04 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/2591/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
третьої особи на стороні позивача - не з'явився
відповідача - Левченко Ю.В. (поза межами приміщення суду) - Довіреність №254 від 24.12.2024, свідоцтво ДП №3751 від 02.07.2018
третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса - не з'явився
третьої особи на стороні відповідача- приватного виконавця - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крострейд" (вх.2281Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2025
у справі №922/2591//25 (суддя Шатерніков М.І., повний текст рішення підписано 06.10.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крострейд", смт.Васищеве, Харківська область,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР ТРЕЙД", м.Київ,
до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м.Київ,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасії Вікторівни, м.Дніпро,
- приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби Марини Анатоліївни, м.Харків,
про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крострейд" 28.07.2025 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №935 від 18.07.2025, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасією Вікторівною про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю овочесховища, загальною площею 7687,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, вул. Овочева, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 983526563251, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крострейд" (код ЄДРПОУ: 41643717; 62495, Харківська обл., смт Васищеве, вул. Овочева, 9). Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що вищезазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач, як іпотекодавець, не отримував від відповідача жодних повідомлень та/або письмових вимог про усунення порушень забезпеченого обтяженням зобов'язання, а тому є підстави вважати, що нотаріус не переконався у безспірності боргу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2591/25 заяву ТОВ "Крострейд" (вх.2591/25 від 28.07.2025) про забезпечення позову задоволено. Постановлено до набрання законної сили рішенням господарського суду у цій справі зупинити стягнення у виконавчому провадженні №78667867 (зведеному виконавчому провадженні №78671919), відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою Мариною Анатоліївною на підставі виконавчого напису №935 від 18.07.2025, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасією Вікторівною про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю овочесховища, загальною площею 7687,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 983526563251, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Крострейд"; до набрання законної сили рішенням господарського суду у цій справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т. ч. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі овочесховища, загальною площею 7687,9 кв.м., що знаходиться за а
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2591/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Крострейд" до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про визнання виконавчого напису такими, що не підлягають виконанню - відмовлено. Витрати зі сплати судового збору залишено за позивачем. Скасовано заходи забезпечення позову, які вжито ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/2591/25.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач ТОВ "Крострейд", звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2591/25 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю, стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що рішення господарського суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної оцінки тому, що виконавчий напис, який був предметом спору, вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та безпідставно дійшов висновку про відповідність процедури вчинення виконавчого напису вимогам законодавства;
- апелянт наполягає, що Позивач не отримував письмових вимог про усунення порушення, у зв'язку з чим нотаріус не мав підстав вважати борг безспірним;
- на думку скаржника, суд не надав належної оцінки нормам Закону України “Про нотаріат», Порядку №296/5 та Переліку №1172 щодо попереднього повідомлення боржника;
- апелянт посилається на практику Верховного Суду, вважаючи, що відсутність фактичного отримання вимоги унеможливлює вчинення виконавчого напису;
- скаржник стверджує, що суд не дослідив усі подані ним докази та дійшов передчасних висновків про безспірність заборгованості.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крострейд" залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі.
05.11.2025 на вимогу ухвали на адресу Східного апеляційного господарського суду із Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/2591/25.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Крострейд"; встановлено строк до 01.12.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 01.12.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 04.12.2025. Явку учасників справи визнано не обов'язковою.
25.11.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з апеляційною скаргу, вважає її необгрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Аргументуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що письмові вимоги про усунення порушення були належним чином надіслані іпотекодавцю та боржнику на адресу, визначену в іпотечному договорі, а тому вважаються отриманими незалежно від факту вручення. Відповідач наголошує, що нотаріусу подано повний комплект документів, передбачених Переліком №1172, включно з копіями вимог, описами вкладення та квитанціями поштових операторів, які формально підтверджують безспірність заборгованості. За таких обставин нотаріус діяв у межах наданих законом повноважень, а виконавчий напис відповідає вимогам Закону “Про нотаріат» і Порядку №296/5, що унеможливлює задоволення апеляційної скарги.
03.12.2025 до суду надійшло клопотання представника ТОВ “Крострейд» про відкладення розгляду справи, у якому заявник повідомляє, що судове засідання, призначене на 04.12.2025 о 09:30, не може бути відвідане ним особисто у зв'язку з перебуванням на лікарняному, на підтвердження чого додано медичні документи. Посилаючись на ст.ст. 42, 202, 216 ГПК України, заявник просить суд визнати причину неявки поважною, відкласти розгляд справи та повідомити про нову дату судового засідання в порядку, визначеному ГПК України.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у разі неможливості її розгляду у призначений час, якщо така неможливість обумовлена обставинами, що перешкоджають розгляду справи.
