09 грудня 2025 року Справа № 915/193/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, буд. 161, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 31448144)
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5", вул. Генерала Карпенка, 37Б, кв. 10, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54038 (код ЄДРПОУ 22441302)
про стягнення коштів в сумі 99 408, 64 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" 79 912, 77 грн. - заборгованості за надані з жовтня 2022 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 3% річних в розмірі 3 877, 02 грн., інфляційні втрати в розмірі 15 618, 85 грн.
Позивач просить суд судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. стягнути з відповідача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
25.03.2024 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх. № 3551/24 від 25.03.2024), в якій позивач просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" 70 367, 73 грн. - заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 3 % річних в розмірі 3 877, 02 грн., інфляційні втрати в розмірі 15 618, 85 грн.
Заява мотивована тим, що в поданій позовній заяві позивач допустив помилку у вказівці строку заборгованості замість з жовтня 2021 року вказав жовтень 2022 року, хоча розрахунок заборгованості та докази, які обґрунтовують нарахування наданих послуг та докази оплати, надані саме за період з жовтня 2021 року.
Крім того, після підготовки позовної заяви відповідач сплатив надані послуги за січень 2024 року в розмірі 8 545, 04 грн. та частково за червень 2022 року в розмірі 1 000,00 грн., тому сума заборгованості за надані послуги з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року зменшилась та становить 70 367, 73 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подану заяву, судом встановлено, що подана заява є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про прийняття заяви до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 3551/24 від 25.03.2024).
ІІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
3.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № А/1446 від 01.11.2016 на централізоване водопостачання та водовідведення з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.11.2017, а саме зобов'язань щодо оплати за надані послуги за період з жовтня 2021 по 29.01.2024, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 79 912, 77 грн., а з урахуванням зменшення позовних вимог 70 367, 73 грн.
За порушення виконання грошових зобов'язань за період з жовтня 2021 по 29.01.2024 позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних, а також інфляційні втрати відповідно до умов договору та законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та умовами договору.
Позивач у відповідях на відзив (вх. № 3541/24 від 25.03.2024 та вх. № 3989/24 від 03.04.2024) зазначає наступне:
- згідно акту від 08.11.2023 року станом на 31.10.2023 заборгованість ОСББ "ЮГ-5" перед МКП "Миколаївводоканал" за договором № А/1446 від 01.02.2016 становить 84 968, 13 грн., а не 13 251, 07 грн., як стверджує відповідач;
- позивач вважає некоректним застосування до даних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, оскільки відповідач не є населенням, а є юридичною особою у відповідності до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
- кошти, перераховані за меморіальними ордерами, які додані до відзиву відповідачем, а саме: меморіальний ордер №L1201ТОООА від 01.12.2021 на суму 13 130, 00 грн.; меморіальний ордер №L1229VFYOC від 29.12.2021 на суму 10 100, 00 грн.; меморіальний ордер №L1027XUFOO від 27.10.2021 на суму 10 100, 00 грн. на рахунок МКП "Миколаївводоканал" не надходили. Позивач зазначає, що в меморіальних ордерах зазначено неправильний код отримувача та номер рахунку.
3.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 3293/24 від 19.03.2024) та у відзиві на уточнення позовних вимог (вх. № 3699/24 від 28.03.2024) зазначив, що позовну заяву визнає частково.
Відповідач зазначає, що в період з жовтня 2021 по 29.01.2024 має заборгованість за надані послуги позивачем в розмірі 28 915, 69 грн., оскільки дана сума боргу підтверджена актом звірки від 08.11.2023 та платіжними чеками.
Борг в сумі 41 452, 04 грн. відповідач не визнає, так як він не відповідає фактичному розміру боргу.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат, то відповідач, посилаючись на постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" зазначає, що ОСББ ЮГ-5 відноситься до категорії підприємств, які перераховані в постанові, а отже дані вимоги позивача не можуть бути виконані в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд стягнути з відповідача борг за період з жовтня 2021 по 29.01.2024 в розмірі 28 915, 69 грн. та судові витрати в розмірі 2 422, 40 грн.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
01.02.2016 між Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (виробник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Юг-5" (споживач) укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/1446 від 01.02.2016.
Додатками до договору є:
- Додаток № 1 "Акт розмежування балансової належності-каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- Додаток № 2 "Дислокація об'єкта";
- Додаток № 3 "Договірні (планові) обсяги споживання послуг";
- Додаток № 3а "Розрахунок (нормативний) місячного обсягу водоспоживання та водовідведення";
- Додаток № 4 "Витяг з наказу про призначення відповідальної особи";
- Додаток № 5 "Перелік субспоживачів (за наявності)";
- Додаток № 6 "Порядок розрахунків";
- Додаток № 7 "Форма звіту про обсяги фактично отриманих послуг".
До договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 29.11.2017, якою сторони погодили викласти в новій редакції п. 1-10 договору.
Договір з додатками та додаткова угода підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору.
Умовами договору (в редакції додаткової угоди № 1) сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - послуги) в Точках розподілу відповідно до умов цього договору, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Дотримуватися Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі за текстом - Правила користування), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.01.03 № 70 (далі за текстом - Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Сторони з усіх питань, що виникають з цього договору зобов'язуються керуватися Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Правилами користування, Тимчасовими правилами, іншими нормативними актами, на підставі яких здійснюється централізоване водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 2.1 договору тарифи на послуги становлять:
1) з централізованого водопостачання 8,664 гривень за 1 м3 (з ПДВ);
2) з централізованого водовідведення 6, 156 гривень за 1 м3 (з ПДВ).
Відповідно до п. 2.3 договору тарифи на послуги встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів, нормативів (норм) списання, що діяли на час укладення цього договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання, з часу їх введення без внесення змін до цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору зняття показань засобів обліку здійснюється Споживачем щомісячно. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водопостачання та водовідведення Споживача для обстеження та контролю, при цьому Споживач повинен забезпечити присутність свого повноважного представника, визначеного в додатку № 4 до цього договору.
Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється Споживачем у порядки та строки, передбачені Порядком розрахунків (додаток № 6 до цього договору).
Відповідно до п. 3.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від Споживача, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води та/або іншими способами визначення обсягів стоків, погодженими виробником у відповідності до правил користування та Місцевих правил приймання.
Відповідно до п. 3.10 договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому цим договором.
Відповідно до п. 4.2 договору споживач зобов'язаний: оплачувати послуги в установлений договором строк; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому цим договором розмірі.
Відповідно до п. 4.3 договору виробник має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором.
Відповідно до п. 5.2 договору всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8 договору цей договір діє з дня його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
Відповідно до п. 10.1 договору (в первісній редакції) договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2016 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п. 1 Додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 29-го числа попереднього календарного місяця до такого ж числа поточного календарного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати виробнику дані про обсяг спожитих послуг. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок обліку фіксуються Споживачем на останній день кожного розрахункового періоду та оформлюються Споживачем письмовим Звітом про обсяги фактично спожитих Послуг (додаток № 7 до цього договору) із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із Субспоживачів (за наявності). Звіт субспоживача про обсяги фактично спожитих послуг узгоджується з основним споживачем. Цей звіт надається Споживачем виробнику в останні день звітного розрахункового періоду і є підставою для здійснення остаточних розрахунків за звітний розрахунковий період. У випадку співпадання дати надання звіту з вихідним чи святковим днями, споживач надає цей звіт у найближчий банківський (операційний) день, що передує вихідному чи святковому дню.
Відповідно до п. 2 Додатку № 6 в день надання Звіту про обсяги фактично спожитих Послуг Споживач зобов'язаний отримати рахунки за фактично спожиті послуги за звітний (поточний) розрахунковий період.
Відповідно до п. 4 Додатку № 6 рахунки за фактично спожиті Послуги мають бути оплаченими Споживачем на поточний рахунок Виробника протягом 5-и банківських (операційних) днів з дня їх отримання.
Відповідно до п. 6 Додатку № 6 у разі несвоєчасного виконання споживачем своїх грошових зобов'язань, обумовлених цим договором, виробник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюється нарахування, на суму простроченого грошового зобов'язання;
- 3 % річних на суму простроченого грошового зобов'язання.
При цьому, сума простроченого грошового зобов'язання за послуги повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеню, 3 % річних та інфляційні нарахування споживач зобов'язаний сплатити на поточний рахунок виробника протягом 5 банківських (операційних) днів з дня отримання рахунка.
Судом встановлено наступні обставини.
В період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року позивачем надано, а відповідачем спожито послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 181 638, 53 грн., що підтверджується актами приймання передачі наданих послуг, а саме:
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.10.2021 за жовтень 2021 на суму 10 688, 65 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.11.2021 за листопад 2021 на суму 11 495, 95 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 24.12.2021 за грудень 2021 на суму 8 395, 92 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.01.2022 за січень 2022 на суму 12 328, 70 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 25.02.2022 за лютий 2022 на суму 10 145, 11 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.03.2022 за березень 2022 на суму 6 434, 32 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.04.2022 за квітень 2022 на суму 3 472, 49 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.05.2022 за травень 2022 на суму 3 574, 62 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.06.2022 за червень 2022 на суму 6 638, 58 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.07.2022 за липень 2022 на суму 5 583, 22 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 26.08.2022 за серпень 2022 на суму 4 629, 98 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.09.2022 за вересень 2022 на суму 5 481, 08 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.10.2022 за жовтень 2022 на суму 5 447, 04 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.11.2022 за листопад 2022 на суму 5 106, 60 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.12.2022 за грудень 2022 на суму 4 834, 25 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 7 115, 20 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.02.2023 за лютий 2023 на суму 5 106, 60 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.03.2023 за березень 2023 на суму 6 604, 54 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.04.2023 за квітень 2023 на суму 7 659, 90 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 26.05.2022 за травень 2023 на суму 7 591, 81 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.06.2023 за червень 2023 на суму 8 408, 87 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.07.2023 за липень 2023 на суму 9 430, 19 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.08.2023 за серпень 2023 на суму 13 209, 07 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.09.2023 за вересень 2023 на суму 12 255, 84 грн.
Згідно останнього акту за вересень 2023 останні показники лічильника (поточні показники) 43496.
Всі вищевказані акти підписано та скріплено печатками сторін. Підставою оформлення актів є договір № А/1446 від 01.02.2026. Абонентський номер 9000654.
В період з жовтня 2023 по січень 2024 позивачем надавались відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Послуги надано на загальну суму 31 899, 22 грн. Суду не подано доказів складання актів приймання-передачі наданих послуг, а також надання відповідачем позивачу звітів про обсяги фактично спожитих послуг відповідно до умов п. 1 Додатку № 6 та Додатку № 7 до договору. Водночас, до матеріалів справи позивачем долучено показники лічильника 0300795 (помісячні фото приладів обліку), на яких відображено показники лічильника на відповідну дату, а також контрольну відомість по виставленим рахункам станом на 02.01.2024.
Так, показники лічильника помісячно наступні:
за жовтень 2023 показники лічильника станом на 27.10.2023 наступні: попередні 43496; поточні 43735;
за листопад 2023 показники лічильника станом на 27.11.2023 попередні 43735; поточні 43976;
за грудень 2023 - січень 2024 показники лічильника станом на 29.01.2024 попередні 43976; поточні 44433.
На підставі вищевказаних показань приладу обліку позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату, про які зазначено судом нижче.
Так, позивачем було виставлено відповідачу рахунки за спожиті послуги за період з жовтня 2021 по січень 2024 за загальну суму 213 537, 75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, а саме:
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2021/27 від 27.10.2021 на суму 10 688, 65 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2021/29 від 29.11.2021 на суму 11 495, 95 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2021/24 від 24.12.2021 на суму 8 395, 92 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2022/27 від 27.01.2022 на суму 12 328, 70 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-2.2022/25 від 25.02.2022 на суму 10 145, 11 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-3.2022/27 від 27.03.2022 на суму 6 434, 32 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-4.2022/27 від 27.04.2022 на суму 3 472, 49 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-5.2022/28 від 28.05.2022 на суму 3 574, 62 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-6.2022/28 від 28.06.2022 на суму 6 638, 58 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-7.2022/27 від 27.07.2022 на суму 5 583, 22 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-8.2022/26 від 26.08.2022 на суму 4 629, 98 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-9.2022/28 від 28.09.2022 на суму 5 481, 08 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2022/29 від 29.10.2022 на суму 5 447, 04 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2022/29 від 29.11.2022 на суму 5 106, 60 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2022/28 від 28.12.2022 на суму 4 834, 25 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2023/31 від 31.01.2023 на суму 7 115, 20 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-2.2023/27 від 27.02.2023 на суму 5 106, 60 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-3.2023/27 від 27.03.2023 на суму 6 604, 54 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-4.2023/27 від 27.04.2023 на суму 7 659, 90 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-5.2023/26 від 26.05.2023 на суму 7 591, 81 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-6.2023/27 від 27.06.2023 на суму 8 408, 87 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-7.2023/27 від 27.07.2023 на суму 9 430, 19 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-8.2023/29 від 29.08.2023 на суму 13 209, 07 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-9.2023/27 від 27.09.2023 на суму 12 255, 84 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2023/27 від 27.10.2023 на суму 8 136, 52 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2023/27 від 27.11.2023 на суму 8 204, 60 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2023/27 від 27.12.2023 на суму 7 013, 06 грн.;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2024/29 від 29.01.2024 на суму 8 545, 04 грн.
Підставою виставлення рахунків є договір № А/1446 від 01.02.2026. Абонентський номер 9000654.
В період з жовтня 2021 по грудень 2021 відповідачем здійснено оплати за спожиті послуги на загальну суму 33 000 грн., на підтвердження чого позивачем подано до матеріалів справи платіжні інструкції, а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № @2PL197618 від 27.10.2021 на суму 10 000, 00 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № @2PL900270 від 30.11.2021 на суму 13 000, 00 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № @2PL551372 від 29.12.2021 на суму 10 000, 00 грн.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжній інструкції від 27.10.2021 №@2PL197618 сплачено 10 000, 00 грн. за надані послуги в вересні 2021 року. В платіжних інструкціях від 30.11.2021 № @2PL900270 на суму 13 000, 00 грн. та від 29.12.2021 № @2PL551372 на суму 10 000, 00 грн. призначення платежу вказано: "за водопостачання", дані суми рознесено на оплату послуг за травень-липень 2021 року.
В період з січня 2022 по жовтень 2023 відповідачем здійснено оплати за спожиті послуги на загальну суму 129 800, 10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями в національній валюті, а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № 561 від 20.01.2022 на суму 10 300, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654);
- платіжна інструкція в національній валюті № 565 від 21.02.2022 на суму 10 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 566 від 25.02.2022 на суму 2 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 568 від 06.04.2022 на суму 3 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за лютий 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 569 від 29.04.2022 на суму 3 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за квітень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 572 від 30.05.2022 на суму 2 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 574 від 28.06.2022 на суму 1 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 576 від 27.07.2022 на суму 3 900, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за червень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 578 від 30.08.2022 на суму 2 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за липень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 581 від 28.09.2022 на суму 2 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за серпень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 583 від 16.11.2022 на суму 3 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за вересень-жовтень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 585 від 12.12.2022 на суму 2 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за листопад 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 589 від 15.01.2023 на суму 3 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за грудень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 595 від 18.02.2023 на суму 2 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 584 від 19.03.2023 на суму 5 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за лютий 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 586 від 02.04.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 15144 від 03.04.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 595 від 17.05.2023 на суму 7 700, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за квітень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 600 від 12.06.2023 на суму 7 600, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 601 від 15.06.2023 на суму 11 100, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 заборгованість за 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 606 від 17.07.2023 на суму 10 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за червень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 609 від 14.08.2023 на суму 12 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за липень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 612 від 19.09.2023 на суму 5 700, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за серпень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 616 від 11.10.2023 на суму 5 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за вересень 2023).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, здійсненому позивачем, грошові кошти в загальній сумі 7 693, 08 грн., перераховані відповідачем за платіжними дорученням № 566 від 25.02.2022, № 15114 від 03.04.2023, № 595 від 17.05.2023, № 600 від 12.06.2023, № 601 від 15.06.2023 та № 606 від 17.07.2023, були зараховані в погашення боргу за спожиті послуги у серпні-вересні 2021, тобто в період, який не входить у предмет доказування у даній справі, а саме:
- платіжне доручення № 566 від 25.02.2022 на суму 2 500, 00 грн. рознесено 2 328, 70 грн. (за січень 2022) + 171, 30 грн. (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 15114 від 03.04.2023 на суму 7 000, 00 грн. рознесено 6 604, 54 грн. (за березень 2023) + 395, 46 грн. (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 595 від 17.05.2023 на суму 7 700, 00 грн. рознесено 7 659, 90 грн. (за квітень 2023) + 40, 10 грн. (серпень 2021);
- платіжне доручення № 600 від 12.06.2023 на суму 7 600, 00 грн. рознесено 7 591, 81 грн. (травень 2023) + 8, 19 грн. (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 601 від 15.06.2023 на суму 11 100, 00 грн. рознесено 4 615, 20 грн. (за січень 2023) + 2 065, 23 грн. (за вересень 2021) + 4 419, 57 грн. (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 606 від 17.07.2023 на суму 10 000, 00 грн. рознесено 8 408, 87 грн. (за червень 2023) + 593, 23 грн. (за вересень 2021) + 997, 90 грн. (за жовтень 2021).
Судом встановлено, що відповідно до акту взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 між МКП "Моколаївводоканал" та ОСББ "Юг-5" станом на 31.10.2023 заборгованість відповідача ОСББ "Юг-5" на користь позивача МКП "Моколаївводоканал" становила 84 968, 13 грн.
Акт взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 складено на підставі договору № А/1446 від 01.02.2016. Акт підписано та скріплено печатками сторін.
Водночас судом враховано, що в акті звірки взаємних розрахунків не враховано один платіж згідно платіжної інструкції в національній валюті № 586 від 02.04.2023 на суму 7 000, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023). Враховуючи, що позивачем не зазначено підстав для неврахування вказаної оплати, суд дійшов висновку, що станом на 31.10.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становила 77 968, 13 грн. (84 968, 13 грн. - 7 000, 00 грн.).
В період з листопада 2023 по лютий 2024 відповідачем проведено оплату за послуги в сумі 38 363, 10 грн., а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № 621 від 14.11.2023 на суму 13 600, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за жовтень 2023, січень 2023, липень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 623 від 11.12.2023 на суму 8 205, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за листопад 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 627 від 21.01.2024 на суму 7 013, 06 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за грудень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 630 від 19.02.2024 на суму 9 545, 04 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2024 та червень 2022).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 63 367, 73 грн., а саме:
77 968, 13 грн. (заборгованість станом на 31.10.2023) + 23 762, 70 грн. (заборгованість за період з листопада 2023 по січень 2024) - 38 363, 10 грн. (часткове погашення боргу в листопаді 2023-лютому 2024).
Судом також враховано, що відповідачем на підтвердження факту оплати коштів подано до матеріалів справи меморіальні ордери. Судом встановлено, що кошти перераховані за меморіальними ордерами, які додані до відзиву відповідачем, а саме:
- меморіальний ордер №L1201ТОООА від 01.12.2021 на суму 13 130, 00 грн.;
- меморіальний ордер №L1229VFYOC від 29.12.2021 на суму 10 100, 00 грн.
- меморіальний ордер №L1027XUFOO від 27.10.2021 на суму 10 100, 00 грн.
на рахунок отримувача "розрахунки за картами (С +,АСQ2)", код отримувача 14360570. Натомість, код МКП "Миколаївводоканал" 31448144. Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що вказаний в меморіальних ордерах рахунок НОМЕР_1 в підприємства не відкрито в жодному банку.
Крім того, відповідно до довідки про відкриття рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 04.10.2023 клієнту ОСББ «ЮГ-5» 27.01.2022 в АТ КБ «ПриватБанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 (поточний рахунок).
Отже, фактично кошти згідно вищевказаних меморіальних ордерів надійшли на рахунок ОСББ «Юг-5», тобто не є належними та допустимими доказами у справі в розумінні ст. 74, 76, 77 ГПК України на підтвердження факту сплати коштів позивачу за послуги водопостачання та водовідведення.
15.11.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 2361/36 від 13.11.2023 з вимогою протягом семи днів від дня отримання даної претензії сплатити заборгованість на поточний рахунок МКП "Миколаївводоканал".
Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку та чеком поштового відправлення.
Невиконання відповідачем обов'язку за договором в частині здійснення своєчасної оплати за договором і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
5.1. Правове регулювання договірних відносин.
В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (в редакції на час спірних правовідносин) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Обсяг наданих споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до абз. 1, 4, 6 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:
об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів;
індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.
Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.
Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
5.2. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (в редакціях від 05.03.2022, від 27.04.2023) встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 2 постанови № 206 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 постанови № 206 (в редакції від 30.12.2023, від 06.06.2025) встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відповідно до п. 2 постанови № 206 (в редакції від 30.12.2023, від 06.06.2025) ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу електричної енергії. Ця електрична енергія постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема інженерно-технічних систем будинку, як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, підкачувальних насосів тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (зокрема електропостачання ліфтів, освітлення місць загального користування та прибудинкової території тощо).
ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання, не використовує електричну енергію для власних потреб.
Отже, ОСББ в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" електроенергії, у випадку, коли ці організації об'єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку (постанова ВС від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідач згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.
Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об'єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.
Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат.
Проте Суд звертає увагу, що ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 у даному випадку (постанова КГС ВС від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24).
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
01.02.2016 між Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (виробник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Юг-5" (споживач) укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/1446 від 01.02.2016.
Як встановлено судом вище, позивачем в період з жовтня 2021 по січень 2024 надано відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а для проведення оплати виставлено відповідачу рахунки за спожиті послуги за період з жовтня 2021 по січень 2024 за загальну суму 213 537, 75 грн.
Судом встановлено, що відповідачем частково проведено оплату в період з жовтня 2021 по січень 2024 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 63 367, 73 грн. (детальні розрахунки зазначено судом вище), строк оплати якої настав в силу ст. 530, 629 ЦК України, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та умов п. 4 Додатку № 6.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів в сумі 63 367, 73 грн. В решті позову в частині стягнення основного боргу судом відмовлено.
Щодо вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.
Позивачем нараховано відповідачу 3 877, 02 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань (період нарахувань з 10.11.2021 по 15.02.2024) та 15 618, 85 грн. - інфляційних втрат (період нарахування з листопада 2021 по лютий 2024).
Відповідач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юг-5" було створено 24.10.1997 фізичними особами співвласниками багатоквартирного будинку по вул. Генерала Карпенка, 37-Б у м. Миколаєві у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Як зазначено вище, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який триває станом на даний час.
Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 28.02.2025 № 376 Миколаївська міська територіальна громада у період з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилась до території активних бойових дій. З 11.11.2022 віднесена до території можливих бойових дій.
Враховуючи, що під час дії воєнного стану на ОСББ поширюється заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, передбачена постановою КМУ від 05.03.2022 № 206, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку для забезпечення таких мешканців комунальними послугами, а оплата комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців і за тарифами для населення, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку 3 % річних та інфляційних втрат.
В п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 зазначено, що вона застосовується з 24 лютого 2022 року. Отже, у зв'язку з забороною на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 3 % річних за період з 24.02.2022 по 15.02.2024 та інфляційні втрати за період з березня 2022 по лютий 2024.
Судом за допомогою Бази законодавство "Ліга.Закон" виконано перерахунок 3 % річних та встановлено, що 3 % річних за період з 10.11.2021 по 23.02.2022 становлять 210, 17 грн., а саме:
- 93, 12 грн., виходячи з суми боргу 10 688, 65 грн., нарахованих з 10.11.2021 до 23.02.2022;
- 71, 81 грн., виходячи з суми боргу 11 495, 95 грн., нарахованих з 10.12.2021 по 23.02.2022;
- 31, 05 грн., виходячи з суми боргу 8 395, 92 грн., нарахованих з 10.01.2022 по 23.02.2022;
- 14, 19 грн., виходячи з суми боргу 12 328, 70 грн., нарахованих з 10.02.2022 по 23.02.2022.
Отже, позовна вимога про стягнення 3 % річних в сумі 210, 17 грн. підлягає задоволенню. В решті 3 % річних судом відмовлено, у зв'язку з безпідставністю.
Судом також за допомогою Бази законодавство "Ліга.Закон" виконано перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що інфляційні втрати, нараховані за період з листопада 2021 по лютий 2022 становлять 1 118, 72 грн. , а саме:
- 466, 73 грн., виходячи з суми боргу 10 688, 65 грн., нараховані за період з листопада 2021 по лютий 2022 (включно);
- 406, 76 грн., виходячи з суми боргу 11 495, 95 грн., нараховані за період з грудня 2021 по лютий 2022 (включно);
- 245, 23 грн., виходячи з суми боргу 8 395, 92 грн., нараховані за період з січня 2022 по лютий 2022 (включно).
Отже, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 118, 72 грн. підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат судом відмовлено, у зв'язку з безпідставністю.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 1 795, 67 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 626, 73 грн. покласти на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5", вул. Генерала Карпенка, 37Б, кв. 10, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54038 (код ЄДРПОУ 22441302) на користь позивача Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, буд. 161, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 31448144):
- 63 367, 73 грн. (шістдесят три тисячі триста шістдесят сім грн. 73 коп.) - заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;
- 210, 17 грн. (двісті десять грн. 17 коп.) - 3 % річних;
- 1 118, 72 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять грн. 72 коп.) - інфляційних втрат;
- 1 795, 67 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять грн. 67 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254,56-259 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2025
Суддя Е.М. Олейняш