ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа №910/9691/25
за позовом фізичної особи - підприємця Хован Світлани Анатоліївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Кормапром"
про стягнення 182 216,53 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Фізична особа - підприємець Хован Світлана Анатоліївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Кормапром" про стягнення 182 216,53 грн, з них: 105 441,00 грн. - основного боргу за поставлений товар, 30 066,60 грн. - пені, 37 210,57 грн. - інфляційних втрат, 9 498,36 грн. - 3 % річних за користування чужими коштами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №13/10/21 від 13.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач та відповідач мають зареєстрований "Електронний кабінет" в підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 про відкриття провадження у справі №910/9691/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яке отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді" ст. 176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/9691/25 (суддя Зеленіна Н.І.) надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторін: 06.08.2025.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 06.08.2025.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Фізичною особою - підприємцем Хован Світланою Анатоліївною (далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Кормапром" (далі-покупець, відповідач) 13.10.2021 укладено договір поставки №13/10/21, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
За умовами п.1.2-1.4 договору поставки №13/10/21 від 13.10.2021 Постачальник зобов'язався поставляти товар окремими партіями в кількості, визначеній у письмових Специфікаціях (далі - Специфікація) Покупця, що погоджені Сторонами.
Загальна вартість Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно видаткових накладних.
Поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: Чернівецька обл., Сокирянський район, с. Ломачинці.
Згідно п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця відсів вапняковий (борошно вапнякове) фракції 0-3 та 1-3 (далі по тексту товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар.
Відповідно до пп.2.2-2.5 договору ціна товару - 1 598,18 гривень 00 копійок за 1 тону враховуючи ПДВ. Ціна кожної окремої партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях та видаткових накладних. Загальна вартість Договору становить суму всіх підписаних Сторонами видаткових накладних протягом строку (терміну) дії цього Договору. Кількість товару та вартість (ціна) кожної партії, вартість можливих витрат Постачальника з поставки товару погоджується Сторонами у Специфікаціях. Ціна товару може бути змінена тільки за погодженням Сторін.
Відповідно до п.4.1 договору поставка товару здійснюється протягом строку дії Договору, відповідно до попереднього Замовлення Покупця, погодженого з Постачальником, в якому визначається найменування та обсяг товару (кількість), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення здійснюється шляхом його направлення на електронну пошту (e-mail) Постачальника: hovan_dist2@ukr.net та hovanvvork@ukr.net. Поставка товару здійснюється партіями автотранспортом, в узгоджені сторонами строки на наступних умовах (викладених у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 2010 року): DAP Україна, склад ТОВ "ТОРГОВОЇ КОМПАНІЇ "КОРМАПРОМ" за адресою: Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Бересток, вул. Докучаєва, №1.
За специфікаціями №15-23 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 349 090,00 грн.
В п.5.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника 80 % по поставці товару на склад Покупця та 20% протягом 5 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чи інших умовах, визначених у Специфікації до даного Договору. В разі не реєстрації податкової накладної в граничні строки з будь-яких підстав, Покупець має право затримати (притримати) оплату Товару у розмірі 20% вартості не зареєстрованої податкової накладної чи з наступних поставок за даним договором.
З матеріалів слідує, що позивач здійснив реєстрацію податкових накладних.
Відповідач, в порушення умов договору №13/10/21 від 13.10.2021 у повному обсязі не оплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 105 441,00 грн. Вказане слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки товару №13/10/21 від 13.10.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 349 090,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.
Договір відповідно до п.п.8.1-8.3 вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2021. В разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його, про що Сторона повинна повідомити іншу Сторону письмово цінним листом з повідомленням про вручення, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов'язків, які виникли під час дії Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.5.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника 80% по поставці товару на склад Покупця та 20% протягом 5 банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чи інших умовах, визначених у Специфікації до даного Договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №337 від 21.07.2022 та №662 від 07.10.2022 про сплату заборгованості.
Відповідач надав позивачу відповідь №1 від 02.08.022, проінформувавши що ТОВ "Торгова Компанія "Кормапром" докладає зусилля щодо погашення заборгованості.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів оплати відповідачем товару на суму 105 441,00 грн.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Кормапром" не спростовано, заперечень суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги фізичної особи - підприємця Хован Світлани Анатоліївни в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Кормапром" суми основного боргу у розмірі 105 441,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення 3% річних у сумі 9 498,36 грн та інфляційних втрат у сумі 37 210,57 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Позивач до позовної заяви надає розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок зазначає, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у загальному розмірі 9 498,36 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 37 210,57 грн підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені у розмірі 30 066,60 грн.
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України (в редакції станом на дату виникнення правовідносин між сторонами) встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України (в редакції станом на дату виникнення правовідносин між сторонами) передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Як вбачається зі змісту Договору, остання не містить умов стосовно сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань відповідачем та не визначено її розміру, відтак у суду відсутні підстави для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.
Відтак враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 30 066,60.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 500,00 грн суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії договору про надання правничої допомоги №24 від 06.06.2025, додатку №1 до договору №24 від 06.06.2025, платіжної інструкції №9252 від 23.06.2025 на суму 12500,00 грн.
Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подав.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.
З огляду на викладене, враховуючи складність розглянутої справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн. (за виключенням суми гонорару за участь в судових засіданнях).
Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Хован Світлани Анатоліївни - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КОРМАПРОМ» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, код ЄДРПОУ 43533316) на користь Фізичної особи-підприємця Хован Світлани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 105 441 (сто п'ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 00 коп. - основного боргу, 37 210 (тридцять сім тисяч двісті десять) грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 9 498 (дев'ять тисяч чотириста дев'яності вісім) грн. 36 коп. - 3 % річних, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн 40 коп. - витрати по сплаті судового збору, 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна