Справа № 645/8260/25
Провадження № 2/645/3965/25
08 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м.Харкова Шевченко Г.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора(відокремлений підрозділ) про звільнення з-під арешту майна,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бойко К.Б. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора(відокремлений підрозділ) про звільнення з-під арешту майна.
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України - протягом 10 днів з дня отримання ухвали. В ухвалі суду зазначено, що позивачу слід надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви листом з описом вкладення та сплатити судовий збір.
Зазначена ухвала суду направлялась позивачу, отримана стороною позивача 26.11.2025 року в системі «Електронний Суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
05.12.2025 представником позивача адвокатом Бойко К.Б. до суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник посилається на підсудність даної справи Немишлянському суду за правилами ст.ст. 28, 114 ЦПК України, проте не зазначає адрес відповідачів, посилаючись на можливість отримання цих даних з Єдиного державного демографічного реєстру.
Суд не погоджується з доводами сторони позивача з огляду на наступне.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд зазначає, що отримавши 26.11.2025 ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк позивач та її представник не виконали вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунувши зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
В силу принципу диспозитивності, закріпленого в ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, слід зазначити, що для отримання відомостей з реєстру територіальної громади м.Харкова та Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів, у формі запиту необхідно зазначити прізвище, ім'я, по батькові, дату народження та/або РНОКПП особи. Цих даних стороною позивача в позовній заяві не зазначено, що унеможливлює формування відповідного запиту.
Разом із тим, позивач та її представник не позбавлені можливості ознайомитися зі справою, у якій, як вказує у цій позовній заяві представник позивача - адвокат Бойко К.Б., сторонами у справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Станом на 01 грудня 2025 року позивач та його представник недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21 листопада 2025 року, не усунули. При цьому суддя зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора(відокремлений підрозділ) про звільнення з-під арешту майна слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора(відокремлений підрозділ) про звільнення з-під арешту майна - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2025.
Суддя Г.С. Шевченко