вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 911/2700/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Миронівської міської ради (08801, м. Миронівка Обухівського району Київської області, вул. Соборності, буд. 48; ідентифікаційний код 04054984)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення 38 480 грн. 00 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Миронівська міська рада звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 38 480 грн. 00 коп. в рахунок повернення авансу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 07.02.2023 №37-ВС-ВТ про закупівлю товарів в частині поставки товару в установлений договором строк та виникнення права вимагати повернення авансу за такий товар.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 постановлено передати матеріали за позовом Миронівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 38 480 грн. 00 коп. до Господарського суду Дніпропетровської області.
В подальшому Господарським судом Київської області листом від 15.09.2025 матеріали справи №911/2700/25 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Матеріали справи №911/2700/25 отримано Господарським судом Дніпропетровської області (вх.№41363/25 від 22.09.2025).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 справу №911/2700/25 передано судді Загинайко Т.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 29.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 30.09.2025 о 04:04 год. (а.с. 59).
Суд вважає за необхідне зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 29.09.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 05.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Миронівською міською радою, як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальником, було укладено договір від 07.02.2023 № 37-ВС-ВТ про закупівлю товарів (надалі - Договір) (а.с. 12-24).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику наступні товари: паливо, код та назва за ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (талони/скретч-картки), а замовник зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Назва та відповідний код номенклатурної позиції: Бензин автомобільний А-95 (талони або скретч-картки), відповідний код - 09132100-4 (підпункт 1.1.1 Договору).
Назва та відповідний код номенклатурної позиції: Дизельне паливо (талони або скретч-картки), відповідний код - 09134220-5 (підпункт 1.1.2 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики зазначена в специфікації додаток 1 до договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 07.02.2025 №1) загальна ціна договору становить 226 224 грн. 30 коп., без ПДВ, крім того ПДВ 7% - 15 835 грн. 70 коп., разом з ПДВ - 242 060 грн. 00 коп.
Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації (додаток 1 до договору) та відображається у видаткових накладних та в рахунках-фактурах (пункт 3.2 Договору).
Згідно з пунктом 4.1 Договору кількість (обсяг) товару зазначається в специфікації (додаток 1 до договору).
Строк поставки товару (талонів / скретч-карток): протягом 6 календарних днів з дати підписання договору, але її будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.03.2023 включно (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору після погодження сторонами асортименту, кількості (обсягу) та ціни товару (товарної партії) постачальник надає за видатковою накладною замовнику талони / скретч-картки на пальне встановленої форми відповідного номіналу (5л, 10л або 20л). Передача замовнику талонів / скретч-карток на пальне здійснюється по місцезнаходженню замовника: 08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок 48. Право власності на товар переходить до замовника з дати підписання сторонами видаткової накладної на товар.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що талон / скретч-картка на пальне може виготовлятися на паперовому носії, глянцевому паперовому носії, заламінованому плівкою або пластиковому носії. Містить/не містить (обрати необхідне) емблему торгової марки, вказівку на вид (марку) товару та номінал. На талон / скретч- картку нанесено / не нанесено (обрати необхідне) штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Талон / скретч-картка на пальне є товарно- розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару на АЗС. Талон / скретч-картка на пальне не с розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС талон / скретч-картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / скретч-картки на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості (обсягу). При відпуску товару, талон / скретч-картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання замовником товару відповідного асортименту та кількості (обсягу). Строк дії талонів / скретч-карток па пальне: з дати підписання видаткової накладної до 31.03.2023 включно з можливістю подальшого безкоштовного обміну талонів / скретч-карток на пальне, строк дії яких вже збіг, на талони / скретч-картки на пальне такого ж номіналу з новим строком дії (або безстрокові). Строк дії вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на товар. Талони / скретч-картки на пальне дійсні для вибірки товару протягом строку, визначеного відповідною видатковою накладною. Талони / скретч-картки на пальне, не пред'явленні оператору АЗС для отримання товару протягом строку їх дії анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов'язується прийняти товару у постачальника до моменту анулювання талонів / скретч-карток на пальне. Якщо протягом зазначеного періоду замовник не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару, вважається, що замовник відмовився від правочину з прийому відповідної партії товару. Правовим наслідком відмови замовника від правочину є втрата права на отримання товару по анульованим талонам / скретч-карткам на пальне та/або права на повернення грошових коштів, сплачених за відповідний товар.
Відповідно до пункту 4.4 Договору товар постачається замовнику почастково (товарними партіями) на умовах - FСА (Інкотермс 2010), завантажено в автомобільний транспорт замовника з резервуарів автозаправних станцій (АЗС), які знаходяться за наступними адресами:
АЗС №22 - АВІАС плюс, 08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Михайлівська, 2. Постачальник має право змінювати перелік АЗС шляхом внесення відповідних змій на Офіційному вебсайті постачальника (підпункт 4.4.1 Договору).
Датою поставки товару с дата отримання оператором АЗС талонів / скретч-карток на пальне від замовника (пункт 4.5 Договору).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється на умовах пункту 1 статті 49 Бюджетного кодексу України протягом 7 (семи) банківських днів з дати поставки замовленої партії товару належної якості на склад замовника на підставі видаткової накладної та за наявності бюджетного фінансування.
Приймання товару здійснюється в момент завантаження у наданий замовником транспорт (пункт 6.1 Договору).
Товар (партія товару) передається замовнику (уповноваженим особам замовника) на АЗС лише на підставі пред'явленого оператору АЗС талону/скретч-картки на пальне (пункт 7.3 Договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діє до 31.03.2023 включно, у випадку припинення чи скасування воєнного стану - 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але у будь-якому випадку не пізніше ніж до 31.03.2023 включно, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань - до їх повного виконання сторонами за цим договором (пункт 13.1 Договору).
Також сторонами підписано специфікацію (додаток №1 до Договору) на загальну суму 242 060 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 24).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень на загальну суму 242 060 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 37-39), а саме:
- від 09.02.2023 №1 (внутрішній номер 256178619) на суму 72 800 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 09.02.2023 №1 (внутрішній номер 256178778) на суму 109 200 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 09.02.2023 №63 (внутрішній номер 256178666) на суму 60 060 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Позивач зазначає, що здійснив отримання товару (заправку пальним транспортного засобу на АЗС №22 - "Авіас" у наступній кількості:
- бензин автомобільний А-95-Євро5-ВО - 650 літрів, за ціною 50 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 32 500 грн. 00 коп.;
- паливо дизельне Energy -ДП-3-Євро5-ВО - 3 290 літрів, за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 171 080 грн. 00 коп.
Проте, за умовами Договору (в редакції додаткової угоди від 07.02.2023 №1 та специфікації від 07.02.2023) позивач мав здійснити закупівлю дизельного палива Energy -ДП-3-Євро5-ВО в кількості 4 030 літрів, ціна за 1 літр 52 грн. 00 коп. на загальну суму 209 560 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Отже, позивач не отримав дизельне паливо у кількості 740 літрів на загальну суму 38 480 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (740 х 52,00).
В матеріалах справи містяться копії не використаних скретч-карток, без зазначення терміну їх дії (а.с. 25-26).
Як вбачається, з метою вирішення питання позивачем на адресу відповідача було скеровано претензії від 23.05.2025 №02-33/3314 та від 07.08.2025 №02-33/50-71 (а.с. 27-35) з вимогою передати обсяг товару (дизельне паливо аналогічної якості дизельному паливу Energy -ДП-3-Євро5-ВО), якого не вистачає у кількості 740 літрів або повернути сплачену за нього суму коштів у розмірі 38 480 грн. 00 коп. (а.с. 27-35).
Позивач зазначає, що зі свого боку виконав свої зобов'язання за Договором належним чином й у повному обсязі, проте відповідач не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за Договором з поставки товару, а саме дизельного палива у кількості 740 літрів, за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 38 480 грн. 00 коп., а також не повернув грошові кошти, у розмірі 38 480 грн. 00 коп., що були сплачені позивачем за товар, що не був поставлений, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (надалі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У підпунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Таким чином, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами, на виконання зобов'язань за Договором позивач здійснив оплату на суму 242 060 грн. 00 коп. та отримав скретч-картки на отримання:
- бензину автомобільний А-95-Євро5-ВО у кількості 650 літрів за ціною 50 грн. за 1 літр на загальну суму 32 500 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- дизельного палива Energy -ДП-3-Євро5-ВОА-92 Energy у кількості 4 030 літрів за ціною 52 грн. за 1 літр на загальну суму 209 560 грн. 00 коп.
Позивач зазначає, що здійснив отримання товару (заправку пальним транспортного засобу на АЗС №22 - "Авіас" у наступній кількості:
- бензин автомобільний А-95-Євро5-ВО - 650 літрів, за ціною 50 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 32 500 грн. 00 коп.;
- паливо дизельне Energy -ДП-3-Євро5-ВО - 3 290 літрів, за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 171 080 грн. 00 коп.
Проте, за умовами Договору (в редакції додаткової угоди від 07.02.2023 №1 та специфікації від 07.02.2023) позивач мав здійснити закупівлю дизельного палива Energy -ДП-3-Євро5-ВО в кількості 4 030 літрів, ціна за1 літр 52 грн. 00 коп. на загальну суму 209 560 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Отже, позивач не отримав дизельне паливо у кількості 740 літрів на загальну суму 38 480 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (740 х 52,00).
В матеріалах справи містяться копії скретч-карток на отримання дизельного палива.
Відповідно до частини першої статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина перша статті 670 Цивільного кодексу України ).
За приписом частини другої статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства аванс не виконує забезпечувальної функції, а є грошовою сумою, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). При цьому, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається, позивач звертався до відповідача з претензіями від 23.05.2025 №02-33/3314 та від 07.08.2025 №02-33/50-71 (а.с. 27-35) з вимогою передати обсяг товару (дизельне паливо аналогічної якості дизельному паливу Energy -ДП-3-Євро5-ВО), якого не вистачає у кількості 740 літрів або повернути сплачену за нього суму коштів у розмірі 38 480 грн. 00 коп.
На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачеві позивачем надано копії описів вкладення та накладних АТ "Укрпошта".
Проте, грошові кошти, що були сплачені позивачем за товар, який в подальшому відповідачем не було поставлено, в розмірі 38 480 грн. 00 коп. відповідачем не повернуто, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача з претензіями до відповідача та подальше звернення позивача з позовом до суду, строк повернення коштів в розмірі 38 480 грн. 00 коп., сплачених за товар, що не був поставлений є таким, що настав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачеві товару, за який позивачем була здійснена оплата, на залишкову суму 38 480 грн. 00 коп. відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати. Отже, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи дають підстави вважати вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже, сума судового збору, яку повинен сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
За клопотанням позивача йому підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що позивачем судовий збір було сплачено на реквізити Господарського суду Київської області.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Миронівської міської ради (08801, м. Миронівка Обухівського району Київської області, вул. Соборності, буд. 48; ідентифікаційний код 04054984) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) про стягнення 38 480 грн. 00 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Миронівської міської ради (08801, м. Миронівка Обухівського району Київської області, вул. Соборності, буд. 48; ідентифікаційний код 04054984) 38 480 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
08.12.2025