ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" грудня 2025 р. Справа № 675/401/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Павлюк І.Ю.
судді Розізнаної І.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників:
прокурор: Гіліс І.В.
позивача: не з"явився
відповідача: Лозюк С.Ф.
третьої особи на стороні позивача: не з"явився
третьої особи на стороні відповідача: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 (суддя Заярнюк І.В., м.Хмельницький)
за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави, м.Шепетівка, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" с.Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 с. Білогородка, Шепетівський р-н, Хмельницька область
про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, м.Шепетівка, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав, Хмельницька області до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" с. Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 с.Білогородка, Шепетівський р-н, Хмельницька область про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2025 у справі № 675/401/20, якою залишено без розгляду позовну заяву і направити справу № 675/401/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2025.
10 вересня 2025 року представником ТОВ Компанія "Укрелітагро" подано відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить апеляційну скаргу Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 року - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 року у справі №675/401/20 про залишення позовної заяви прокурора без розгляду залишати без змін.
15 вересня 2025 року Ізяславською міською радою подана заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якому просила розглянути апеляційну скаргу по справі №675/401/20 без участі уповноваженої особи Ізяславської міської ради та задовольнити апеляційну скаргу і скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20.
Прокурор в судовому засіданні 15.09.2025 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2025 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
Ухвалою суду від 15.09.2025 розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2025 року.
Колегією суддів в судовому засіданні 06.10.2025 звернута увага прокурора та представника відповідача, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 передано справу №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів поставила на розгляд питання зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
Прокурор в судовому засіданні 06.10.2025 не заперечила щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2025 не заперечив щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
В судове засідання 06.10.2025 Ізяславська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 зупинено провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №675/401/20 з підстав повернення Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 справи №922/2555/21 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду, поновлено провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 та розгляд справи призначено на 08 грудня 2025 року.
Колегія суддів зазначає, що під час підготовки до судового розгляду справи №675/401/20 судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Пленуму Верховного Суду від 12.09.2025 року прийнято рішення звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12 березня 2025 року №4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача".
Згідно інформації з офіційного інтернет сайту Конституційного Суду України https://ccu.gov.ua/ конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12 березня 2025 року №4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" зареєстроване Конституційним Судом України за вх.№04/373 від 30.09.2025. Ухвалою Великої Палати Конституційного Суду України від 04.11.2025 №145-4/2025, справа №1-4/2025(373/25) подовжено до 4 грудня 2025 року строк постановлення Третьою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
Суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду керуючись приписами ст.267 ГПК України зроблено запит до Конституційного суду України №675/401/20/6176/25 від 25.11.2025 щодо надання надати відомостей про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
04 грудня 2025 року Конституційний суд України на відповідь на вказаний запит листом №004-011-16/4559 від 04.12.2025 повідомив, що Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України 5 листопада 2025 року постановила ухвалу №192-3(ІІ)/2025 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Наразі здійснюється підготування справи до розгляду на засіданні Великої палати Конституційного Суду України.
Таким чином, колегія суддів поставила на розгляд питання зупинення провадження у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Прокурор в судовому засіданні 08.12.2025 не заперечила щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Представник відповідача в судовому засіданні 08.12.2025 не заперечив щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
В судове засідання 08.12.2025 Ізяславська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши прокурора та представника відповідача, колегія суддів, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду, враховуючи наступне.
Обставини, які зумовили ініціювання звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання наступні.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/252/23 за позовом Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Тернопільської обласної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області - до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювітас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк «Дружба»; третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області Марцінковського О.Л.; Тернопільської міської ради; Виконавчого комітету Тернопільської міської ради - за участю прокурора Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою; заборону вчиняти дії; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання вчинити дії.
Через систему «Електронний суд» 24.04.2025 від представника відповідача ТОВ «Ювітас» надійшла заява про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з набранням чинності Законом № 4292-ІХ.
З огляду на зазначене, заявник просив залишити без руху позовну заяву та зобов'язати надати документи, що підтверджують унесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертна-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви; оскільки в цій справі судом першої інстанції ще не ухвалено рішення про витребування майна, то застосуванню підлягає пункт 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ щодо зворотної дії в часі.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 12.05.2025 відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Ювітас» про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд виходив із нижчезазначеного.
Згідно зі статтею 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд звернув увагу на Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів і Рішення від 05.04.2001 № 3-рп/2001, яким передбачено, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
На переконання суду, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ щодо зворотності дії в часі окремих положень цього Закону суперечать статті 58 Конституції України. Тому суд вважав, що положення частини шостої статті 164 і частини другої статті 174 ГПК України щодо залишення позовної заяви без руху з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертна-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не можуть застосовуватися до позовних заяв, поданих до суду до набрання чинності Законом №4292-ІХ.
Тож суд дійшов висновку, що пункт 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ є неконституційним, застосував приписи Конституції України як норми прямої дії та звернувся з відповідним поданням до Верховного Суду.
Щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ у конституційному поданні зазначено наступне.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Одним з основних фундаментальних елементів принципу верховенства права є правова визначеність (legal certainty), яка вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується в певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017; абзац шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2025 у справі №420/12471/22 звертала увагу, що процедурний аспект принципу верховенства права базується на тому, що вимоги правотворчої та правозастосовної практики повинні відповідати певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону; вимога ясності та несуперечності закону; вимога щодо однакового застосування закону тощо.
За висновками ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див .mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «С.G. та інші проти Болгарії» від 24.04.2008 (заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11, § 170)).
Принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (Іех ad praeterian non valet) є значущим аспектом юридичної визначеності як складника принципу верховенства права (правовладдя), передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України (абзац перший підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2024 № 12-р(ІI)/2024).
Стаття 58 Конституції України закріплює один із найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє нинішнє становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (преамбула Конституції України).
Виняток із цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно - правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзаци перший - четвертий пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп/1997).
За змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі, виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац п'ятий пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(І)/2019).
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України неодноразово висловлював також у своїх рішеннях, зокрема від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, від 02.07.2002 №13-рп/2002, від 26.01 .2011 №1-рп/2011 та інших.
Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. За частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, що свідчить про незворотність процесуальної норми в часі.
Пунктом 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4292-ІХ передбачено, що його положення мають зворотну дію в часі в частині умов і порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертна-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, у яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна в добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності й дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, надання пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4292-ІХ зворотної дії в часі суперечить статті 58 Конституції України, оскільки призводить до порушення основного фундаментального елементу принципу верховенства права - правової визначеності. Крім того, ретроспективне застосування положень Закону № 4292-ІХ може свідчити про порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) через втручання законодавця в процес здійснення правосуддя шляхом прийняття нормативно-правових актів, що наперед визначають результати справи, яка перебуває на розгляді в суді та в якій однією зі сторін є держава (див. рішення ЄСПЛ у справах «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09.12.1994 (заява № 13427/87), «Тораl v. The Republic of Moldova» від 03.07.2018 (заява № 12257/06)).
Також в конституційному поданні звернуто увагу, що Верховний Суд висловлював застереження щодо відповідних положень Закону № 4292-ІХ ще на етапі його прийняття. У листі голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (реєстр. № 394/0/2-25 від 28.01.2025), надаючи пропозиції та зауваження до проекту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (реєстр.№12089 від 03.10.2024), Верховний Суд наголошував, що відповідні положення пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» суперечать частині першій статті 58 Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суб'єкт права на конституційне подання просив відкрити провадження за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу 11 «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 березня 2025 року №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»; перевірити на відповідність приписам статті 58 Конституції України пункт 2 розділу 11 «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Як зазначено вище у даній ухвалі, 04 грудня 2025 року Конституційний суд України на відповідь на вказаний запит листом №004-011-16/4559 від 04.12.2025 повідомив, що Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України 5 листопада 2025 року постановила ухвалу №192-3(ІІ)/2025 про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Наразі здійснюється підготування справи до розгляду на засіданні Великої палати Конституційного Суду України.
Тобто, питання конституційності приписів пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-IX» вирішується Конституційним Судом України.
З матеріалів справи №675/401/20 вбачається, що 21 лютого 2020 року заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 передано справу №675/401/20 до Господарського суду Хмельницької області в частині позовних вимог Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області земельної ділянки, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17168-СГ від 22 серпня 2017 року і якій присвоювався кадастровий номер 6822184200:05:005:0222; про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи в цій частині вимог.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, позов задоволено. Витребувано у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 №22-17168-СГ, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності відповідача на земельну ділянку.
Постановою Касаційного господарський суд у складі Верховного Суду від 13.08.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 у справі № 675/401/20 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суд Хмельницької області від 05.09.2024 справу №675/401/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання. У підготовчому засіданні 19.02.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті 27 березня 2025 року. У судовому засідання 01.07.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання було призначено на 24 липня 2025 року. Дослідивши позовну заяву з додатками, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" №4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон №4292-ІХ), згідно з яким внесено зміни у ст.ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст. 164, 174, 177, 185, 265 ГПК України та ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно зі змістом Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача":
- статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
- частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
У п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
З урахуванням приписів господарського процесуального законодавства, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву Заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без руху, надавши прокурору строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: надання суду оцінку (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, загальною площею 1,9887 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви; надання суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, загальною площею 1,9887 га, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Зазначено реквізити для сплати: одержувач коштів Господарський суд Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03500128, рахунок UA 778201720355229001000016457, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.
07 серпня 2025 року до суду першої інстанції від виконувача обов'язків керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення у справі. Зі змісту яких вбачається, що прокурор заперечує про наявність недоліків позовної заяви, які зазначені судом в ухвалі від 24.07.2025 та вважає, що наявні підстави для продовження розгляду справи. Проте, в межах наданого судом строку для усунення недоліків позовної заяви - до 08.08.2025 (включно) та станом на 15.08.2025 (з урахуванням поштового перебігу) докази усунення недоліків зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 24.07.2025 керівник Шепетівської окружної прокуратури не подав.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.
Залишаючи позов прокурора без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі за текстом - Закон № 4292-ІХ) згідно з яким внесено зміни у ст.ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст. 164, 174, 177, 185, 265 ГПК України та ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що надання оцінки обставинами добросовісності/недобросовісності відбувається на стадії розгляду справи по суті, а ч.6 статті 164 ГПК України регламентує порядок звернення прокурора з позовом про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача.
До того ж незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2025 у справі № 675/401/20, якою залишено без розгляду позовну заяву і направити справу №675/401/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зокрема посилається на те, що станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція ст.ст. 175, 177 ЦПК України, ст.164 ГПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовна заява прокурора на час направлення до суду відповідала вимогам чинного законодавства.
Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху, зазначив, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» яким ст. 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: “У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеним» законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Однак, прокурор зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В законодавстві України, в тому числі у Законі України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захист прав добросовісного набувача» відсутні норми, які вказують на те, що частина шоста статті 164 ГПК України має зворотну дію в часі. Посилання суду першої інстанції на пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону при застосуванні частини шостої статті 164 ГПК України є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закон) в часі частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевої самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеним) законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Умови та порядок компенсації викладено законодавцем у частині п'ятій статті 390 ЦК України. Натомість частина шоста статті 164 ГПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а не нормою матеріального права. Стаття 164 ГПК України лише встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви. Таким чином, прокурор зазначає, що частина шоста статті 164 ГПК України не має зворотної дії в часі. З урахуванням вищевикладеного, прокурор зазначає, що оскільки позовна заява відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України статті 164 ГПК України у редакції, чинній на 21.02.2020, 04.09.2023 та 05.09.2024, підстав для подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі їх вартості, немає.
Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності подання додаткових документів у справі, залишивши позовну заяву без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви та доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, площею 1,9887 га.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, згідно з вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з'ясовувати: 1) як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21, від 14.12.2022 у справі №906/750/21).
Верховний Суд зазначав, що, зважаючи на приписи частини четвертої, шостої статті 75 ГПК України, пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у цій справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Тобто, зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України можливе лише тоді, коли певні обставини, підстави, факти тощо не можуть бути з'ясовані та встановлені судом у даному процесі, проте які мають значення для справи. Натомість вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 19.06.2018 у справі №910/13545/17, від 07.08.2018 у справі №906/763/15, від 10.09.2018 у справі №904/6160/17, від 22.04.2019 у справі №922/2381/16.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено (постанова Касаційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №904/1210/18).
Таким чином, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову. Подібний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №914/2930/21.
Колегія суддів відзначає, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 позов заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, м.Шепетівка, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав, Хмельницька області до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" с. Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 с.Білогородка, Шепетівський р-н, Хмельницька область про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду, оскільки прокурором не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 24.07.2025 під час постановлення якої, суд першої інстанції керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року №4292-IX, питання щодо конституційності пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого розглядається у Конституційному Суді України.
Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень i висновків.
До повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України (п. 1 ч. 1 ст. 150 Конституції України).
Статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
Отже, Конституційний Суд України є єдиним орган конституційної юрисдикції в Україні який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України.
Таким чином, перегляд в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 є неможливим без остаточного вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-IX.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі №675/401/20 з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, оскільки приписи пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року №4292-IX" було враховано судом першої інстанції безпосередньо під час прийняття оскаржуваної ухвали у справі №675/401/20.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-IX та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись статтями 227, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.