Справа № 522/17084/16-ц
Провадження № 6/947/481/25
09.12.2025
Київський районний суд м. Одеси
У складі головуючого судді Луняченка В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси) Цуркан Ігоря Ігоревича про заміну сторони виконавчого провадження -
До Київського районного суду м. Одеси 26.11.2025 звернувся державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси) Цуркан І.І. із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ВП № 74736235 відкритому 12.04.2024 року на підставі виконавчого листа №520/17084/16 виданого Київським районним судом м. Одеси 19.12.2023 року про стягнення у рівних частках на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (яка є правонаступником ОСОБА_3 ) з ОСОБА_4 грошової суми в рахунок виконання трьохстороннього договору від 03.09.1993 року в сумі 135 500 грн.
Заява обгрунтована тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_4 , згідно відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. 10.04.2023 було відкрито спадкову справу №5/2023 до майна померлого ОСОБА_2 , та єдиним спадкоємцем , подавши заяву про прийняття спадщини є син покійного ОСОБА_5 , а тому останній незважаючи на факт неотримання свідоцтва про право на спадщину несе відповідальність по боргах спадкодавця, і повинен бути залучений до виконавчого провадження як правонаступник боржника.
У судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 підтримав заяву та наполягав на тому що тривалий час вимушений чекати виконання рішення суду, про смерть боржника дізнався від виконавця, сам із заявами до нотаріуса не звертався, наскільки йому відомо спадкоємець боржника свідоцтво про право на спадщину не отримував та виїхав за межі України.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)). Близьке за змістом визначення виконавчого провадження було і у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що був чинним до 05 січня 2017 року (далі - Закон № 606-XIV).
Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду, згідно правового висновку зазначеному у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.
При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з'ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред'явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов'язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).
Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109)).
У даному випадку виконавче провадження №74740181 відкрите із виконання виконавчого листа №520/17084/16 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми 135 500 грн., на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3 ..
Враховуючи що спадкоємці несуть відповідальність перед боржниками спадкодавця лише у межах отриманого майна , то у даному випадку, на думку суду, у кредитора після смерті боржника виникло право на отримання у спадкоємців боргових зобов'язань спадкодавця у межах отриманого у спадщину майна що можливо вирішити шляхом окремого звернення із відповідними позовом до суду , або після визначення розміру спадкової маси яка успадковується спадкоємцем з визначенням її вартості та встановлення межі вартості майна одержаного ( або яка підлягає одержанню) для здійснення відповідної заміни.
У відповідності до вимог ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не вправі ініціювати самостійно отримання доказів , а з наданих до суду матеріалів неможливо визначити вартість спадкового майна в межах якого підлягає заміна боржника як сторони виконавчого провадження, що є підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви.
Враховуючи викладене та керуючисьст.353,354, 442 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Цуркан Ігоря Ігоревича про заміну боржника ОСОБА_4 на його спадкоємця ОСОБА_5 , як сторони виконавчого провадження № 74740181 по виконанню виконавчого листа №520/17084/16 виданого 19.12.2023 Київським районним судом м. Одеси про стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (яка є правонаступником ОСОБА_3 ) з ОСОБА_4 грошової суми в рахунок виконання трьохстороннього договору від 03.09.1993 року в сумі 135 500 грн.
Повний текст ухвали складено 09.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з отримання копії ухвали.
Суддя В. О. Луняченко