Справа № 285/4896/25
Провадження № 3/352/931/25
09 грудня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Звягельського міськрайонного суду Житомирської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 431530 від 23.08.2025 року: 23.08.2025 року о 00 год 10 хв в с. Дідовичі, траса АД МО6 «Київ-Чоп» 249 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в правій смузі руху при перестроюванні не надав дорогу транспортному засобу Ауді, номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у додаткових письмових поясненнях вказав, що рухався по правій смузі траси, не здійснюючи перестроювання на іншу смугу, в чому його звинувачують і не мав наміру цього робити, оскільки автомобіль ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_3 був розташований біля обочини траси таким чином, що для його об'їзду не було потреби у перестроюванні на іншу смугу. Ширина правої смуги траси цілком дозволяла здійснити маневр об'їзду перешкоди без перестроювання на ліву смугу траси. Такі пояснення надають обидва учасники ДТП, однак обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції суперечать таким поясненням. Зауважив, що дії водіїв, які рухаються по одній смузі в одному напрямку і не мають наміру перестроюватися на іншу смугу, не є предметом регулювання п. 10.3 ПДР. Вказав, що оскільки на момент прибуття на місце ДТП співробітників поліції (більше ніж за годину) автомобіль ВАЗ 2110, з місця ДТП вже поїхав, співробітники поліції відмовилися внести до схеми ДТП інформацію щодо місця його розташування на трасі на момент ДТП зі слів ОСОБА_1 .
Його захисник в судовому засіданні зазначив, що керуючи автомобілем ОСОБА_1 не здійснював перестроювання в іншу смугу руху, а рухався до моменту ДТП по одній смузі руху з другим учасником ДТП ОСОБА_2 , який в своїх письмових поясненнях підтверджує вказані обставини.
Представник потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначив, що ОСОБА_2 перед зіткненням рухався у лівій полосі траси, перед ним у праві полосі рухався автомобіль ОСОБА_1 , який несподівано здійснив перестроювання в ліву полосу не надавши дорогу автомобілю ОСОБА_2 , внаслідок чого ОСОБА_2 змушений був направити автомобіль ліворуч задля уникнення зіткнення, однак він зіткнувся з відбійником, а тоді його розвернуло вправо, де він зіткнувся з транспортним засобом ОСОБА_1 . Окрім цього вказав, що характер пошкоджень його автомобіля свідчить про те, що винним у даній ДТП є саме ОСОБА_1 . Пояснив, що показання ОСОБА_3 не може буи прийнято судом до уваги, оскільки останній не був допитаний судом безпосередньо. Одночасно, відсутність альтернативної версії ставить під сумнів позицію сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_1 .
В письмових поясненнях, наданих ОСОБА_2 на місці ДТП, останній вказав, що він рухався 23.08.2025 року в 01:00 год. з Києва в смт. Колки. Під'їжджаючи до села Дідовичі з незрозумілих причин автомобіль, який їхав по правій полосі перед ним різко включив лівий поворот і почав переміщуватися. В результаті щоб уникнути ДТП ОСОБА_2 прийшлося переміститися на ліву смугу в результаті чого його автомобіль зачепив відбійник та його автомобіль відкинуло по траєкторії на авто ОСОБА_1 .
В свою чергу ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, відібраних поліцейськими на місці ДТП зазначив, що він рухаючись автомобілем Мерседес НОМЕР_1 з м. Києва до м. Івано-Франківськ і в селі Дідовичі побачив, що на обочині знаходиться автомобіль із увімкненими аварійними сигналами, тоді ОСОБА_1 увімкнувши лівий поворот, щоб об'їхати його і в той момент почув удар в ліву сторону машини, що спричинило розрив передньої шини, після чого водій зупинився. Тоді ОСОБА_1 побачив попереду авто, яке вдарило його автомобіль, яке знаходилось за метрів 50-100 від нього.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, зокрема в даному випадку на п.10.3 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
На підтвердження викладених у протоколі серії ЕПР1№431530 від 23.08.2025 року про адміністративне правопорушення обставин додано такі докази: схема місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Схема ДТП, яка міститься у матеріалах справи не містить слідової інформації, так як на останній не позначено місця зіткнення транспортних засобів, а зображено виключно розташування транспортних засобів після ДТП.
В той же час ОСОБА_2 в наданих на місці ДТП пояненнях вказав, що автомобіль, який їхав по правій полосі перед ним різко включив лівий поворот і почав переміщуватися, а тому ОСОБА_2 прийшлося переміститися на ліву смугу.
Таким чином, судом не встановлено в діях ОСОБА_1 порушень п.10.3 ПДР України, оскільки такий передбачає відповідальність водія виключно за ненадання дороги при перестроюванні транспортним засобам, які рухаються по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, що у даному випадку не мало місця.
Одночасно, суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_3 , надіслані суду, оскільки такі пояснення мають бути надані суду безпосередньо у судовому засіданні.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Окрім того суд зауважує, що судовий розгляд провадження щодо притягнення певної особи до адміністративної відповідальності проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд не має право вийти за межі обвинувачення та встановити обставини, які явно виходять за межі висунутого обвинувачення.
Зокрема, до однієї з важливих обставин, яка повинна бути зазначена у висунутому обвинуваченні та яка не може бути змінена судом є суть вчиненого правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП поза розумним сумнівом, а відтак суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення,
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 124КУпАП ,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП- закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.