Справа № 947/32951/25
Провадження № 2/947/5630/25
09.12.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
З позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №7953215 від 02.06.2024 у розмірі 85400,00 гривень, до суду звернувся ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має невиконані кредитні зобов'язання за вищезазначеним кредитними договором у загальному розмірі 19852,46 гривень.
Позивач на підставі договорів факторингу від 24.04.2025 №24042025 отримав право грошової вимоги за кредитним договором №7953215 від 02.06.2024, яка добровільно позичальником не сплачена, та просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.
Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 03.10.2025 року відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Зазначену ухвалу разом з позовом та додатками до нього надіслано відповідачу за місцем реєстрації його місця мешкання, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Від відповідача відзив на позов не надходив.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачем у позові зазначено про можливість заочного розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
04.06.2024 між ТОВ «Авентус» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7953215, відповідно до умов якого позичальник отримав позику у розмірі 27000 гривень на відповідних умовах та строках їх повернення.
Строк кредитування за вказаним договором становить 360 днів, зі сплатою відстотків 1,50 % на день.
Відповідача було проінформовано щодо орієнтовної заагльної вартості кредиту, яка за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування становить 172800,00 грн., а за стандатрною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженою процентної ставки становить 170977,50 грн. відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту.
ТОВ «Авентус» виконав умови договору надавши ОСОБА_1 кредитні кошти що вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо перерахування грошових коштів від 29.04.2025, а відповідач в свою чергу не виконує взяті на себе за довогором зобов'язання з повернення кредитних коштів.
У зв'язку з чим станом на 24.04.2025 відповідач має заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 85400 гривень, з яких 27000 грн.- заборгованість за основним боргом, 44900 грн.- заборгованість за відсотками, 13500 грн.-заборгованість за пенею, штрафами
24.04.2025 між ТОВ «Авентус» та ТОВ «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримав право грошової вимоги за кредитним договорами, в тому числі і за договором №7953215 від 02.06.2024, а тому у зв'язку з невиконанням зобов'язань з повернення кредитних коштів просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість у судовому порядку.
Так, кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.
Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту.
Суд прийшов до висновку, що підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, що підтверджено постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 р. у справі №382/327/18.
Станом на момент звернення ТОВ "ФК "ЄАПБ" до суду борг відповідачем не погашений.
Так, Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що фінансові установи виконали свої зобов'язання з надання кредитних коштів, а позичальник порушує умови договорів з повернення позичених нею коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604- 609 ЦК.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За порушення зобов'язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання.
Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства та необхідність їх задоволення, а саме стягненню на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 85400,00 гривень.
Документально підтверджені судові витрати позивача складають 3028,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273, 280-289,354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014 місцезнаходження юридичної особи 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №7953215 від 02.06.2024 у загальному розмірі 85400,00 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 27000,00 грн., заборгованість по відсоткам 44900,00 грн., заборгованість за пенею, штрафами 13500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( код ЄДРПОУ 35625014 місцезнаходження юридичної особи 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В. О. Луняченко