Житомирський апеляційний суд
Справа №294/196/25 Головуючий у 1-й інст. БІЛЕРА І. В.
Категорія 61 Доповідач Шевчук А. М.
03 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі
цивільну справу №294/196/25 за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Макаренком Іваном Яковичем,
на ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Білери І.В. в м.Чуднові,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 через адвоката Макаренка І.Я. звернувся до суду з позовом до Чуднівської міської ради Житомирської області. Просить визнати за ним ( ОСОБА_1 ) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП «Жовтень» Дриглівської сільської ради розміром 3,21 умовних кадастрових гектара, право на яке належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №020738.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . За життя батько склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів сину. Він ( ОСОБА_1 ) після смерті батька вступив у фактичне управління спадковим майном. До складу спадкового майна входить, зокрема, право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Жовтень». Його батько працював у колгоспі «Жовтень» та був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), а в послідуючому 10 липня 1997 року на його ім'я на підставі розпорядження Чуднівської РДА від 18 квітня 1997 року виданий сертифікат на земельну частку (пай) реформованого КСП «Жовтень» розміром 3,21 га в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат на право на земельну частку (пай), який є правовстановлюючим документом, втрачений, у зв'язку з чим подано оголошення в газету. Приватним нотаріусом йому ( ОСОБА_1 ) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у нього відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_2 , та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2025 року провадження в справі закрито на підставі п.3 частини першої ст.255 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, через представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу про закриття провадження в справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2022 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825882000:05:000:0224 площею 2,1626 га. В цьому ж позові ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання з ним права на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за заповітом. Відмінність предмету позову, відсутність тотожності є очевидною та незаперечною. В першому випадку суд визнав право власності ОСОБА_1 на уже сформовану земельну ділянку, тобто на земельну ділянку за кадастровим номером та площею, яка апріорі не могла бути предметом спадкування. В цьому ж позові ставиться питання про визнання права на земельну частку (пай) розміром 3,21 умовних кадастрових гектара. ОСОБА_2 за життя не набув права власності на земельну ділянку, а тому Житомирський апеляційний суд цілком обґрунтовано скасував рішення Чуднівського районного суду Житомирської області та ухвалив нове про відмову в позові. В цьому ж позові заявлена вимога про визнання права на земельну частку (пай), право на яку за життя набув ОСОБА_2 , і це право підлягає спадкуванню. Приватний нотаріус Силіна Н.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) реформованого КСП «Жовтень» у зв'язку з тим, що відсутній документ, який підтверджує право власності померлого на право на земельну частку (пай), тобто відсутній оригінал сертифікату в зв'язку з його втратою. Апеляційна скарга подана в строки, визначені ст.354 ЦПК України.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. За положеннями частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали судді суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Макаренко І.Я. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, - ухвалу суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Чуднівська міська рада Житомирської області про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином (а.с.221). Представник відповідача Брох В.В. спрямував до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також просить при розгляді апеляційної скарги врахувати, що позивачем (адвокатом Макаренком І.Я.) пропущений строк на оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Водночас у своєму клопотанні представник відповідача просить ухвалу суду першої інстанції від 27 червня 2025 року про закриття провадження у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у цій справі з посиланням на положення п.3 частини першої ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що в справі №294/485/22 судом ухвалено рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є його предмет і підстава.
За змістом п.3 частини першої ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, для закриття провадження у справі з вказаної підстави має бути наявність рішення суду, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
У відповідності до вимог частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, предмет спору та підстава. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша ст.48 ЦПК України).
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання у позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу в спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що у провадженні Чуднівського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа №294/485/22 за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) площею 2,1626 гектара (з кадастровим номером 182588200:05:000:0224), розташовану на території Чуднівської об'єднаної територіальної громади Дриглівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42-46).
Зі змісту судових рішень у справі №294/485/22 та зі змісту позову в цій справі №294/196/25 прослідковується наступне:
- у справі №294/485/22 сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Чуднівська міська рада Житомирської області; у справі №294/196/25 сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Чуднівська міська рада Житомирської області, тобто сторони у справах тотожні;
- у справі №294/485/22 предмет позову - земельна ділянка (пай) площею 2,1626 гектара (з кадастровим номером 182588200:05:000:0224), розташована на території Чуднівської об'єднаної територіальної громади Дриглівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у справі №294/196/25 предметом позову є право на земельну частку (пай) реорганізованого КСП «Жовтень» Дриглівської сільської ради розміром 3,21 умовних кадастрових гектара, право на яке належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №020738, а тому предмети у справах не є тотожними;
- юридичні факти, на яких ґрунтувався позов у справі №294/485/22 та юридичні факти на яких ґрунтується позов у цій справі №294/196/25 співпадають частково, а тому також підстави позовів у справах не є тотожними.
Підсумовуючи викладене, матеріали справи не містять доказів набрання законної сили судом рішенням у справі, постановленим із приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Так, постановою Житомирського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року в справі №294/485/22 заочне рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2022 року скасоване та ухвалене нове про відмову в задоволенні позову, оскільки батько позивача ОСОБА_2 за життя право власності на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 1825882000:05:000:0224, площею 2,1626 га, не набув та вона не входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті останнього, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави визнання за ОСОБА_4 права власності на вказану вище земельну ділянку.
Із огляду на викладене вище, суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення п.3 частини першої ст.255 ЦПК України та помилково закрив провадження в справі саме з цієї підстави.
Отже, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із цим позовом, визначив матеріально-правову вимогу до відповідача щодо якої він просить постановити судове рішення (предмет позову), зазначив обставини, якими обґрунтовує свій позов (підставу позову), навів юридичні факти, на яких ґрунтується його позов до відповідача (фактичні підстави позову) та послався у позовній заяві на норми ЦПК України, на яких ґрунтується його позов (правову підставу), а також зазначив про право, яке він вважає порушеним, вказав спосіб, у який, на його думку, відповідач порушив його право, та зазначив прийнятний для себе спосіб захисту такого права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на сутті права доступу до суду, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Посилання представника відповідача на те, що скаржником пропущений строк на оскарження у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі, безпідставні. Так, судом першої інстанції оскаржувана ухвала проголошена 27 червня 2025 року. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів із дня її проголошення. Останнім днем для подачі апеляційної скарги було 14 липня 2025 року, з урахуванням вихідних днів. Апеляційна скарга здана на пошту стороною позивача 11 липня 2025 року (а.с.211). Отже, скаржником додержані строки на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене вище, відповідно до положень ст.379 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до Чуднівського районного суду Житомирської області для продовження її розгляду, оскільки провадження у справі закрито з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Макаренком Іваном Яковичем, задовольнити.
Ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: