Справа № 761/13770/21
Провадження № 2/761/324/2025
10 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна, -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна, у якому просила суд: виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження автомобіля CHEVROLET LACETTI, серійний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вид обтяження - приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» код ЄДРПОУ 39761587, дата реєстрації обтяження - 05 серпня 2020 року, за №27999398.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивачем ОСОБА_1 22.07.2020 року придбано автомобіль CHEVROLET LACETTI, серійний номер KL1NF486E6K418553, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
На час придбання і проведення державної реєстрації за позивачем права власності, транспортний засіб не перебував у будь-якому приватному чи публічному обтяженні, у тому числі у заставі.
Позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В. 05.08.2020 р. проведено реєстраційну дію № 27999398 приватного обтяження рухомого майна (застава рухомого майна), а саме автомобіля CHEVROLET LACETTI, серійний номер KL1NF486E6K418553, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна №69780988.
Колишнім власником автомобіля ОСОБА_2 28.11.2006 р. укладено кредитний договір №450/пв-06 із КРУ ТОВ «Укрпромбанк», в забезпечення кредитного договору, між сторонами укладено договір застави транспортного засобу від 28.11.2006 р.
Підставою для накладення обтяження на автомобіль стали наступні документи: договір застави транспортного засобу від 28.11.2006 р. договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельтабанку № 2258 від 30.06.2010р.
Службова записка від 10.11.2010 р. ОСОБА_2 2950221805, Договір про відступлення прав вимоги №815 від 20.07.2020 р.
Безпосередньо ОСОБА_1 не є учасником кредитних правовідносин та не укладала договір застави, при придбанні автомобіля відомості про обтяження були відсутні. Наявність такого обтяження порушує права позивача, як власника.
Відтак, на думку позивача дії відповідача щодо обтяження рухомого майна позивача є протиправними та такими, що порушують права позивача, у зв'язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
20.04.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу вручено, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні поштового відправлення, за підписом представника відповідача.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 22.07.2020 року придбано автомобіль CHEVROLET LACETTI, серійний номер НОМЕР_1 , у колишнього власника ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №69780988 від 11.12.2020 року позивачу стало відомо про наявність обтяжень на транспортний засіб, а саме заставу рухомого майна.
Підставою виникнення застави є кредитний договір № 450/ПВ-06 від 28 листопада 2006 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк», правонаступниками якого за вказаним договором є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Згідно зі статтею 10 вказаного Закону в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 зазначеного Закону взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
За таких обставин реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі №6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №463/3582/17.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 43 вказаного Закону визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень.
Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
Статтею 44 вищезазначеного Закону встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.
Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі №333/6700/15-ц, від 11 вересня 2019 рокув справі №573/1105/17, від 25 листопада 2019 року в справі №757/17150/17-ц,від 18 грудня 2019 року в справі №619/4033/18, від 05 лютого 2020 року у справі №761/11267/18, від 07 квітня 2020 року у справі №761/48585/18.
Судом встановлено що, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №84541700 від 15 червня 2023 року, обтяження №27999398, типу: застава рухомого майна, що зареєстрована: 05.08.2020 за №27999398 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмилою Василівною, об'єктом якого є: інший транспортний засіб CHEVROLET LACETTI, 2006 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 - є припиненим.
Таким чином, відсутній у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис щодо застави рухомого майна, а саме автомобіля CHEVROLET LACETTI, серійний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вид обтяження - приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» код ЄДРПОУ 39761587, дата реєстрації обтяження - 05 серпня 2020 року, за №27999398.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутній запис щодо застави рухомого майна, що є предметом вказаного позову, су дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна задоволенню не підлягають.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 16, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмила Василівна про скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: