09.12.25
33/812/531/25
Справа №473/5689/25
Провадження № 33/812/531/25
Іменем України
09 грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Ліпатовим Сергієм Володимировичем, на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №490626 22 жовтня 2025 року о 12:35 год. в м. Вознесенськ, по вул. Михайлівська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21063 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КП "КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня" Вознесенської міської ради відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудну боді-камеру Tescar 4500 та автореєстратор YI -реєстратор, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Ліпатов С.В. - подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник Ліпатов С.В. зазначав, що судом порушено норми процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 ,відносно якого відсутні відомості про належне повідомлення про день, час і місце розгляду справи, а тому його пояснення вислухані не були, чим порушено право на захист. Протокол, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, в протоколі та на відео зазначено лише одну ознаку наркотичного сп'яніння - звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Також апелянт вказував, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . На долученому до матеріалів справи відеозапису вбачається, що о 12 год 41 хв та 12 год 45 хв ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, при цьому поліцейські, ігноруючи його згоду на такий огляд, в протоколі зазначають про відмову від проходження медичного огляду. В графі «до протоколу додаються» не вказано які докази долучено до матеріалів справи, що порушує вимоги Інструкції з оформлення матеріалів провадження. Також матеріали справи не вказують, що ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху України, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Безпідставна зупинка транспортного засобу є незаконною, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17. В матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ліпатов С.В. -не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Від захисника Ліпатова С.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі його і ОСОБА_1 та про підтримання доводів і вимог апеляційної скарги.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від ЕПР1 №490626 22 жовтня 2025 року о 12:35 год. в м. Вознесенськ, по вул. Михайлівська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21063 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоровя КП «КНП Вознесенськабагатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудну боді-камеру Tescar 4500 та автореєстратор YI -реєстратор, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень. В поясненнях по суті порушення він зазначив, що їде до лікарні за направленням до стоматолога, після нічного і денного чергування втомлений.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою. Вказаною відеозйомкою підтверджується, що працівники поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , встановивши у нього ознаки наркотичного сп'яніння неодноразово пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради, проте ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. Після чого поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відео 12:44:15- 13:03:11).
Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов'язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства. Так вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також з урахуванням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності.
Що стосується посилань апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 то такі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, поліцейський належним чином інформував ОСОБА_1 про причину зупинки, а саме, що на його автомобілі були відсутні бризковики, про що було повідомлено ОСОБА_1 та стосовно нього було складено постанову про притягнення до відповідальності за порушення п. 2.3 В, 31.4.7 «е», 2.1 «б» ПДР України. (12:36:40; 12:45:56-12:46:09).
З приводу доводів, що в порушення п. 9 розділу 2 Інструкції № 1376 поліцейський не вказав у протоколі на які докази він посилається та які конкретно докази долучені до адмінматеріалів, то викладене спростовується змістом протоколу серії ЕПР1 №490626 від 22 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що до протоколу додається: направлення до медичного закладу, заява, відеозапис.
Відповідно до пункту 2 Порядку, пункту 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 Розділу І Інструкції № 1452/735).
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Факт виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 такої ознаки наркотичного сп'яніння як звужені зіниці очей, що не реагують на світло підтверджується відеозаписом з боді-камери працівника поліції (12:44:09 - 12:44:14). Також дані ознаки відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За такого не можна вважати обґрунтованими посилання захисника Ліпатова С.В. на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, через те, що в ньому було зазначено лише одну ознаку наркотичного сп'яніння.
Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника Ліпатова С.В., що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування. Так, з відео вбачається, що працівники поліції відповідно до вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП роз'яснювали ОСОБА_1 про те, що він відсторонений від керування автомобілем та він підписав зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезення (13:11:17- 13:12:17).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на судовий захист в зв'язку із розглядом справи за його відсутності то самі по собі зазначені обставини не є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. До того ж скориставшись юридичною допомогою адвоката ОСОБА_2 - Зайченко В.В. - подав апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції, де виклав свої доводи та аргументи. Крім того, при розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 мав можливість скористатись своїм правом бути присутнім в судовому засіданні для надання особистих роз'яснень проте не використав це право з власної волі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Ліпатовим Сергієм Володимировичем залишити без задоволення.
Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць