ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 грудня 2025 року Справа № 906/753/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" - адвоката Натина А.О. про прийняття додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року у справі №906/753/25 (повний текст складено 18 серпня 2025 року, суддя Сікорська Н.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" про стягнення 1 339 538,65 грн
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року у справі №906/753/25 залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року у справі №906/753/25. Рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року у справі №906/753/25 залишено без змін.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу позивач здійснив заяву, що він поніс та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом судом апеляційної інстанції цієї справи та докази понесення таких витрат будуть надані ним у встановлений законом строк.
Поряд з тим, до закінчення судових дебатів у справі представник позивача зробив заяву про подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
13 листопада 2025 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвоката Натини Андрія Олексійовича суду надійшла заява (сформована в системі Електронний суд - 13 листопада 2025 року) про долучення документів та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 50 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвоката Натини Андрія Олексійовича про розподіл судових витрат призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду від 24 листопада 2025 року надіслана до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується відповідними довідками.
Заяв чи клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" до суду не надходило.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвоката Натина Андрія Олексійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
В силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в сумі 50 000 грн представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвокат Натина Андрій Олексійович надав суду наступні докази: копію ордеру на надання правничої допомоги серія ВК №1172013 від 11 листопада 2025 року; копію договору про надання правової допомоги від 01 травня 2025 року, укладеного Адвокатським бюро "Андрія Натини" та ТОВ "АГРОКЛААС КОМПАНІ" ; копію Додаткового договору від 11 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги; копію акту від 12 листопада 2025 року про надану правничу допомогу на суму 50 000 грн..
Правнича допомога у цій справі надавалась позивачеві на підставі Договору про надання правової допомоги від 01 травня 2025 року.
Згідно з п.п. 2.1 Договору про надання правової допомоги розмір гонорару за цим Договором та порядок його оплати визначається сторонами в додатковій угоді до цього Договору, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з пп 1.1 Додаткового договору від 11 листопада 2025 року сторонами цієї угоди узгоджено розмір гонорару за надання правової допомоги згідно договору про надання правничої допомоги адвокатських послуг від 01 травня 2025 року в справі №906/753/25, яка буде розглядатись в Північно - західному апеляційному господарському суді в сумі 50 000, 00 (п'ятдесят тисяч).
Відповідно до п. 1 Акту про надану правничу допомогу в період з 10 жовтня 2025 року по 12 листопада 2025 року у відповідності до договору про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 01 травня 2025 року, укладеного між сторонами. Виконавець виконав наступні послуги пов'язані з правничою допомогою у справі №906/753/25, яка розглядалась в Північно - західному апеляційному господарському суді, зокрема:
- правовий аналіз апеляційної скарги та консультування клієнта;
- підготовка клопотань та інших процесуальних документів в справі №906/753/25;
- участь в судовому засіданні 12 листопада 2025 року;
- виконавець також в подальшому зобов'язаний отримати Постанову суду.
Загальна вартість наданих послуг становить 50 000,00 грн..
Так, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід зазначити, що від відповідача до апеляційного суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат позивача на послуги професійної правничої допомоги, хоча останньому надсилалась заява про розподіл витрат, а також ухвала суду від 24 листопада 2025 року про призначення заяви до розгляду в судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
-не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21);
-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 775/9215/15ц);
-суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12. жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Так, проаналізувавши подані позивачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 50 000 грн, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, незначну складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об'єм наданих адвокатом пояснень, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, враховуючи, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, апеляційний господарський суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 10 000 грн (зокрема, за складання адвокатом письмових пояснень від 11 листопада 2025 року на 11-ти аркушах та за участь представника позивача адвоката Натина А.О. у судовому засіданні 12 листопада 2025 року, яке тривало не більше 35 хв.).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвоката Натина Андрія Олексійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/753/25 та такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" адвоката Натина Андрія Олексійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2025 року у справі №906/753/25 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Малинівська" (11641, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Пиріжки, сільрада Пиріжківська (з), Комплекс будівель і споруд №2(п), будинок б/н, приміщення 2-1, код ЄДРПОУ 30853543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/12, код ЄДРПОУ 42995756) 10 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Справу №906/753/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "08" грудня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.