ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
11.09.06 Справа № 9/579н-ад
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області
до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним
в присутності представників:
від позивача -ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1 від 26.06.06,
від відповідача -Леонова З.Є., гол.держ.под.інсп., дов. № 92231/10 від 10.08.06,
Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 20.06.06р. про відмову у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 49933 грн.
Відповідач, податковий орган, у відзиві на позовну заяву від 14.08.06р. НОМЕР_3 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що необхідні документи, які б підтверджували право бюджетного відшкодування йому надані не було, що підтверджується актом документальної перевірки позивача НОМЕР_4 від 19.06.06р.
Крім того, відповідач посилається на пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі -Закон про ПДВ) та ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.01р. № 2344-ІІІ.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача та відповідача, суд
З 23.05.06р. по 08.06.06р. працівниками податкового органу була проведена документальна перевірка позивача з питання обґрунтованості заявленої ним суми бюджетного відшкодування у розмірі 49933 грн. за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006 року, про що був складений акт НОМЕР_4 від 19.06.06р.
За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 20.06.06р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 49933 грн.
Позивач вважає рішення податкового органу незаконним з огляду на наступне.
Позивач, ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_5 від 28.02.05р., він є платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_6 від 01.09.05р.
З метою здійснення підприємницької діяльності у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі позивачем 22.03.06р. був придбаний легковий автомобіль та таксометр. Факт придбання автомобіля та таксометра підтверджується наявними у справі документами.
На підставі отриманих від продавця автомобіля податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у зазначеному вище розмірі, сплачену в ціні придбання автомобіля, на підставі пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ та 22.05.06р. подав податкову декларацію з ПДВ у квітні 2006 року з від'ємним значенням податкового кредиту та заявив до бюджетного відшкодування суму 49933 грн.
Оцінивши доводи позивача, відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пп. 7.7.11 а) п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка:
- була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Законодавець встановив загальне правило відповідно до цієї норми, згідно з яким особи не мають права на бюджетне відшкодування у випадках:
· якщо заява суб'єкта господарювання про бюджетне відшкодування подана менше ніж за 12 календарних місяців до реєстрації цього суб'єкта господарювання в якості платника податку та обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців у цього суб'єкта господарювання були меншими, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування;
· якщо суб'єкт господарювання був зареєстрований в якості платника ПДВ більше ніж за 12 календарних місяців до подання заяви про бюджетне відшкодування, але мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Виключенням з цього правила є випадок, коли суб'єкт господарювання має право на бюджетне відшкодування ПДВ, а саме: податковий кредит був нарахований платником податку внаслідок придбання (за цією справою) основних фондів.
Таким чином, виходячи з аналізу норми пп. 7.7.11 Закону про ПДВ, для набуття права на отримання бюджетного відшкодування у разі нарахування податкового кредиту у зв'язку з придбанням основних фондів законодавець не потребує ні реєстрації суб'єкта господарювання в якості платника ПДВ не менше ніж за 12 календарних місяців до моменту подання заяви про бюджетне відшкодування, ні наявності обсягів оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців не менших, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
У судовому засіданні представники податкового органу не заперечували проти того факту, що позивач придбав саме основні фонди у березні 2006 року, а саме автомобіль, продавцем автомобілю була виписана податкова накладна НОМЕР_7 та податкова накладна НОМЕР_8 від 22.03.06р. У зв'язку з цим позивачем була подана декларація з ПДВ з розрахунком за квітень 2006 року, у якій було заявлено до бюджетного відшкодування 49933 грн.
На передостанньому аркуші акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ від 19.06.06р. № НОМЕР_4 податковим органом зазначено, що арифметична та логічна перевірка показників, зазначених у рядках податкової звітності з ПДВ, свідчать про те, що декларація за квітень 2006 року надана без порушень, сума ПДВ сплачена постачальникам у березні 2006 року становить 49933 грн. За висновком, який міститься у акті перевірки, відповідач зареєстрований в якості платника ПДВ 8 місяців (з 01.09.05р.) та не має права на отримання бюджетного відшкодування згідно пп. 7.7.11 ст. 7 Закону України про ПДВ.
З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20.06.06р. про відмову у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 49933 грн., прийняте на підставі акту перевірки від 19.06.06р. № НОМЕР_4, не відповідає чинному законодавству.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 20.06.06р. про відмову у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 49933 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк -Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 на користь позивача, СПД ОСОБА_1, іден.код НОМЕР_10, АДРЕСА_1, судові витрати у розмірі 85 грн. 00 коп.
4. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Ворожцов