Справа № 502/2372/25
08 грудня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Березнікова О.В.
за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, яке складається із житлового будинку, розташований в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ). Після смерті ОСОБА_3 належний їй житловий будинку успадкувала за законом її донька (мати позивачки) ОСОБА_4 , оскільки проживала разом зі спадкодавцем, вступила у володіння і в управління спадковим майном як спадкоємець першої черги, але право власності належним чином не оформлювала. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Позивачка спадщину після смерті матері прийняла, проте правовстановлюючі документи на будинок відсутній. У зв'язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.
Просить суд встановити факт належності будинку спадкодавцям та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представником відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської областіподано заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та просила справу розглянути без її участі.
Згідно з ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.03.1996, свідоцтвами про народження, про шлюб, про одруження.
За життя ОСОБА_3 заповітів не складала і спадкова справа не заводилася, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру №83284024 від 17.11.2025.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складалось з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ), що підтверджується Свідоцтвом на право особистої власності № НОМЕР_2 від 05.06.1964, який належав до колгоспного двору. Але частки членів колгоспного двору визначені не були.
Відповідно до Довідки Кілійської міської ради № 6 від 28.09.2023 вищевказаний житловий будинок відносився до колгоспних дворів, до складу якого входила тільки голова колгоспного двору - член колгоспного двору ОСОБА_3 , що також підтверджується Довідкою БТІ № 992 від 15.11.2024, відповідно до якої право власності зареєстровано за ОСОБА_3 .
Відповідно до технічного паспорта житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальною площею 68,8 кв. метра, житловою площею 55,3 кв. метра), літ. Б1- літня кухня, літ. В1 - баня, літ. Г - сарай, № 1-7;I- надвірні споруди.
Після смерті ОСОБА_3 належний їй житловий будинку АДРЕСА_3 ), успадкувала за законом її донька (мати позивачки) ОСОБА_4 , оскільки проживала разом зі спадкодавцем, вступила у володіння і в управління спадковим майном як спадкоємець першої черги. Але право власності належним чином не оформлювала.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26.05.2011, свідоцтвами про народження, про шлюб, про одруження.
За життя ОСОБА_4 заповітів не складала та спадкова справа після її смерті не завожилася, що підтверджується итягом зі Спадкового реєстру.
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складалось з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ).
Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла позивачка, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на момент її смерті та фактично прийняла спадщину. Батько позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 11.07.2006.
Спадкоємець першої черги (сестра позивачки) ОСОБА_2 спадщину не приймала та не бажає приймати. Надала суду заяву про визнання позовних вимог.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Водночас, враховуючи, що спадкодавиця ОСОБА_3 померла до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, у спірних правовідносинах необхідно також керуватися положеннями ЦК України (в редакції 1963 року).
Нормами статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року)передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 305/235/17.
Таким чином, мати позивачки спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
У судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивачка є спадкоємицею за законом після смерті своєї матері, яка спадщину у вигляді спірного житлового будинку прийняла після смерті ОСОБА_3 . Спірний житловий будинок належав померлій ОСОБА_3 .
Обраний позивачкою спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як члену колгоспного двору, а після її смерті - за спадщиною ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , який складається з: літ. А1 - житловий будинок (загальною площею 68,8 кв. метра, житловою площею 55,3 кв. метра), літ. Б1- літня кухня, літ. В1 - баня, літ. Г - сарай, № 1-7;I- надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков