Ухвала від 08.12.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

08.12.2025р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 274502,24 грн. (вх.№ 2803/25 від 24.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

представників учасників справи не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та Верховного суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; призначено попереднє засідання суду.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, звернувся до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника у сумі 274502,24 грн. (вх.№ 2803/25 від 24.04.2025), в обґрунтування якої посилається на наявність невиконаного боржником-роботодавцем зобов'язання із виплати всіх сум, що належать заявнику при звільненні, а саме заборгованості по заробітній платі в розмірі 57908,36 грн. та 216593,88 грн. компенсації невикористаної відпустки.

На підтвердження вимог надано наступні документи: правовстановлюючі документи представника, паспортні дані та картку платника податків ОСОБА_1 , витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , наказ (розпорядження) про припинення трудового договору, адвокатський запит від 18.09.2024 з доказами надсилання, виписку банку від 23.10.2024 № MBI4U8A7G8TPS74J про рух коштів без відображення залишків по картці/рахунку, Довідку Пенсійного фонду України про дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), сформовану засобами автоматичних систем 30.10.2024, ухвалу Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.11.2024 про відкриття цивільної справи № 208/12593/24 (провадження № 2/208/2118/24).

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2025 прийнято заяву зокрема ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у сумі 274502,24 грн. (вх.№ 2803/25 від 24.04.2025) та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання неодноразово відкладалось та оголошувались перерви з постановленням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 25.11.2025 повідомлено заявників кредиторських вимог, боржника та розпорядника майна про перерву у попередньому засіданні до 08.12.2025, визнано явку представників учасників справи не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Як свідчать матеріали справи, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені шляхом доставки ухвал в їх зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд" та шляхом розміщення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідних оголошень.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

З огляду на приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, заявник, боржник та розпорядник майна не забезпечили явку у судове засідання своїх представників у встановленому порядку, що за умовами частини 1 статті 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні.

ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» у своїх додаткових поясненнях у справі (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.11.2025, вх.№6988/25), вказує, зокрема у пункті 110 переліку, що вимоги ОСОБА_1 визнає частково, а саме у сумі 205007,16 грн. заборгованості по заробітній платі, а в решті вимог - заперечує (том 246, арк.справи 2 - 46).

Розпорядник майна боржника станом на 08.12.2025 не подав суду повідомлення про результати розгляду заяви вказаного кредитора.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

В розумінні даної статті Кодексу законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов'язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Як встановлено з поданих документів, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з 16.03.2022 по 16.09.2024 перебував у трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», працювавши гірником підземним з повним підземним робочим днем в шахті, за наказом від 314к від 16.09.2024 звільнений згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записами трудової книжки заявника НОМЕР_2 (том 97, арк.справи 32).

За визначенням статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести перед судом розмір заробітної плати, що встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав, а роботодавець, у свою чергу, має спростувати факт порушення прав працівника, в тому числі щодо невиплати заробітної плати.

Як зазначає заявник, після звільнення роботодавцем (боржником) не проведено виплат всіх сум, що йому належать, заборгованість із нарахованої але не виплаченої заробітної плати становить 57908,36 грн., а також не виплачено компенсацію невикористаної відпустки у сумі 216593,88 грн., що разом становить 274502,24 грн.

До заяви з кредиторськими вимогами не надано розрахункових листків (табуляграм) на підтвердження розміру заробітної плати, зміст заяви не містить відомостей про період виникнення заборгованості помісячно та її дійсний розмір, не наведено обґрунтованого належного розрахунку вимог із зазначенням у ньому вихідних даних.

Згідно наданої довідки Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) від 30.10.2024, ОСОБА_1 від ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» нарахована заробітна плата у період березня по грудень 2022 року у загальній сумі 463925,67 грн; за 2023 рік - 567702,70 грн., за 2024 рік (січень-серпень) - 423316,33 грн. (том 97, арк.справи 31), що разом становить 1454944,70 грн.

Суд враховує, що офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати підтверджують лише страховий стаж заявника та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній.

Суд зазначає, що виплата працівнику заробітної плати здійснюється після утримання з неї роботодавцем як податковим агентом всіх податків, зборів та обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством. Працівнику на руки виплачується «чиста» сума заробітної плати, яка є результатом відрахування з нарахованого доходу податків та зборів. Основні утримання - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО - утримується у розмірі 18%) та військовий збір (утримується у розмірі 1,5%).

Разом з тим, роботодавець (боржник) не надав суду облікових документів щодо заробітної плати заявника та первинних документів про здійснені виплати заробітної плати ОСОБА_1 , таб.№ 26443, по складових.

Виходячи з даних пенсійного фонду про нараховану заробітну плату від 30.10.2024, суд дійшов висновку, що після відрахування податків та зборів (ПДФО - 18%, ВЗ - 1,5%) з нарахованого ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» доходу (1454944,70 грн.) до виплати працівнику підлягала заробітна плата в загальній сумі 1171230,48 грн.

Згідно наданої довідки АТ КБ "Приватбанк" від 23.10.2024 про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 (том 97, арк.справи 12-20) за період з 01.03.2022 по 23.10.2024 перераховано заробітної плати від ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» у загальній сумі 1118152,13 грн.

Різниця між нарахованим доходом (після утримання податків і зборів) - 1454944,70 грн. та фактично сплаченою сумою - 1118152,13 грн. становить 53078,35 грн.

Суд враховує, що право заявника, як звільненого працівника, на компенсацію йому невикористаних днів щорічної основної відпустки є безумовним (стаття 83 КЗпП України, стаття 24 Закону України "Про відпустки") та не може ставитись в залежність від факту надання працівником суду на підтвердження його вимог до роботодавця кадрової документації, яка зберігається у роботодавця.

Згідно наказу (розпорядження) роботодавця (том 97, арк.справи 9) останнім днем роботи ОСОБА_1 є 16.09.2024, підлягає компенсації невикористана відпустка за 84 к.д. (2022-2023рр) + 43 к.д. (2024-2025рр) = 125к.д., з чим ознайомлений працівник під підпис.

Заявник ані у заяві з грошовими вимогами ані окремим документом не навів обґрунтованого належного розрахунку невиплачених коштів щодо компенсації невикористаної відпустки у сумі 216593,88 грн., із зазначенням у ньому вихідних даних. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору у матеріалах справи також відсутнє.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 року у справі № 908/2189/17).

Разом з тим, ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» вказує, що вимоги ОСОБА_1 визнає частково, а саме у сумі 205007,16 грн. заборгованості по заробітній платі, без розбивки по складових боргу.

Боржник-роботодавець не надав суду будь-яких доказів невиконання заявником-працівником своїх функціональних обов'язків у період його робити у ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ", не надано суду належних доказів відсутності заборгованості перед заявником.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед працівником має довести саме роботодавець. Однак, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства з питань банкрутства, суд констатує, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 відносно боржника підлягають визнанню частково та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства в сумі 205007,16 грн., в іншій частині вимог слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю розрахунку.

Керуючись ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в сумі 205007,16 грн.

В решті вимог відмовити.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 08.12.2025

Суддя Н.В. Величко