Справа № 303/6915/25 2/303/2591/25
08 грудня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у спрощеному позовному провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2 19.11.2005 року у виконавчому комітеті Лохівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 10.
Позовні вимоги мотивує тим, що спільне життя між нею та відповідачем не склалося. Протягом останніх п'яти років шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть. Відповідач виїхав у 2020 році на тимчасові заробітки в місто Київ, на даний час його місце проживання їй не відомо. Вказує, що шлюб носить тільки формальний характер, а тому подальше його існування позивач вважає недоцільним.
Від даного шлюбу у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є повнолітнім. Син є особою з інвалідністю першої групи «А» з дитинства внаслідок психічного захворювання. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24.06.2025 року визнаний судом недієздатним.
Вказує на те, що відповідач не утримує дітей, не турбується про їх добробут, не забезпечує необхідними речами, ухиляється від батьківських обов'язків по їх матеріальному забезпеченню.
Враховуючи вищенаведене, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти розмірі 1/4 частки від його доходу на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/4 частки на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому встановлена інвалідність, перша группа «А» з дитинства , пожиттєво.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п'ятої ст.279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Щодо вимог про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 19.11.2005 року у виконавчому комітеті Лохівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.11.2005 року (а.с. 4).
Від даного шлюбу у сторін народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10, 14).
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З доводів позивача вбачається, що спільне життя між нею та відповідачем не склалося, шлюб фактично припинив існування, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
За таких обставинах суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, являються обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.10, 14).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому законодавство не містить вимоги визначення точного розміру аліментів як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, при визначенні розміру аліментів на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує всі обставини справи, а також вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, суд дійшов висновку визначити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дітей.
На підставі ч. 1ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць згідно із вимогамист.430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом з дитинства, суд виходить з наступного.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24.06.2025 року визнано недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення набуло законної сили 25.07.2025 року (а.с. 19-20).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ від 30.09.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена перша «А» група інвалідності з дитинства. Без терміну переогляду (а.с. 17).
Положеннями частин восьмої - дев'ятої статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Главою 16 Розділу ІІІ СК України регламентовано підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Аналіз змісту зазначеної статті дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свого повнолітнього сина (дочку) необхідні наявність трьох умов: син (дочка) є непрацездатними; син (дочка) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати сина (дочку).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При цьому частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності,володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Тлумачення статті198, 200 СК України свідчить, що при встановленні тієї обставини, чи повнолітні непрацездатні дочка чи син потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі (постанови Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №459/1381/18 та від 05 квітня 2023 року у справі №164/299/21).
Повнолітньою непрацездатною дитиною у розумінні статті 198 СК України є повнолітні син або дочка, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю (таке ж тлумачення указаного поняття здійснено Конституційним Судом України у рішенні від 11 лютого 2014 року N 1-рп/2014).
Отже, встановлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 інвалідності І групи безстроково свідчить про те, що він є не працездатною особою, що додаткових доказів не потребує, і кореспондується з визначеним статтею 198 СК України, обов'язком, зокрема, відповідача, як його батька, надавати утримання позивачу.
Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Фактичні обставини та наявні у справі матеріали свідчать про те, що позивач потребує матеріальної допомоги. Батько може надавати матеріальну допомогу, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - інваліда 1А групи в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 10.09.2025 року і протягом усього строку інвалідності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з урахуванням вимог статей 182, 198, 200 СК України відповідатиме принципам розумності, справедливості, загальним засадам сімейних відносин та цивільного судочинства і необхідності захисту інтересів особи з інвалідністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 1211,20 гривень в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113, 79, 84,91, 80, 83, 84, 141, 161, 180, 182, 183, 184, 198, 200 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
19.11.2005 року у виконавчому комітеті Лохівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 10 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - інваліда 1А групи в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно протягом усього строку інвалідності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 10.09.2025 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Рішення суду виготовлено 08 грудня 2025 року.
Головуюча О.В.Гутій