Постанова від 26.11.2025 по справі 914/2441/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2025 р. Справа №914/2441/15(2а-8228/12/1370)

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 29.07.2025 (вх. №01-05/2341/25 від 29.07.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 (повний текст складено 09.07.2025, суддя Цікало А.І.)

у справі №914/2441/15 (2а-8228/12/1370)

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія»

до відповідача: Головного управління ДПС у Львівській області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 р. № 0000671601

у межах справи: № 914/2441/15

про банкрутство: Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія»

за участю представників:

від позивача: адвокат Кріль Н.В., арбітражний керуючий Степаненко І.Є.;

від відповідача: представник Думич І.А.;

Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №914/2441/15 (2а-8228/12/1370) позов ПАТ “Львівська вугільна компанія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 р. №0000671601 задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 р. № 0000671601, винесене на підставі акта про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 р. № 473/1601/35879807; стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ПАТ “Львівська вугільна компанія» 2146,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2025 у справі №914/2441/15 (2а-8228/12/1370) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 10.09.2025.

22.08.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/6479/25), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у цій справі без змін.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 та від 29.09.2025 змінено дату судового засідання. Розгляд справи призначено на 22.10.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 відкладено розгляд справи на 26.11.2025.

В судовому засіданні 26.11.2025 представниця апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити оскаржене рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія», провадження в якій відкрито 24.05.2018. Вказана справа перебуває на стадії судової процедури санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Степаненко Ірина Євгеніївна.

24.09.2012 Публічне акціонерне товариство “Львівська вугільна компанія» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 за №0000671601.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8228/12/1370.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 справу №2а-8228/12/1370 передано на розгляд до Господарського суду Львівської області за юрисдикцією (підсудністю).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 про передачу справи № 2а-8228/12/1370 до іншого суду - без змін.

Справа №2а-8228/12/1370 за позовом ПАТ “Львівська вугільна компанія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення надійшла до Господарського суду Львівської області 12.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2022 справу №914/2441/15(2а-8228/12/1370) за позовом ПАТ “Львівська вугільна компанія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 за №0000671601 прийнято до розгляду в межах справи №914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія».

Розгляд справи неодноразово зупинявся до вирішення справи №2а-1346/12/1370.

Позовні вимоги ПАТ “Львівська вугільна компанія» обґрунтовано порушенням податковим органом законодавства при проведені камерної перевірки, про результати якої складено акт від 21.08.2012 за № 473/1601/35879807, що своєю чергою призвело до неправомірного винесення оскарженого податкового-повідомлення рішення. За твердженням позивача, предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, а тому лише податкові декларації мають відношення до такої перевірки, а акти попередніх перевірок не мають відношення до таких перевірок.

Головне управління ДПС у Львівській області, заперечуючи позовні вимоги зазначало, що під час проведення камеральної перевірки встановлено порушення позивачем порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228. За результатами камерної перевірки складено акт від 21.08.2012 №473/1601/35879807, на підставі якого податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0000671601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 1174128,00 грн. Законність винесення спірного податкового повідомлення-рішення підтверджується актом позапланової виїзної документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку про те, що станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ “Львівська вугільна компанія», висновки акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301 були оскаржені в судовому порядку, тобто були неузгодженні, а тому не могли бути покладенні в основу акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 №473/1601/35879807.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції в оскарженому рішенні не у повній мірі з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного їх застосування та неправильного вирішення справи по суті. Апелянт у скарзі наводить фактичні обставини спору та покликається на такі доводи:

- в межах проведеної камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, ПАТ «Львівська вугільна компанія» порушено норми Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.11.2011 року №1492 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: - завищено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 2 425 566 грн. за липень 2012 року; - занижено податкове зобов'язання, яке підлягає до сплати в бюджет за липень 2012 року на суму 782 752 грн., за рахунок неправомірного формування податкового кредиту за вказаний період, а саме не відображення в декларації з ПДВ результатів виїзної документальної перевірки (акт від 11.04.2011 №2402301/35879807, ППР від 26.04.2011 року №0002862301, яким зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 41 553 727 грн); за результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт від 21.08.2012 №473/1601/35879807;

- відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 ПК України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання з цього податку, суми бюджетного відшкодування з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування;

- всупереч висновкам суду контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0000671601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 174 128 грн.;

- висновки суду першої інстанції про те, що станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ «Львівська вугільна компанія», висновки акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 р№0002862301 були оскаржені в судовому порядку, тобто були неузгодженні, а тому не могли бути покладенні в основу акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 473/1601/35879807, суперечать ст.57 ПК України та фактичним обставинам справи;

- згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 ст.54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу;

- ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 відкрито провадження у справі №2а-1346/12/1370 за позовом ПАТ «Львівська вугільна компанія» до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2011 року № 0002862301, від 26 квітня 2011 року № 0002852301, від 10 серпня 2011 року № 0007022301, від 10 серпня 2011 року № 0007032301, від 10 серпня 2011 року № 0007042301;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що ПАТ «Львівська вугільна компанія» скористалось правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року № 0002862301 лише 16.02.2012 із пропуском 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення в порядку, встановленому ст.57 ПК України;

- в межах справи №2а-1346/12/1370 Львівським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 11.10.2016, якою визнано правомірним податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року № 0002862301; у подальшому, постановою Верховного Суду від 23.10.2020, визнано законними та правомірними висновки акт позапланової перевірки ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301;

- на підставі законності податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року №0002862301, Головне управління ДПС у Львівській області діяло правомірно та у відповідності до норм ПК України;

- суд не врахував, що не узгодженість податкового повідомлення рішення від 26 квітня 2011 року № 0002862301 (на момент проведення камеральної перевірки, результати якої оформленні актом від 21.08.2012 №473/1601/35879807) не змінює факт правомірності його показників та не позбавляє позивача обов'язку відобразити їх у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року від 17.02.2012 №90497773211, оскільки за результатами судового розгляду справи №2а-1346/12/1370 податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 №0002862301 є правомірним та законним;

- суд обмежився виключно дослідженням одного аспекту процедури проведення перевірки, не встановивши, при цьому, взаємозв'язок можливих процесуальних порушень та їх впливу на виявлені в процесі проведення перевірки порушення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ «Львівська вугільна компанія», висновки акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301 були оскаржені в судовому порядку, тобто були неузгодженні, а тому не могли бути покладенні в основу акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 №473/1601/35879807;

- твердження позивача про те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у справі №2а-1346/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 та постановою Верховного Суду від 23.10.2020, визнано законними та правомірними висновки акту позапланової перевірки ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301, не спростовує позовних вимог та не підтверджує правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вказане судове рішення постановлено та набрало законної сили після проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ «Львівська вугільна компанія» та після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 № 0000671601;

- податкова звітність (податкова декларація) включає лише узгоджену інформацію (узгоджену суму грошового зобов'язання); крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом; така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України);

- контролюючий орган в разі виявлених порушень зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом або іншим законодавством (п.54.3 ст.54 ПК України);

- відповідно до абз. 1 п. 56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення;

- згідно з абз. 4 п. 56.18. ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили;

- з огляду на приписи п.54.1 ст.54; п.56.1 ст.56; абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України судом першої інстанції під час ухвалення рішення не порушено вимог ст.123 ПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби проведене камерну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року ВАТ “Львівська вугільна компанія». При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року (від 17.08.2012 р. № 9049773211).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ “Львівська вугільна компанія» Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228 (у редакції чинній на момент проведення перевірки) (надалі - Порядок), а саме:

завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 2425566 грн. за липень 2012 року;

занижено податкове зобов'язання, яке підлягає до сплати в бюджет за липень 2012 року на суму 782752 грн., за рахунок неправомірного формування податкового кредиту за вказаний період, а саме не відображення в декларації по ПДВ результатів виїзної документальної перевірки (акт від 11.04.2011 №24082301/35879807, повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301), якою зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 41553727,00 грн.

За результатами зазначеної перевірки складено акт про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 № 473/1601/35879807.

На підставі акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 №473/1601/35879807 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0000671601, яким ПАТ “Львівська вугільна компанія» збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 1174128,00 грн., в тому числі за основним платежем 782752,00 грн. та за штрафними санкціями 391376,00 грн.

16.02.2012 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1346/12/1370 за позовом ПАТ «Львівська вугільна компанія» про скасування до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, серед яких податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301, складене на підставі акту акт позапланової перевірки ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 11.04.2011 №240/2301/35879807.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у справі №2а-1346/12/1370 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Львівська вугільна компанія» про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Верховного Суду від 23.10.2020 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №2а-1346/12/1370 без змін. У постанові Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанції про те, що контролюючий орган, приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, в тому числі №0002862301 від 26.04.2011, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції на час проведення перевірки та винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України).

Згідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 №473/1601/35879807, в основу висновку податкового органу про порушення ПАТ “Львівська вугільна компанія» Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість щодо заниження податкового зобов'язання, яке підлягає до сплати в бюджет за липень 2012 року на суму 782752 грн., за рахунок неправомірного формування податкового кредиту за вказаний період, стало не відображення в декларації по ПДВ результатів виїзної документальної перевірки (акт від 11.04.2011 №24082301/35879807, повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 за № 0002862301), якою зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 41553727,00 грн.

Відповідно до пп. 4.6.7. п. 4.6 р. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 за №1490/20228 (у редакції чинній на момент проведення перевірки) (надалі - Порядок), рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою ПАТ “Львівська вугільна компанія» за період з 01.01.2011 до 31.01.2011 (акт від 11.04.2011 №240/2301/35879807) встановлено, що ПАТ “Львівська вугільна компанія» на порушення п. 198.3 п. 198.6 п. 198.2 ст. 198 ПК України неправомірно сформований податковий кредит за період з 01.01.2011 до 31.01.2011 в сумі 42465949,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 912222 грн. (винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 №0002852301 на суму 912223 грн.), завищено від'ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту наступні податкового періоду на загальну суму 41553727 грн. (винесене податкове повідомленні рішення від 26.04.2011 №0002862301 на суму 41553728 грн.).

Відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п.56.1. ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 1 п.56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Як було встановлено з матеріалів справи, станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, висновки акту документальної перевірки від 11.04.2011 № 240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 № 0002862301, які лягли в основу акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 № 473/1601/35879807, були оскаржені в судовому порядку.

Згідно з абз. 4 п. 56.18. ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи оскарження висновку акту документальної перевірки від 11.04.2011 № 240/2301/35879807 та податкового повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 № 0002862301 в судовому порядку, зобов'язання вважається неузгодженим, а тому у ПАТ “Львівська вугільна компанія» не виник обов'язок відображати у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (від 17.08.2012 №9049773211) дані за результатами такої документальної перевірки.

Станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ “Львівська вугільна компанія» та на час винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0000671601, було відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, винесене за результатами розгляду позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301, винесеного на підставі акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807.

Відтак правильними є висновки місцевого господарського суду про те, що станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ПАТ “Львівська вугільна компанія», висновки акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 №0002862301 були оскаржені в судовому порядку, тобто були неузгодженні, а тому не могли бути покладенні в основу акту про результати камерної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21.08.2012 №473/1601/35879807.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ПАТ «Львівська вугільна компанія» скористалось правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року № 0002862301 лише 16.02.2012 із пропуском 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення в порядку встановленого ст.57 ПК України, адже стаття 57 ПК України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачає строки сплати податкового зобов'язання, яке є узгодженим.

Натомість, в силу вимог абз. 4 п. 56.18. ст. 56 ПК України, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як було встановлено з матеріалів справи, ПАТ “Львівська вугільна компанія» звернулась до адміністративного суду з відповідним позовом до контролюючого органу у лютому 2012 року і 16.02.2012 було відкрито провадження у справі №2а-1346/12/1370, тобто станом на час проведення податковим органом камеральної перевірки у серпні 2012 року та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у вересні 2012 року, зобов'язання, нараховане контролюючим органом на підставі акту документальної перевірки від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та податкового повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 № 0002862301 було неузгодженим.

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, та обставина, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у справі №2а-1346/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 та постановою Верховного Суду від 23.10.2020, визнано законними та правомірними висновки акт позапланової перевірки ПАТ “Львівська вугільна компанія» від 11.04.2011 №240/2301/35879807 та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 № 0002862301, не спростовує того, що на момент проведення камеральної перевірки, складення за її результатами акту та винесення податкового повідомлення-рішення, взятий в їх основу акт документальної перевірки від 11.04.2011 № 240/2301/35879807 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 26.04.2011 № 0002862301 були оскаржені в судовому порядку.

Відтак обґрунтованим є задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 29.07.2025 (вх. №01-05/2341/25 від 29.07.2025) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №914/2441/15 (2а-8228/12/1370) - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її ухвалення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 08.12.2025.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.