскаржено відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України. Як слідує з пункту 9-1 частини першої статті 284 КПК України, захисником у цьому випадку може бути оскаржене рішення про закриття якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Тобто питання щодо відмови прокурора у закритті кримінального провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, не є предметом скарги на рішення дії чи бездіяльність прокурора під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України, а може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження за № 42025022240000102 від 10.10.2025 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, захисник ОСОБА_3 звертається до слідчого судді з вимогою зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України, слідчий, прокурор, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення, зобов'язати вчинити дію, чи зобов'язати припинити дію.
Окрім цього слідчий суддя зауважує, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження визначено у ст. 303 КПК України.
Що ж стосується рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, то за змістом п.11 ч.1 ст.303 КПК України воно може бути оскаржено лише у випадку, коли прокурор відмовив у закритті кримінального провадження, в якому існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 ч. 1 ст. 284 КПК України, щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Окрім цього, відповідно до положень КПК України, закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням прокурора, а не процесуальною дією.
Щодо вимоги захисника щодо зобов'язання прокурора закрити кримінальне провадження, суд виходить з наступного.
Як вбачається із матеріалів, начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 25.11.2025 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження, а отже останнім виконаний обов'язок щодо належного правового реагування на подане клопотання, шляхом винесення постанови, в якій викладені мотиви відмови у задоволенні клопотання, як це передбачено ч. 2 ст. 220 КПК України, тому твердження сторони захисту про бездіяльність прокурора є безпідставним.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що посилання сторони захисту на постанову Першої судової палати ККС ВС від 05.08.2025 у справі № 363/4797/19 (провадження № 51-5284км24) є нерелевантним, адже у вказаній судовій справі № 363/4797/19 оскаржувалася саме ухвала суду про закриття кримінального провадження на стадії проведення підготовчого судового засідання, а не бездіяльність прокурора.
За таких обставин, враховуючи, що прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а вимога захисника зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження, тобто прийняти відповідне процесуальне рішення, виходить за межі повноважень слідчого судді та що відсутні підстави для повторного розгляду прокурором клопотання захисника про закриття кримінального провадження, оскільки воно розглянуто, про що винесено мотивовану постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання, суд вважає, що у задоволенні скарги захисника ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись 28, 114, 116, 219, 284, 303, 309,376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо незакриття кримінального провадження № 42025022240000102 від 10.10.2025, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 09 грудня 2025 року о 09:50 год.
Слідчий суддя: