вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2025 р. Справа№ 910/7413/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Фартушний С. І.
від відповідача: Селянко А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2025
у справі № 910/7413/25 (суддя Сергій Балац)
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ-БУД"
про стягнення 1 493 763, 28 грн
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі за текстом - ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М.КИЄВІ; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФАВОРИТ-БУД" (далі за текстом - ТОВ "БК "ФАВОРИТ-БУД""; відповідач) про стягнення 1 493 763,28 грн пені, нарахованої за періоди з 01.02.2024 по 29.02.2024 та з 01.06.2023 по 02.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 02.05.2023 № 122Г/05-23 щодо строків виконання робіт, що підтверджено актом № 17/32 від 22.11.2024 Міністерства внутрішніх справ України про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період 01.01.2022 по 30.09.2024.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/7413/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виснував, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за договором виконане достроково 01.03.2024.
Разом з тим, суд зазначив, що акт від 22.11.2024 № 17/32 "Про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024", покладений позивачем в обґрунтування позову, носить виключно рекомендаційний характер, не свідчить про порушення відповідачем строку виконання зобов'язання за договором.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М.КИЄВІ до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/7413/25, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та здійснити розподіл судових витрат.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М.КИЄВІ зазначає: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (пункти 1, 2 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував, що підставою звернення до суду слугував п. 7.1 розділу 7 договору (відповідальність сторін). Відповідач, як підрядник за договором, відповідно до додаткової угоди № 2 мав виконати роботи не пізніше 10 місяців з моменту укладення договору відповідно до графіку виконання робіт.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "БК "ФАВОРИТ-БУД"" просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін. Вказує, що скаржник не спростував висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушеного права позивача та правової природи акта перевірки.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Тищенко А. І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/7413/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 03.12.2025 та продовжено строк її розгляду.
У зв'язку з перебуванням судді Тищенко А. І. у відрядженні за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2606/25 від 01.12.2025 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження.
Присутній у судовому засіданні 03.12.2025 представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Присутній у судовому засіданні 03.12.2025 представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Обставини справи
Між ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М.КИЄВІ, як замовником, та ТОВ "БК "ФАВОРИТ-БУД"", як підрядником, укладено договір про виконання робіт від 02.05.2023 № 122Г/05-23 (далі - договір), відповідно до предмету якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова № 1 (ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) на об'єкті підряду, визначеному у п. 2.2 даного Договору (далі - роботи).
Пунктом 2.3 договору визначено, що відповідач зобов'язується виконати роботи у строк не пізніше 9 місяців з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки. Замовник звільняється від сплати пені за порушення строків оплати виконаних робіт у разі затримки фінансування відповідного бюджету.
Сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 04.07.2023, якою внесли зміни в пункт 3.4 договору щодо здійснення розрахунків.
Також сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 02.02.2024 до договору, відповідно до якої пункт 2.3 договору виклали у наступній редакції: "Строк виконання робіт: не пізніше 10 місяців з моменту укладення Договору про виконання робіт № 122Г/05-23 від 02.05.2023". Інші умови договору залишені без змін.
Тобто, строк виконання відповідачем зобов'язання з виконання робіт за договором - до 02.03.2024 включно.
Між сторонами договору підписані та скріплені відбитками їх печаток акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про їх вартість в період з 04.08.2023 по 01.03.2024.
Так, на виконання умов договору відповідачем виконано, а позивачем прийнято виконані роботи відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1 від 04.08.2023 (за липень 2023 року), № 1 від 23.08.2023 (за серпень 2023 року), акт № 1 від 02.10.2023 (за серпень 2023 року), № 2 від 01.11.2023 (за жовтень 2023 року), № 4 від 04.12.2024 (за листопад 2023 року), № 3 від 30.12.2023 (за листопад 2023 року), № 5 від 27.12.2023 (за грудень 2023 року), № 1 від 01.03.2024 (за березень 2024 року).
Як зазначив позивач, у результаті проведення Міністерством внутрішніх справ перевірки діяльності позивача складено акт від 22.11.2024 № 17/32 "Про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024", в якому викладено твердження про порушення відповідачем строку виконання робіт за договором та наявність підстав для стягнення пені.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.01.2025 № 71 05-818/71 18 про сплату пені в сумі 1 493 763,28 грн.
Оскільки відповідач претензійні вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання робіт за договором в сумі 1 493 763, 28 грн, нарахованої на підставі пункту 7.1 договору за періоди з 01.02.2024 по 29.02.2024 та з 01.06.2023 по 02.10.2023.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини щодо якого регулюються положеннями, зокрема, § 3 Глави 61 ЦК України.
Проаналізувавши передбачені договором зобов'язання сторін, колегія суддів зазначає, що основним зобов'язанням підрядника за договором є виконання робіт з капітального ремонту громадської будівлі за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова № 1 (ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).
Основним зобов'язанням підрядника, з урахування додатка № 1 до договору, є виконання усіх передбачених договором робіт (загальнобудівельні роботи; зовнішня інженерія; внутрішні інженерні мережі; оздоблення фасаду; внутрішні оздоблювальні роботи; благоустрій; пусконалагоджувальні роботи; комплектація приміщень).
Сторонами у договорі визначено початок перебігу терміну виконання робіт саме з дати укладання договору - 02.05.2023 та завершується зі спливом 10 місяців, а отже підрядник мав завершити роботи до 02.03.2024 включно.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Аналіз змісту укладеного між сторонами договору, дає підстави для висновку, що формулювання пункту 7.1 договору не містить словосполучення "етапи робіт". Вживаючи формулювання "у випадку невиконання або неналаженого виконання своїх зобов'язань за цим договором" сторони мали на меті покладення на винну сторону відповідальності за прострочення саме кінцевого строку виконання робіт, а не за несвоєчасне виконання кожного окремого етапу робіт.
З огляду на викладене, прострочення відповідачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто з 03.03.2024, відповідно, саме із цієї дати виникає право позивача на нарахування пені.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).
За змістом частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з положеннями частини третьої статті 883 ЦК України суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Положення статей 549, 627, 846, 875, 883 ЦК України при вирішенні питання застосування неустойки у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт / робіт за договором будівельного підряду є універсальними у правозастосуванні при вирішенні цієї категорії спорів, що підтверджується сталою та послідовною практикою Верховного Суду.
Отже, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
При цьому, така ж стала та послідовна правова позиція щодо відповідальності підрядника у вигляді сплати неустойки за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 та у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач виконав свої зобов'язання 01.03.2024, тобто у строк, встановлений додатковою угодою № 2 від 02.02.2024 до договору.
Із розрахунку пені, який міститься у позовній заяві, вбачається, що позивач, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт, нарахував пеню у розмірі 1 493 763, 28 грн за періоди, що передували кінцевому строку виконання робіт, а саме з 01.02.2024 по 29.02.2024 та з 01.06.2023 по 02.10.2023.
Щодо акта Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2024 № 17/32 "Про результати перевірки окремих напрямів фінансово-господарської діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.09.2024", слід зазначити, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає зазначений акт про результати перевірки як належний та допустимий доказ на підтвердження прострочення виконання відповідачем, як підрядником, будівельних робіт за договором, оскільки встановлені під час проведення перевірки факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги ГУ ДСНС УКРАЇНИ У М.КИЄВІ, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі №910/7413/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 08.12.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко