Провадження № 33/821/376/25 Справа № 712/7527/25 Категорія: ч. 3 ст.172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
05 грудня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , курсанта відділу підготовки молодших інспекторів центру підготовки молодших інспекторів (військова частина НОМЕР_1 ), «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , -
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 21.04.2025 року, близько 19 год. 30 хв. на території Головного центру підготовки особового складу було виявлено слухача тимчасового пункту накопичення солдата ОСОБА_1 з можливими ознаками вживання алкогольних напоїв, який прибув до військової частини після виписки із стаціонарного лікування в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради». Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Не погоджуючись з постаново суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року.
2. Скасувати оскаржувану постанову Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубими порушенням норм процесуального права, є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що він звертався до уповноважених осіб частини про надання йому медичної допомоги, оскільки він має ряд хронічних захворювань, проте його прохання були проігноровані. Після цього він викликав поліцію, що є зафіксованим та у такий спосіб він отримав медичну допомогу.
Вказує, що після цього на нього було складено протокол ЧЦП №232756 віл 22.04.2025 року, про розпивання спиртних напоїв на території в/ч НОМЕР_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження, постанови Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року, враховуючи, що він є військовослужбовцем та специфіка його роду діяльності, не дала змоги вчасно оскаржити постанову районного суду.
Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, віднесене до адміністративних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.04.2025 року, близько 19 год. 30 хв. на території Головного центру підготовки особового складу було виявлено слухача тимчасового пункту накопичення солдата ОСОБА_1 з можливими ознаками вживання алкогольних напоїв, який прибув до військової частини після виписки із стаціонарного лікування в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради». Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП №232756 від 22.04.2025 року, де зазначено, що 21.04.2025 року, близько 19 год. 30 хв. на території Головного центру підготовки особового складу було виявлено слухача тимчасового пункту накопичення солдата ОСОБА_1 з можливими ознаками вживання алкогольних напоїв, який прибув до військової частини після виписки із стаціонарного лікування в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради». Своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.(а.с.1-4);
- витягом з наказу №139-ОС від 06.02.2025 року про зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу..(а.с.6);
- рапортом заступника начальника тимчасового пункту накопичення особового складу лейтенанта ОСОБА_2 , де зазначено, що 21 квітня 2025 року близько 19 год. 30 хв. на території Головного центру підготовки особового складу було виявлено слухача тимчасового пункту накопичення солдата ОСОБА_1 з можливими ознаками вживання алкогольних напоїв, який прибув до військової частини після виписки із стаціонарного лікування в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради». Проведення первинного медичного огляду на зовнішні ознаки вживання алкогольних напоїв даного військовослужбовця здійснив черговий лікар відділу охорони здоров'я, після чого його було направлено для проходження медичного огляду на стан сп'яніння до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер». За результатами проведення огляду встановлено: солдат ОСОБА_1 (діагноз - відмова) - висновок № 395.(а.с.7);
- висновком № 395 від 21.04.2025року, щодо ОСОБА_1 де встановлено діагноз: - «Відмова».(а.с.8);
- актом про відмову від підписання протоколу від 22.04.2025 року ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сумнівів в обґрунтованості складеного протоколу чи достовірності та належності долучених до протоколу доказів у суду не має, вони узгоджуються між собою та доводять винуватість солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП «поза розумним сумнівом», а його вина у вчиненні вказаного правопорушення належним чином доведена.
Статтею 266-1 КУпАП визначено порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративної правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч.3 КУпАП доведена, так, як останній відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності лікаря в медичному закладі КНП «ЧОПНД».
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, будучи військовослужбовцем перебував на території Головного центру підготовки особового складу з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт перебування ОСОБА_1 на території Головного центру підготовки особового складу з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Отже, апеляційному суду надані належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Доводи апелянта про безпідставну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 172-20 КупАП, є необґрунтованими, так, як ОСОБА_1 вчинив правопорушення в умовах особливого періоду.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції від 03.06.2025 року, є законним і обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року.
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси, від 03.06.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок