09 грудня 2025 року Справа № 915/715/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал», вул. Погранична, буд. 161, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 31448144)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТРАКШН ЛТД», вул. Адміральська, 31Б, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 30626144)
про стягнення коштів в сумі 8 364, 70 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН ЛТД» 8 364, 70 грн. - заборгованості за надані з серпня 2021 року по 23 лютого 2024 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору у сумі 2 422, 40 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.
Судом встановлено, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТРАКШН ЛТД» зареєстровано електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю № 28472750 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2024 про відкриття провадження у справі направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана ним 27.06.2024 о 12:18, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № А/2245 від 25.05.2016, а саме зобов'язань щодо оплати у порядку та строки, встановлені умовами договору за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за період з серпня 2021 по 23.02.2024 виникла заборгованість в сумі 8 364, 70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 629 ЦК України та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
25.05.2016 між Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТРАКШН ЛТД» (споживач) укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/2245 від 25.05.2016.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2016 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Додатками до договору є:
- Додаток № 1 "Акт розмежування балансової належності-каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- Додаток № 2 «Дислокація об'єкта»;
- Додаток № 3 «Договірні (планові) обсяги споживання послуг»;
- Додаток № 3а «Довідка»;
- Додаток № 4 «Витяг з наказу про призначення відповідальної особи»;
- Додаток № 5 «Перелік субспоживачів»;
- Додаток № 6 «Порядок розрахунків»;
- Додаток № 7 «Форма звіту про обсяги фактично отриманих послуг».
До договору між сторонами укладено додаткові угоди, а саме:
- Додаткова угода № 1 від 29.08.2016;
- Додаткова угода № 2 від 28.11.2017;
- Додаткова угода № 3 від 06.05.2019;
Договір з додатками та додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Умовами договору (в редакції додаткової угоди № 2) сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі послуги) в Точках розподілу відповідно до цього договору, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Дотримуватися Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі за текстом - Правила користування), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.01.03 № 70 (далі за текстом - Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору тарифи на послуги становлять:
1) з централізованого водопостачання 8,664 гривень за 1 м3 (з ПДВ);
2) з централізованого водовідведення 6, 156 гривень за 1 м3 (з ПДВ).
Відповідно до п. 2.3 договору тарифи на послуги встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів, нормативів (норм) списання, що діяли на час укладення цього договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання, з часу їх введення без внесення змін до цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору зняття показань засобів обліку здійснюється Споживачем щомісячно. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водопостачання та водовідведення Споживача для обстеження та контролю, при цьому Споживач повинен забезпечити присутність свого повноважного представника, визначеного в додатку № 4 до цього договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору оплата послуг здійснюється Споживачем у порядки та строки, передбачені Порядком розрахунків (додаток № 6 до цього договору).
Відповідно до п. 3.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від Споживача, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води та/або іншими способами визначення обсягів стоків, погодженими виробником у відповідності до правил користування та Місцевих правил приймання.
Відповідно до п. 4.2 Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Відповідно до п. 1 Додатку № 6 (в редакції додаткової угоди № 3) розрахунковим періодом є календарний місяць з 01-го числа календарного місяця до такого ж числа наступного календарного місяця.
Показання засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок обліку фіксуються Споживачем на останній день кожного розрахункового періоду та оформлюються Споживачем письмовим Звітом про обсяги фактично спожитих Послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих окремо кожним із мешканців квартир та Субспоживачів (за наявності). Обсяг послуг, спожитих по будинку Споживача визначається за показаннями будинкового лічильника за розрахунковий період з відрахуванням обсягів послуг, спожитих мешканцями квартир за показаннями усіх квартирних засобів обліку у будинку та Субспоживачами (за наявності).
Цей звіт надається Споживачем виробнику до 31-го числа включно місяця наступного за розрахунковим і є підставою для здійснення остаточних розрахунків за звітний розрахунковий період. У випадку співпадання дати надання звіту з вихідним чи святковим днями, споживач надає цей звіт у найближчий банківський (операційний) день, що передує вихідному чи святковому дню.
Відповідно до п. 2 Додатку № 6 (в редакції додаткової угоди № 3) в день надання Звіту про обсяги фактично спожитих Послуг Споживач зобов'язаний отримати рахунки за фактично спожиті послуги за звітний (поточний) розрахунковий період.
Відповідно до п. 4 Додатку № 6 (в редакції додаткової угоди № 3) рахунки за фактично спожиті Послуги мають бути оплаченими Споживачем на поточний рахунок Виробника до 20-го числа наступного за розрахунковим місяця.
В період з серпня 2021 по лютий 2024 позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а також виставлено відповідачу рахунки за спожиті послуги на загальну суму 13 097, 76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, а саме:
- рахунок № Ц-В-8017/0016-8.2021/14 від 17.08.2021 на суму 2 906, 28 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-8.2021/27 від 27.08.2021 на суму 669, 05 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-9.2021/23 від 23.09.2021 на суму 603, 18 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-10.2021/28 від 28.10.2021 на суму 742, 72 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-11.2021/26 від 26.11.2021 на суму 259, 62 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-12.2021/29 від 29.12.2021 на суму 871, 88 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-1.2022/28 від 28.01.2022 на суму 255, 84 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-2.2022/28 від 28.02.2022 на суму 272, 35 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-3.2022/30 від 30.03.2022 на суму 204, 26 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-4.2022/27 від 27.04.2022 на суму 170, 22 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-5.2022/30 від 30.05.2022 на суму 272, 35 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-6.2022/28 від 28.06.2022 на суму 411, 59 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-7.2022/28 від 28.07.2022 на суму 198, 14 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-8.2022/26 від 26.08.2022 на суму 27, 04 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-8.2022/31 від 31.08.2022 на суму 297, 22 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-9.2022/30 від 30.09.2022 на суму 99, 07 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-10.2022/28 від 28.10.2022 на суму - 6, 61 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-10.2022/29 від 29.10.2022 на суму 99, 07 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-11.2022/28 від 28.11.2022 на суму - 6 , 82 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-11.2022/30 від 30.11.2022 на суму 99, 07 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-12.2022/27 від 27.12.2022 на суму 841, 54 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-12.2022/28 від 28.12.2022 на суму 238, 31 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-1.2023/30 від 30.01.2023 на суму 170, 22 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-2.2023/28 від 28.02.2023 на суму 234, 91 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-3.2023/28 від 28.03.2023 на суму 170, 22 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-4.2023/28 від 28.04.2023 на суму 204, 26 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-5.2023/26 від 26.05.2023 на суму 3, 40 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-11.2023/30 від 30.11.2023 на суму 2 346, 80 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-1.2024/26 від 26.01.2024 на суму 306, 40 грн.;
- рахунок № Х-В-8017/0016-2.2024/23 від 23.02.2024 на суму 136, 18 грн.
Належні відповідачу прилади обліку відображено в акті пломбування від 15.02.2021.
На виконання умов п. 1 Додатку № 6 до договору відповідачем надано позивачу звіти про обсяги фактично спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за січень 2022, липень-грудень 2022, січень-квітень 2023. Крім того, факт споживання послуги підтверджується контрольними відомостями зняття показників за серпень 2021, лютий 2023, травень-листопад 2023, січень-лютий 2024, а також фото приладу обліку.
Відповідачем здійснено оплати за спожиті послуги на загальну суму 4 733, 06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями в національній валюті, а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № 648 від 27.08.2021 на суму 669, 05 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 679 від 23.09.2021 на суму 603, 18 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 717 від 28.10.2021 на суму 742, 72 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 747 від 26.11.2021 на суму 259, 62 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 784 від 29.12.2021 на суму 871, 88 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 823 від 28.01.2022 на суму 255, 84 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 875 від 03.03.2022 на суму 272, 35 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 888 від 30.03.2022 на суму 204, 26 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 905 від 28.04.2022 на суму 170, 22 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 936 від 31.05.2022 на суму 272, 35 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті № 958 від 29.06.2022 на суму 411, 59 грн.
22.02.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 770/юр від 22.02.2024 з вимогою протягом семи днів від дня отримання даної претензії сплатити заборгованість за договором № А/2245 від 25.05.2016 в розмірі 8 228, 52 грн. на поточний рахунок МКП "Миколаївводоканал".
До претензії позивачем додано акти приймання-передачі наданих послуг, рахунки на оплату та акт звіряння взаєморозрахунків.
Факт направлення претензії з додатками підтверджується описом вкладення у відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку та чеком поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 364, 70 грн. (13 097, 76 грн. - 4 733, 06 грн.)
Невиконання відповідачем обов'язку в частині здійснення своєчасної оплати за договором і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Обсяг наданих споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до абз. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:
юридичними особами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання
Відповідно до ст. 32 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.
Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.
Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
25.05.2016 між Міським комунальним підприємством “Миколаївводоканал» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНСТРАКШН ЛТД» (споживач) укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/2245 від 25.05.2016.
Позивачем було надано відповідачу послуги на централізоване водопостачання та водовідведення, а також виставлено відповідачу рахунки за спожиті послуги за період з серпня 2021 по лютий 2024 за загальну суму 13 097, 76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.
Відповідачем частково здійснено оплату за спожиті послуги на загальну суму 4 733, 06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями в національній валюті.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 364, 70 грн. (13 097, 76 грн. - 4 733, 06 грн.)
Відповідно до п. 4 Додатку № 6 (в редакції додаткової угоди № 3) рахунки за фактично спожиті Послуги мають бути оплаченими Споживачем на поточний рахунок Виробника до 20-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів в загальній сумі 8 364, 70 грн. за надані послуги, строк оплати яких настав в силу ст. 530, 629 ЦК України, ст. 22, 32 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання» та умов п. 3.2 договору, п. 4 Додатку № 6 до договору, як і не спростовано позовних вимог.
Отже, позовна вимога про стягнення 8 364, 70 грн. боргу за надані з серпня 2021 року по 23 лютого 2024 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 2 422, 40 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТРАКШН ЛТД», вул. Адміральська, 31Б, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001 (код ЄДРПОУ 30626144) на користь позивача Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал», вул. Погранична, буд. 161, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 31448144), П/р НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123 :
- 8 364, 70 грн. (вісім тисяч триста шістдесят чотири грн. 70 коп.) - заборгованості за надані з серпня 2021 року по 23 лютого 2024 року послуги з централізованого водопостачання і водовідведення;
- 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254,56-259 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2025
Суддя Е.М. Олейняш