Разом з тим положення ст.216 ГПК України передбачають, що відкладення є правом, а не обов'язком суду та застосовується лише за наявності об'єктивної необхідності.
Суд звертає увагу, що участь представника в засіданні не є обов'язковою, явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, а апелянт не позбавлений можливості подати письмові пояснення, документи та інші процесуальні заяви у порядку, визначеному ст.42 ГПК України, або забезпечити участь іншого представника. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у призначений час, а тому клопотання про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 04.12.2025 приймає участь в режимі відеоконференції представник відповідача - Левченко Ю.В., який підтримав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2025 у справі №922/2591/25 без змін.
Інші учасники справи своїх уповноважених представників у засідання не направили, попри вжиті судом заходи щодо належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача та представника присутньої сторін, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 22.05.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» (відповідач по справі, Банк) та ТОВ «Екватор Трейд» (третя особа-1 по справі, Боржник) було укладено Кредитний договір №220524-КЛВ, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 3.000.000,00 грн зі строком повернення до 31.03.2027 та фіксованою процентною ставкою 21,5% річних.
Іншими умова Кредитного договору сторони визначили наступне:
- нарахування процентів щомісячно у валюті кредиту/траншу. Проценти сплачуються з 01 по 10 число (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування, а в місяці остаточного погашення заборгованості за кредитом - не пізніше дати остаточного погашення кредиту (пункті 2.1.4.3 кредитного договору);
- якщо інший термін повернення Кредиту не встановлений відповідно до умов Договору, строк погашення кожного траншу встановлюється в Заяві про надання траншу та не може перевищувати: 90 календарних днів, та строк, що залишився до кінцевої дати (п.2.3.1. Договору);
- Банк має право припинити надання Кредиту та/або визнати дату погашення основного боргу (Кінцеву дату) або частини Основного боргу такою, що настала, направивши клієнту відповідну письмову вимогу, у разі настання будь-якої події, що має значний негативний вплив, а клієнт зобов'язується повернути банку суму основного боргу в повному обсязі (або в розмірі, вказаній у вимозі), сплатити плату (проценти, комісії), повністю виконати інші зобов'язання за договором, в тому числі сплатити пені, штрафи, проценти за порушення грошового зобов'язання, якщо такі були нараховані згідно з Договором, в дату, зазначену у вимозі Банку (п. 2.5.3. Кредитного договору).
22.05.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Екватор Трейд» до Кредитного договору №220524-КЛВ підписано Додаткову угоду №1, якою сторони визначили умови кредитування в межах державної програми “Доступні кредити 5- 7- 9%2». Зазначена угода укладена для участі позичальника у програмі фінансової підтримки суб'єктів підприємництва, затвердженій Радою Фонду розвитку підприємництва.
Умовами додаткової угоди передбачено, що ТОВ «Екватор Трейд» має право на державну підтримку у формі компенсації частини процентів, яка здійснюється Фондом через банк. Відповідно до положень п.п. 3.3- 3.5 угоди проценти за користування кредитом нараховуються за компенсаційною ставкою, сплачуваною боржником у межах дії програми. Водночас у разі порушення клієнтом умов кредитного договору, зокрема допущення прострочення повернення кредиту або прострочення сплати процентів, - виплата компенсації припиняється, а позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за базовою (повною) процентною ставкою.
Таким чином, виконання або невиконання боржником умов кредитування прямо впливає на застосування компенсаційної або базової процентної ставки: за відсутності порушень сплачуються проценти за пільговою ставкою, у разі ж порушення - за ставкою, визначеною як базова. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (п. 5.1).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №220524-КЛВ від 22.05.2024, того ж дня між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Крострейд» (позивач по справі, Поручитель/Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №220524-І, за умовами якого позивач передав в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю овочесховища загальною площею 7.687,9 кв.м, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, 9. Право власності на зазначене майно підтверджується договором купівлі-продажу від 07.03.2019, посвідченим приватним нотаріусом Жамойда Г.М. за реєстровим №271, а також витягом з Державного реєстру речових прав №158825847 від 07.03.2019 (номер запису 30605074, реєстраційний номер об'єкта 983526563251).
Іншими умовами Іпотечного договору передбачено таке:
- у разі порушення боржником умов основного договору та/або порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, а також в інших випадках, передбачених законом чи договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 6.1. Іпотечного договору);
- звернення стягнення може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, за вибором останнього (п. 6.2. Іпотечного договору);
- у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель направляє боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; якщо протягом 30 календарних днів з дати її одержання вимога залишається невиконаною, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 6.3 Іпотечного договору);
- після прийняття банком рішення про звернення стягнення іпотекодавець та інші відповідальні особи зобов'язані звільнити предмет іпотеки протягом 30 календарних днів із моменту отримання відповідної письмової вимоги (п.6.4. Іпотечного договору).
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ТОВ “Екватор Трейд» кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 22.05.2024 по 16.07.2025.
Водночас Боржник порушив умови кредитування та не здійснював належного повернення кредиту і сплати процентів.
28.03.2025 у зв'язку з виникненням прострочення, Банк, керуючись п. 2.5.3 Кредитного договору, направив Боржнику письмову вимогу про погашення простроченої заборгованості. Станом на 27.03.2025 розмір заборгованості складав 3.216.983,73 грн, у тому числі: прострочений кредит - 2.998.652,77 грн; прострочені проценти - 57.208,74 грн; проценти, нараховані за компенсаційною ставкою - 61.122,22 грн. У вимозі Банк повідомив про настання дати виконання зобов'язання, а саме 01.04.2025, та вимагав негайного погашення заборгованості.
Крім того, як установлено судом першої інстанції, умовами Додаткової угоди №2 до Кредитного договору від 22.05.2024 виконання зобов'язань за цим договором було додатково забезпечено державною гарантією, наданою Банку відповідно до Договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/53 від 04.04.2022, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та державою Україна в особі Міністра фінансів.
Згідно з п. 2.4 Додаткової угоди №2, грошові зобов'язання позичальника за основним боргом частково - у розмірі 50% - забезпечуються гарантією з моменту укладення цієї угоди.
У зв'язку з виникненням прострочення понад 90 днів, що відповідно до п.30, 33 Договору портфельної гарантії є гарантійним випадком, Банк звернувся до Гаранта з вимогою про сплату гарантованої частини боргу у сумі 1.499.326,38 грн (50% простроченого основного боргу). Вказана сума була перерахована Гарантом Банку та спрямована на часткове погашення простроченої заборгованості позичальника.
Відповідно до п.35, 36 Договору портфельної гарантії, після здійснення Гарантом виплати банк зобов'язаний відобразити в обліку заборгованість позичальника вже перед бюджетом у розмірі здійсненої виплати, а також застосувати передбачені договором інструменти врегулювання такої заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.
Після здійснення Гарантом виплати 50% простроченої суми основного боргу, відповідно до ст. 17 Бюджетного кодексу України та п.п. 35, 37 Договору портфельної гарантії, на Банк покладено обов'язок здійснювати заходи щодо стягнення заборгованості, у тому числі шляхом реалізації предмета забезпечення та вчинення виконавчих дій у порядку, передбаченому законодавством і договором. У зв'язку з цим, Банк відобразив у своєму обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом у розмірі здійсненої гарантійної виплати та продовжив врегулювання заборгованості шляхом застосування інструментів звернення стягнення.
Станом на 18.07.2025 загальна заборгованість ТОВ “Екватор Трейд» за Кредитним договором становила 3.269.562,85 грн, зокрема: прострочена заборгованість за кредитом перед Банком - 1.499.326,39 грн; прострочена заборгованість за кредитом перед бюджетом - 1.499.326,38 грн; прострочені проценти за період з 30.11.2024 по 01.04.2025 - 199.097,04 грн; проценти, нараховані за компенсаційною ставкою, - 71.813,03 грн.
18.07.2025 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черевко А.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №935, про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю овочесховища площею 7 687,9 кв.м, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, 9, що належить позивачу на праві власності та передана в іпотеку за договором №220524-І від 22.05.2024. Виконавчий напис вчинено з метою задоволення вимог іпотекодержателя в загальному розмірі 3.269.562,84 грн.
Обставини, пов'язані з вчиненням приватним нотаріусом виконавчого напису щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, стали підставою для звернення ТОВ «Крострейд» до суду з вимогою про визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначав, що не отримував від Банку письмових повідомлень чи вимог про усунення порушень основного зобов'язання, у зв'язку з чим вважав відсутніми правові підстави для висновку нотаріуса про безспірність заборгованості та вчинення виконавчого напису.
Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що відповідачем подано нотаріусу повний комплект документів, передбачений Переліком №1172, включно з доказами належного надсилання іпотекодавцю та боржнику письмових вимог про усунення порушення. Суд виходив із того, що для цілей вчинення виконавчого напису Порядок №296/5 вимагає саме факту відправлення вимоги, а не її фактичного отримання. Позивачем не доведено ні порушення процедури вчинення виконавчого напису, ні спростовано розміру заборгованості, яка на момент звернення до нотаріуса була безспірною. За таких обставин підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції не встановив.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Предметом даного спору є вимога ТОВ “Крострейд» про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса від 18.07.2025 таким, що не підлягає виконанню. Позивач вважає, що нотаріальний напис було вчинено з порушенням передбачених законом умов, оскільки, на його думку, відсутні докази безспірності заборгованості та належного повідомлення боржника й іпотекодавця про наявність порушення. Отже, по суті спір зводиться до перевірки того, чи було дотримано встановлену законом процедуру перед вчиненням виконавчого напису та чи мав нотаріус достатні документи для його вчинення.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів перевіряє правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та повноту їх дослідження, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання щодо наявності підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, підлягають перевірці: дотримання іпотекодержателем процедури направлення письмової вимоги про усунення порушення; наявність у нотаріуса документів, передбачених Переліком №1172; відповідність дій нотаріуса вимогам Закону України “Про нотаріат» та Порядку №296/5; а також обґрунтованість висновку першої інстанції про безспірність заборгованості та відсутність підстав для задоволення позову.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з вчиненням виконавчого напису, регулюються положеннями Закону України “Про іпотеку», Закону України “Про нотаріат», а також Порядком вчинення нотаріальних дій, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно до Закону України “Про іпотеку» іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення боржником або іпотекодавцем забезпеченого зобов'язання, у тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Закон України “Про нотаріат» передбачає, що виконавчий напис може бути вчинений лише за наявності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, та за умови дотримання визначених процедурних вимог.
Порядок вчинення нотаріальних дій встановлює, що вчинення виконавчого напису за іпотечним договором допускається після спливу 30 днів з моменту направлення іпотекодержателем боржнику та іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення. Належним підтвердженням надсилання такої вимоги є відмітка поштового відділення або відмітка іпотекодавця на самому повідомленні.
Безспірність заборгованості для цілей вчинення виконавчого напису підтверджується документами, визначеними Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №1172, зокрема оригіналом іпотечного договору, документом, що встановлює основне зобов'язання, копією письмової вимоги про усунення порушення, доказами її направлення та довідкою фінансової установи про наявність простроченої заборгованості.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що виконавчий напис було вчинено без направлення йому письмової вимоги про усунення порушення, тобто за відсутності належного повідомлення. Разом з тим умовами п. 10.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець вважається повідомленим у разі відправлення вимоги рекомендованим листом з описом вкладення на адресу, зазначену в договорі або на іншу адресу, повідомлену ним письмово. Договором також встановлено, що вимога вважається отриманою і в тому випадку, коли вона не була фактично вручена з будь-яких причин, якщо інше прямо не передбачено законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що банк направив боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення 02.04.2025 (вимога №17-4895), а також повторно 05.05.2025 (вимога №17-4896). До справи долучено описи вкладення, чеки та списки згрупованих відправлень Укрпошти, що містять відмітки поштового відділення про відправлення відповідних листів саме на ті адреси, які зазначені у кредитному та іпотечному договорах.
Згідно з п. 2.3 гл. 16 Порядку №296/5 повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка поштового відділення про відправлення листа на адресу, визначену договором. Отже, наведені банком та нотаріусом докази свідчать про дотримання встановленого законодавством порядку попереднього направлення вимоги.
Крім того, заява банку про вчинення виконавчого напису подана до нотаріуса після закінчення передбаченого Порядком тридцятиденного строку з дати направлення вимоги, а до заяви долучено довідку АТ “Банк Кредит Дніпро» №17-9928 від 18.07.2025 про ненадходження платежів у повному обсязі. Ці документи підтверджують як факт наявності простроченої заборгованості, так і дотримання процедури, передбаченої законодавством та умовами іпотечного договору.
Таким чином, твердження позивача про відсутність направлення письмової вимоги спростовуються наявними у справі доказами, а порядок попереднього повідомлення боржника та іпотекодавця під час вчинення оспорюваного виконавчого напису було дотримано.
Як вбачається зі змісту виконавчого напису від 18.07.2025, нотаріус визначив суму, що підлягає стягненню за рахунок предмета іпотеки, у розмірі 3.269.562,84 грн. Зазначена сума складається з простроченого основного боргу перед банком та бюджетом (з урахуванням здійсненої гарантійної виплати), а також прострочених процентів, нарахованих у межах строку кредитування, і процентів, нарахованих за компенсаційною ставкою. Строк прострочення, за який здійснено стягнення, визначено з 22.08.2024 по 18.07.2025.
Відповідно до ст.88 Закону України “Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинений лише за умови подання стягувачем документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Перелік документів, які посвідчують таку безспірність, визначений постановою Кабінету Міністрів №1172. До них, зокрема, належать оригінал іпотечного договору, документ, що встановлює основне зобов'язання, письмова вимога про усунення порушення з відміткою про відправлення, а також довідка фінансової установи про відсутність погашення боргу.
Матеріалами справи підтверджено, що всі документи, передбачені зазначеним Переліком, були подані нотаріусу під час звернення банку із заявою про вчинення виконавчого напису. Водночас на дату його вчинення у справі не існувало будь-якого спору щодо розміру чи складу заборгованості. Позивач не довів, що сума боргу на відповідну дату була іншою, не надав доказів його часткового чи повного погашення та не надав будь-яких даних, які б свідчили про неправильність розрахунку стягуваної суми.
Також апеляційний суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, відповідно до якого сам факт звернення сторони до суду не свідчить про спірність заборгованості. Спірність визначається виключно за критерієм належності поданих документів до Переліку №1172 та їх здатності підтвердити обсяг і характер відповідної заборгованості. Отже, наявність будь-якого іншого судового процесу між сторонами не позбавляє нотаріуса права вчинити виконавчий напис, якщо документи стягувача підтверджують безспірність боргу.
Крім того, згідно з п.6 гл.16 Порядку нотаріус правомірно визначає склад і розмір стягнення, виходячи з умов договору, а також з урахуванням передбачених законом інфляційних нарахувань, процентів чи неустойки, якщо такі передбачені договором. Позивач у цій частині не навів жодних заперечень і не довів неправильності обчислення суми до стягнення.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент звернення банку до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису існувала документально підтверджена безспірна заборгованість, а складений виконавчий напис відповідає вимогам закону і Порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо недотримання банком порядку направлення письмової вимоги не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду. Матеріали справи містять належні докази надсилання вимог як боржнику, так і іпотекодавцю, зокрема описи вкладення, поштові квитанції та списки згрупованих відправлень, що відповідає приписам п. 2.3 гл. 16 Порядку. Стосовно посилань скаржника на фактичне неотримання ним вимоги, колегія суддів зазначає, що іпотечний договір прямо встановлює презумпцію повідомлення у разі відправлення листа на адресу, визначену договором, а Порядок передбачає саме факт відправлення як юридично значущу обставину.
Щодо тверджень апелянта про відсутність безспірності заборгованості, такі доводи спростовуються документами, поданими банком нотаріусу та наявними в матеріалах справи. Позивач не подав жодних доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку, про інший розмір боргу або про його часткове чи повне погашення. Натомість склад заборгованості відповідає даним обліку банку, підтвердженим довідкою про ненадходження платежів і випискою за рахунком позичальника.
Стосовно посилань апелянта на судову практику, вони не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не враховують позицію Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення безспірності заборгованості і того, що факт наявності судового спору між сторонами сам по собі не впливає на можливість вчинення виконавчого напису.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не містять нових обставин, які могли б вплинути на законність і обґрунтованість оскарженого рішення. Апелянт не довів порушень норм матеріального або процесуального права, які б були підставою для його скасування.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки наведені у ній доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого ним рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи. Підстав для його зміни або скасування не встановлено.
Відповідно до ст. 236 господарського процесуального кодексу України судове рішення має бути законним та обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі всебічно з'ясованих обставин і доказів, досліджених у судовому засіданні, з належною оцінкою аргументів учасників справи. Суд апеляційної інстанції при застосуванні норм права враховує висновки Верховного Суду щодо відповідних правовідносин.
Згідно зі ст. 276 господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо встановлено, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати заявника, понесені у зв'язку з апеляційним переглядом рішення, відшкодуванню не підлягають згідно зі ст. 129 господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крострейд" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2591/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 08.12.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя В.С. Хачатрян