ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 грудня 2025 року Справа № 918/819/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про внесення змін до договору у справі, постановлену 08.10.2025
у справі № 918/819/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення коштів
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.10.2025 у справі № 918/819/25 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про внесення змін до договору та додані до неї документи повернуто заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".
08.10.2025, сформувавши в системі Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:
- положення ч. 2 ст. 119 ГПК України передбачають продовження процесуального строку встановленого судом як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, так і з ініціативи суду;
- при цьому продовження строку за ініціативою суду не ставиться в залежність від закінчення встановленого судом строку в момент його продовження, чи заяви сторони на його продовження, а відтак, є абсолютним правом суду, що реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства;
- з огляду на завдання судочинства, закріплені процесуальним законодавством, та гарантії прав судового захисту, ухвалюючи судове рішення про повернення зустрічного позову без розгляду, суд не врахував поведінку учасника процесу щодо наміру реалізації процесуальних прав, що мало наслідком обмеження прав на судовий захист;
- враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 918/819/25 розглядалась протягом розумного строку;
- суд не з'ясував причин порушення процесуального строку, встановленого судом для подачі зустрічного позову відповідачем, не надав оцінки фактору волевиявлення відповідача до процесуальних прав;
- на момент закінчення строку подачі відзиву, а разом з ним зустрічного позову, відповідач не отримав відповіді позивача про врегулювання відносин за моделлю зміни договору в частині розрахунків, що стало наслідком порушення процесуального строку.
На підставі викладеного скаржник просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.10.20254 у справі № 918/819/25 скасувати та передати справу до Господарського суду Рівненської області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.
08.10.2025 апеляційну скаргу зареєстровано в суді апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.10.2025 для розгляду справи № 918/819/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Миханюк М.В.
Листом № 918/819/25/5284/25 від 09.10.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.
24.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 918/819/25.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки скаржник оскаржує ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви заявникові, тому з урахуванням п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (повернення зустрічної позовної заяви) від 08.10.2025 у справі № 918/819/25 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" своїм правом на подачу письмового відзиву не скористалося, що у свою чергу згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І. з 04.12.2025 по 26.12.2025 включно здійснено його заміну у справі № 918/819/25, протокол від 08.12.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Миханюк М.В., Тимошенко О.М.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 240 609 839,40 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.09.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі № 918/819/25, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
19.09.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшов відзив на позов.
03.10.2025 до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якій просив внести зміни до Договору постачання природного газу № 8910-ТКЕ(24)-16 від 16.09.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", шляхом доповнення пункту 5.1 положеннями наступного змісту:
"Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків встановлених законом.
До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах".
Господарський суд Рівненської області оскаржуваною ухвалою від 08.10.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про внесення змін до договору та додані до неї документи повернув заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Отже право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватися вимог ГПК України щодо її подання.
Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже право на подання зустрічного позову може бути реалізоване відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19.
Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04.09.2025 у цій справі, якою, серед іншого, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву, доставлено до електронного кабінету відповідача 04.09.2025 о 15:13 год.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, строк для подання відзиву, а також зустрічної позовної заяви закінчився 19.09.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2025 відповідач надіслав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, тоді як із зустрічним позовом звернувся лише 03.10.2025, тобто після спливу встановленого процесуального строку.
При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника щодо можливості продовження процесуального строку на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України.
Колегія суддів зауважує, що ані у відзиві на позовну заяву, ані у зустрічній позовній заяві відповідачем не заявлялося клопотання щодо продовження встановленого процесуального строку чи поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас ч. 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Оскільки строк для подання відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.09.2025, на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" із зустрічною позовною заявою вже сплив, а право на подання зустрічного позову реалізується виключно у межах строку, визначеного для подання відзиву, у суду першої інстанції не було правових підстав для продовження відповідного строку.
Крім того колегія суддів зазначає, що процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19).
Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/12042/22).
Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.
Варто зауважити, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви заявнику у зв'язку з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище в сукупності, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Рівненської області про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про внесення змін до договору від 08.10.2025 у справі № 918/819/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.10.2025 у справі № 918/819/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 918/819/25 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повну постанову складено "09" грудня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.