Справа № 166/1505/25 Провадження №33/802/840/25 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З.
Доповідач: Гапончук В. В.
08 грудня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Ковальчука Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Ковальчука Д.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2025 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу - автомобіля "Volvo V50", д.н.з. НОМЕР_1 .
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24 серпня 2025 року о 07 год. 09 хв. на автодорозі М-19 повторно протягом року керував транспортним засобом "Volvo V50", д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України 09 серпня 2025 року постановою серії ЕНА 5432336, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 126 ч. 5 КпАП України.
Крім того, ОСОБА_1 24 серпня 2025 року о 07 год. 09 хв. на автодорозі М-19 між селами Видраниця та Замшани, керуючи автомобілем "Volvo V50", д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив з'їзд у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КпАП України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції складені з порушеннями, не викладено суть правопорушень, що давало підстави для повернення зазначених протоколів на доопрацювання. Також захисник ставить під сумнів кваліфікацію вчинених правопорушень, оскільки будь-якої шкоди іншим учасникам дорожнього руху чи майну приватних осіб, державної чи комунальної власності не завдано, а пошкодження спричинено лише автомобілю ОСОБА_1 .
Апелянт просить постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2025 року скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КпАП України.
За приписами ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, будь-яких клопотань до суду не подавав.
Тому, за наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 у судовому засіданні, при цьому враховує, що інтереси останнього представляє його захисник Ковальчук Д.В.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, доходжу наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями статтей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ст. 124 КпАП України дотримано та вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях останнього складу адміністративних правопорушень, а тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень стверджуються наступними доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 № 432600, № 432611 від 24.08.2025 року з долученою схемою місця ДТП з фототаблицею, відеозаписом вчинення адміністративних правопорушень на DVD диску, рапортом старшого інспектора чергової частини ВП № 2 ( сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП уВолинській області Головія О. Ю., довідкою інспектора СРПП відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта Борисюка А. про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія тільки категорії С, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5432336 від 09.08.2025, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ст. 124 КпАП України та доведеність вини останнього у вчиненні згаданих адміністративних правопорушень, належним чином мотивувавши своє рішення.
Відповідно до змісту ст. 124 КпАП України відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм "Правил дорожнього руху України", що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція вказаної статті не містить жодних передумов, що відповідальність за ст. 124 КпАП України не наступає, в разі пошкодження лише свого транспортного засобу та за відсутності будь-якої шкоди іншим учасникам дорожнього руху чи майну. Отже, твердження захисника в апеляційній скарзі про відсутність внаслідок ДТП будь-якої шкоди іншим учасникам дорожнього руху чи майну приватних осіб, комунальної чи державної власності не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі апелянтом фактично не оскаржується факт керування транспортним засобом. При цьому, факт руху автомобіля стверджується тим, що він виявлений в кюветі у перекинутому стані, з механічними пошкодженнями, ОСОБА_1 як водій отримав тілесні ушкодження. Дані обставини належним чином стверджуються відеозаписом з бодікамер працівників поліції, як і подальше спілкування з ОСОБА_1 в медичному закладі де продовжилося документування правопорушень, вчинених останнім.
Цілком необґрунтованими є твердження апелянта про неналежність та недопустимість як доказу протоколу про адміністративне правопорушення з посиланням на те, що в ньому не зазначено конкретного місця вчинення правопорушень.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколів про адміністративне правопорушення серій ЕПР1 № 432600, № 432611 від 24.08.2025 вони складені в селищі Ратне, вул. Європейська (Газіна), що відповідає дійсним обставинам, оскільки після ДТП ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями було доставлено до медичного закладу, де і було складено згадані протоколи про адміністративні правопорушення стосовно останнього. Протоколи про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 432600, № 432611 від 24.08.2025 відповідають вимогам ст. 256 КпАП України, що наведеними в апеляційній скарзі формальними доводами не спростовується. Місце вчинення адміністративного правопорушення на автодорозі М-19 між селами Видраниця та Замшани відповідає встановленим обставинам адміністративних правопорушень за ст. 124, ч. 5 ст. 126 КпАП України та навіть за відсутності детальної конкретизації місця події вказана апелянтом обставина не має ключового значення у вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень чи доведеності його вини.
Отже, відеозаписом з бодікамер працівників поліції зафіксовано факт здійснення ДТП водієм автомобіля "Volvo V50", д.н.з. НОМЕР_1 , що також підтверджується фототаблицею ЄО №8315 , рапортом про повідомлення на службу 102 про виявлення ДТП 24.08.2025 на автодорозі на смт Ратне і за с. Замшани.
Обставини, що на відеозаписі приєднаному до матеріалів справи не ОСОБА_1 або зафіксовано події, які йому не відомі ні захисником, ні ОСОБА_1 не заперечуються.
Доводів про неналежність чи недопустимість відеозаписів апеляційна скарга не містить.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КпАП України настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до довідки інспектора САП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Борисюка А. від 31.08.2025, ОСОБА_1 з 22.11.2024 видавалося посвідчення водія категорії С, що фактично не дає права керувати легковими автомобілями (категорія В).
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем "Volvo V50", д.н.з. НОМЕР_1 без права керування таким транспортним засобом та кваліфікація його дій саме за ч. 5 ст. 126 КпАП України належним чином підтверджується постановою серії ЕНА № 543 2336 від 09.08.2025 року за ч. 2 ст. 126 КпАП України стосовно ОСОБА_1 . Доводи щодо неналежного завірення копії є лише суб'єктивною думкою захисника, оскільки така копія завірена інспектором САП Борисюком А., містить відтиск печатки. При цьому, відомостей, що приєднана до матеріалів справи копія постанови не стосується ОСОБА_1 або ж такі обставини не мали місця 09.08.2025 апеляційна скарга не містить. Також не знайшли свого підтвердження і покликання, що згадана постанова винесена 09.09.2025, тобто після інкримінованих ОСОБА_1 подій, які відбулися 24.08.2025, оскільки в постанові чітко зазначено дату винесення постанови 09.08.2025, а саме: в пункті 1 дата розгляду; графі час та місце скоєння правопорушення.
Не знайшли свого підтвердження і апеляційні доводи про те, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано клопотання про необхідність виклику в якості свідка працівника поліції, який складав протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Фіксація обставин адміністративних правопорушень здійснювалася на бодікамери працівників поліції, і відповідний відеозапис додано до матеріалів справи.
Таким чином, наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що у ході судового розгляду у цій справі винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КпАП України, доведена із належною повнотою.
Наведені вище та усі інші твердження сторони захисту не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства, цілком ймовірно з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинені правопорушення.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 КпАП України, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
З урахуванням наведеного вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова судді - без змін.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника Ковальчука Дмитра Володимировича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук