вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5185/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Козелецької окружної прокуратури (17000, смт Козелець Чернігівського району Чернігівської обл., вул. Євгена Лоскота, буд. 1) в інтересах держави в особі
Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 28; ідентифікаційний код 20001757)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення 297 320 грн. 00 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Козелецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4894/25 від 11.09.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" 297 320 грн. 00 коп. - коштів, сплачених за недопоставлений товар за договором поставки від 14.12.2022 №СК57/199.
Також просить стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) сплачений судовий збір у сумі 3 567 грн. 84 коп. за подання даної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 16.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 17.09.2025 о 15:58 год. (а.с. 54).
Суд вважає за необхідне зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 16.09.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 05.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також звернути увагу на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області, як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальником, було укладено договір поставки від 14.12.2022 №СК57/199 (надалі - Договір) (а.с. 18-19).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар - нафту і дистиляти (код ДК 021:2015 - 09130000-9), а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: бензин А-95, дизпаливо Energy.
Одиниця вимірювання: літр (пункт 1.2 Договору).
Кількість: бензин А-95 - 19950 л, дизпаливо Energy - 19000 л (пункт 1.3 Договору).
Пунктом 1.4 Договору визначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до пункту 2.1 Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно з умовами договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна 1 літра товару - згідно з отриманими документами
Загальна сума договору становить 2 063 400 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 0,00 грн. (постанова КМУ від 02.03.2022 №178) (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 7 робочих днів з моменту підписання рахунку-фактури на товар та видаткової накладної. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
Строки поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору визначено місце поставки (передачі) товарів:
- передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (підпункт 5.2.1 Договору);
- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашеним скретч-карткам вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.2.2 Договору).
Відповідно до пункту 5.3 Договору умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначено на довірчому документі (пункт 5.4 Договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) (пункт 10.1 Договору).
Цей договір діє з дати його укладення і до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", але не пізніше ніж до 31.12.2022, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 10.2 Договору).
Також сторонами було підписано додаток №1 до Договору, у якому визначено перелік представників покупця, які є уповноваженими, зокрема, на підписання, отримання, надіслання документів, що оформлюються під час виконання цього договору (а.с. 20).
Відповідно до видаткової накладної від 14.12.2022 №0057/0000335 (а.с. 21) та Специфікації №0057/0000335-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 14.12.2022 №0057/0000335 (а.с. 21-23) відповідачем було передано Управлінню Служби безпеки України в Чернігівській області:
- 1 995 скретч-карток номіналом 10 літрів на отримання бензину А-95 в кількості 19 950 літрів на загальну суму 1 037 400 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 0,00 грн.;
- 950 скретч-карток номіналом 20 літрів на отримання дизпалива в кількості 19 000 літрів на загальну суму 1 026 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 0,00 грн.
Як вбачається, покупцем було виконано свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар на загальну суму 2 063 400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 24), а саме:
- від 16.12.2022 №1233 (внутрішній номер 245898358) на суму 399 грн. 48 коп.;
- від 16.12.2022 №1234 (внутрішній номер 245898359) на суму 2 063 000 грн. 52 коп.
Прокурор зазначає, що в порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов'язання з поставки товару та стверджує, що у період з лютого 2025 припинено відвантаження палива у мережі АЗС.
На підтвердження вказаного, прокурором надано, зокрема, копію листа Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 11.07.2025 №74/16-542 (а.с. 16-17).
Також прокурор зазначає, що за інформацією, розміщеною на сайті компанії "Авіас" (https://avias.ua/), відомості про діючі АЗС на території Чернігівської області відсутні, дані про ціну палива не вказано та надає на підтвердження відповідний скріншот (а.с. 40).
За твердженням прокурора, закриття автозаправних станцій мережі групи "Приват", до яких входять "Авіас" та "ANP", у зв'язку з наявністю боргів перед постачальниками є загальновідомим фактом, про що свідчать дані в засобах масової інформації. На даний час вже частина автозаправних комплексів "Авіас" та "ANP" належить ПАТ "Укрнафта", яке реалізовує пальне під брендом "UKRNAFTA". Службовими записками лише додатково підтверджено загальновідомий факт закриття автозаправних станцій торгівельної мережі "АNР" та "Авіас" по всій країні та неможливості заправити транспортні засоби.
З наявного в матеріалах справи рапорту начальнику Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 02.06.2025 вбачається, що скретч-картки на отримання палива, зокрема, за Договором від 14.12.2022 №СК57/199 використовувалися для заправки службового автотранспорту Управління та не мали кінцевого терміну дії. У другій половині 2024 на АЗС "Авіас" не здійснювалася реалізація скретч-карток, спостерігалася тенденція до перебоїв у постачання палива, а в подальшому і повну його відсутність. У ході перемовин з представниками відповідача останні запевняли щодо виправлення ситуації найближчим часом та повного оприбуткування наявних скретч-карток. За результатами останньої розмови 22.05.2025 з менеджером відповідача стало зрозуміло щодо відсутності перспектив реалізації скретч-карток найближчим часом у зв'язку з реорганізацією Товариства (а.с. 25).
Як вбачається, матеріали справи містять копії невикористаних скретч-карток (а.с. 26-39).
Прокурор зазначає, що станом на 30.06.2025 Управлінням Служби Безпеки України в Чернігівський області у зв'язку з закриттям мережі АЗС не реалізовано скретч-карток 11 штук номіналом 10 літрів - бензину А-95 на суму 5 720 грн. (110 л за ціною 52 грн/л) та 270 скретч-карток дизпалива номіналом 20 літрів а суму 291 600 грн. (5 400 л за ціною 54 грн/л), що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (надалі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абзац 2 пункту 3 Правил №1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У підпунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, який був чинним на момент звернення позивача з позовом до суду, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначає прокурор та підтверджується матеріалами справи в порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов'язання з поставки товару та стверджує, що у період з лютого 2025 припинено відвантаження палива у мережі АЗС.
На підтвердження вказаного, прокурором надано, зокрема, копію листа Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 11.07.2025 №74/16-542.
Також прокурор зазначає, що за інформацією, розміщеною на сайті компанії "Авіас" (https://avias.ua/), відомості про діючі АЗС на території Чернігівської області відсутні, дані про ціну палива не вказано та надає на підтвердження відповідний скріншот.
За твердженням прокурора, закриття автозаправних станцій мережі групи "Приват", до яких входять "Авіас" та "ANP", у зв'язку з наявністю боргів перед постачальниками, є загальновідомим фактом, про що свідчать дані в засобах масової інформації. На даний час вже частина автозаправних комплексів "Авіас" та "ANP" належить ПАТ "Укрнафта", яке реалізовує пальне під брендом "UKRNAFTA". Службовими записками лише додатково підтверджено загальновідомий факт закриття автозаправних станцій торгівельної мережі "АNР" та "Авіас" по всій країні та неможливості заправити транспортні засоби.
З наявного в матеріалах справи рапорту начальнику Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 02.06.2025 вбачається, що скретч-картки на отримання палива, зокрема, за Договором від 14.12.2022 №СК57/199 використовувалися для заправки службового автотранспорту Управління та не мали кінцевого терміну дії. У другій половині 2024 на АЗС "Авіас" не здійснювалася реалізація скретч-карток, спостерігалася тенденція до перебоїв у постачання палива, а в подальшому і повну його відсутність.
Відповідно до частини першої статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина перша статті 670 Цивільного кодексу України ).
За приписом частини другої статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства аванс не виконує забезпечувальної функції, а є грошовою сумою, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). При цьому, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, а саме як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару від продавця або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 28.11.2011 у справі №3-127гс11.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення прокурора в інтересах позивача з позовом до суду, строк повернення коштів в розмірі 297 320 грн. 00 коп., сплачених за товар, що не був поставлений, а саме:
- 110 літрів бензину А-95 за ціною 52 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 5 720 грн. 00 коп. (110 х 52,00);
- 5 400 літрів дизпалива за ціною 54 грн. 00 коп. за 1 літр на загальну суму 291 600 грн. 00 коп. (5 400 х 54,00), є таким, що настав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження поставки позивачеві товару, за який позивачем була здійснена оплата, на залишкову суму 297 320 грн. 00 коп. відповідач не надав, також відповідачем не надано доказів повернення суми вказаної попередньої оплати. Отже, доводи ппрокурора щодо наявності боргу перед позивачем, шляхом надання належних доказів, відповідачем не спростовані.
Зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи дають підстави вважати вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, стягненню з відповідача на користь прокурора підлягає 3 567 грн. 84 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Козелецької окружної прокуратури (17000, смт Козелець Чернігівського району Чернігівської обл., вул. Євгена Лоскота, буд. 1) в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 28; ідентифікаційний код 20001757) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153) про стягнення 297 320 грн. 00 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 28; ідентифікаційний код 20001757) 297 320 (двісті дев'яносто сім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. - коштів, сплачених за товар, що не був поставлений.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф. 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) 3 567 (три тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 84 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
08.12.2025