Справа № 645/483/25
Провадження № 2/645/1068/25
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участю секретаря судових засідань - Товстої Є.А.,
розглянувши в судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
Позивач, ПАТ «Харківенергозбут» в особі представника Власенко К.С. звернулось до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, та просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 739/9893 від 01.01.2019 у сумі 132 130,94 грн., а також 3% річних у сумі 1166,87 грн., інфляційні втрати у сумі 2820,68 грн., та судові витрати.
Ухвалою суду від 30.01.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Належним чином повідомлені відповідачі до судового засідання не з'явились.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Немишлянським районним судом міста Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Щодо підсудності, позивачем у позовній заяві зазначено, що, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позов поданий до Немишлянського районного суду міста Харкова, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Так, позивачем 12.11.2025 була подана уточнена позовна заява з якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 739/9893 від 01.01.2019 до об'єкту споживача, який знаходиться, згідно додатку до Заяви-приєднання до умов цього договору за адресою: м. Харків, Куликівський узвіз, 9.
Тож, предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг з постачання електричної енергії та надаються за місцем знаходження нерухомого майна, тобто нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Київського району міста Харкова.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України встановлює виключну підсудність для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Верховний Суд у своїй постанові по справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 року вказав, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції є невід'ємним елементом гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права людини на розгляд справи судом, встановленим законом, як складової права на справедливий суд. Порушення цих правил згідно з ч.1 ст.278ЦПКУкраїни є істотним порушенням норм процесуального права і безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю.
Встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Відповідний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 125/1267/16-ц.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
П.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, і судовий розгляд по ній не розпочато, вважаю за необхідне направити її на розгляд за територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, дана справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова та за правилами виключної підсудності підлягає передачі на розгляд Київському районному суду м.Харкова.
Керуючись ст.ст.27,31,32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію направити за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова (вул. Валентинівська, 7Б, м. Харків, 61168).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Феленко