08.12.2025
Справа № 497/2461/25
Провадження № 2/497/1441/25
08 грудня 2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності, -
18 вересня 2025 позивачі через свого представника адвоката Сахарову Н.М. звернулися до суду з вищезазначеним позовом та просить суд постановити рішення, яким визнати за:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/20 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/20 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 5/60 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 .
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 5/60 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 .
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 10/60 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 .
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 10/60 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 .
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/5 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колгоспного двору.
Свої позовні вимоги мотивують, тим що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, на 1/5 або 12/60 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
На час відкриття спадщини з померлою проживали її чоловік ОСОБА_4 , її син ОСОБА_5 , її дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Спадкоємці своєчасно прийняли спадщину шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на час її смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке було видане Виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області 28 серпня 2013 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на 1/5 (12/60) частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та 3/60 частин того ж будинку, які він успадкував після смерті його дружини, але не оформив спадщину.
Спадкоємцями спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_5 , та дочки ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , які мешкали з померлим на день смерті та успадкували спадщину у рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на 12/60 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та на 3/60 частин того ж будинку, яку він успадкував після смерті його матері, на 5/60 частин того ж будинку, яку він успадкував після смерті його батька, але не оформив спадщину.
Спадкоємцями ОСОБА_5 є його рідні сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які мешкали з померлим на день смерті.
Позивачам було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу у спадкодавців.
Окрім цього, позивачі як члени колгоспного двору мають право кожна на 1/5 частину цього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Втім державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 було відмовлено позивач у проведенні реєстрації на належні їм частки зазначеного домоволдіння.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 22.09.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 27.10.2025 року о 13:00 годині (а.с.59), про що повідомлено сторін по справі (а.с.60).
Цією ухвалою суд витребував у Приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. належним чином засвідчені копії спадкових справи щодо майна:
- ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3
- ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
15.10.2025 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. суду надана одна спадкова справа, яка відкрита щодо майна померлого ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.64-95).
У підготовче засідання 27.10.2025 року:
- позивачі прибули та підтримали свої вимоги, надали додаткові докази;
- представник позивача підтримала вимоги позивачів, втім просила проголосити перерву та витребувати з Одеського державного нотаріального архіву копії спадкових справ, заведених після смерті кожного з батьків:
- ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- представник відповідача - не прибув, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства, на адресу суду надіслав 30.09.2025 року заяву про розгляд справи у його відсутність та з визнанням позовних вимог (а.с.63).
Протокольною ухвалою суду від 27.10.2025 в підготовчому засіданні проголошено перерву до 09:00 години 08.12.2025 року (а.с.98) про що були повідомлені сторони по справі (а.с.99).
Одночасно цією ухвалою суд витребував з Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію матеріалів спадкових справ щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.98).
05.11.2025 року Одеським державним нотаріальним архівом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано копію матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.56-71).
В підготовче засіданні 08.12.2025 року:
- позивачі - не прибули, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлені належним чином (а.с.100). На адресу суду 27.10.2025 року, кожен окремо, подавали заяви про розгляд справи у їх відсутність з підтриманням позовних вимог (а.с.104-105);
- представник позивачів надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог позивачів (а.с.200);
-представник відповідача - не прибув, про час та місце проведення судового розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства. 30.09.2025 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність та про визнання позовних вимог (а.с.63).
Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Щодо визнання права власності як за членом колгоспного двору.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство, зокрема спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст.120 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч.2 ст.123 ЦК УРСР).
Положеннями пп.«а» п. 6 вищезазначеної постанови визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.
Судом встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року відповідно до запису в по господарській книзі №13 Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належав до суспільної групи колгоспний двір.
В даному домоволодінні проживали та були зареєстровані:
голова двору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6
його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7
їх син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8
їх донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
їх донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене підтверджується довідкою №98 від 24.04.2025 року, виданою секретарем Криничненської сільської ради Болградської міської ради Одеської області (а.с.27).
На підставі витягу з погосподарської книги № 14 виданого головою Криничненської сільської ради Болградської міської ради Одеської області за домогосподарством розташованим за адресою: АДРЕСА_2 закріплений особовий рахунок № НОМЕР_3 . Відомості про технічну характеристику домоволодіння відсутні (а.с.24).
08.05.2025 року Комунальним підприємством «Болградське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.24-26).
Згідно довідки Комунального підприємства «Болградське бюро технічної інвентаризації» від 09.05.2025 року №106 вбачається, що за матеріалами інвентарних справ та реєстрових книг КП «Боградське БТІ» станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок розташований за адресою:
АДРЕСА_2 не зареєстроване (а.с.28).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкта нерухомості визначена ринкова вартість житлового будинку садибного типу загальною площею 88.8 кв.м за адресою АДРЕСА_2 складає 103000.00 гривень (а.с.39-54).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час? законодавство, зокрема спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.?
Відповідно до ст.120 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР).?
Положеннями пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.
В силу зазначених вимог, позивачі, їх померлі батьки та рідний брат фактично є власниками зазначеного домоволодіння в рівних частках як члени колгоспного двору.
Судовим розглядом встановлено, що позивачі, кожен окремо мали намір зареєструвати право власності на свої частки зазначеного домоволодіння, однак державний реєстратор відмовив їм, позивачам у реєстрації права власності в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують набуття позивачами права власності на свої частки житлового будинку за названою адресою (а.с.32, 33, 34).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV, із подальшими змінами і доповненнями.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 названого Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.
Згідно п.9 Порядку … разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
У відповідності з п.п.23, 24 Порядку … за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім заяви, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, інших заяв, що подавалися суб'єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, та документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав), видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі (у разі його формування у паперовій формі) чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав - рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі (за бажанням заявника). На заяві, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником у довільній формі зазначаються відомості про отримання документів у повному обсязі та проставляється власний підпис.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком … (п.40).
Так, згідно п.42 Порядку ... для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Разом з цим, п.43 Порядку … визначено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з по господарської книги;
2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Враховуючи наявність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.41), тобто позивачі реалізували своє право на захист в позасудовому порядку, внаслідок чого звернулися з даним позовом до суду.
Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За результатом судового розгляду судом встановлено, що по справі мають місце обставини, передбачені ст. 392 ЦК України, оскільки позивачі будучи власниками житлового будинку з господарськими будівлями і дворовими спорудами при ньому за адресою: АДРЕСА_2 не можуть зареєструвати право власності в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, внаслідок чого порушуються їх права як власників, що підлягають захисту в судовому порядку.
З цих підстав, суд дійшов до висновку, що всі члени колгоспного двору фактично володіли домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 у рівних частках, тобто кожний з них по 1/5 частці:
голова двору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6
його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7
їх син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8
їх донька - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1
їх донька - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).
А відтак вимоги позивачів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про визнання за кожним з них права власності на 1/5 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 як за членами колгоспного двору, в цій частині є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо визнання права власності в порядку спадкування.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 14.03.2010 року, актовий запис №13 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 , 1949 року народження відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, на 1/5 частку житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27).
Згідно довідки виданої секретарем Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 30.05.2025 № 134 спадкодавець проживала за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).
На день її смерті в цьому спадковому домоволодіння разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - чоловік, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою секретарем Криничненської сільської ради Болградської міської ради Одеської області від 30.05.2025 № 134 (а.с15).
А відтак, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є:
- чоловік ОСОБА_4 , родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про шлюб виданим повторно Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області від 26.03.1986 року серії НОМЕР_5 , актовий запис № 23 (а.с.95);
- син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 06.12.2017 року, виданим повторно виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис № 12 (а.с.94);
- донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.20), яка 15 листопада 2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище після одруження на « ОСОБА_16 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 , виданим 15.11.2003 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області (а.с.21);
- донька ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.22), яка 12 липня 2002 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_18 та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим 12.07.2002 року, актовий запис № 05 (а.с.23).
Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 фактом спільного проживання і реєстрації із спадкодавцем ОСОБА_3 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 станом на час її смерті, фактично прийняли спадщину.
За результатами вивченням копії спадкової справи №620-Б/2017, заведеної 28.12.2017 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернулися 28.12.2017 року донька ОСОБА_1 (а.с.153), син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_2 (151-198).
Разом з цим нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім'я спадкоємців на спадкове майно до складу, якої входить 1/5 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 так як за час життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності, а тому спадкоємцям рекомендовано звернутися до суду (а.с.32-33).
На ім'я спадкоємців: ОСОБА_1 (а.с.192-193), ОСОБА_5 (а.с.194-195), ОСОБА_2 (а.с.196-197) видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 1.32 га, яка розташована на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.
Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України)
Положеннями ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, суд врахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов висновку, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є такими, що прийняли спадщину після смерті своєї матері (дружини), і успадкували по 1/20 частці кожен (1/ :4) вказаного домоволодіння житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Вимоги позивачів в цій частині є обґрунтованими та доведеними.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 28 серпня 2013 року, актовий запис №47 (а.с.16).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому частку 5/20 (1/5 + 1/20) житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_4 є його діти:
- син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 06.12.2017 року, виданим повторно виконавчим комітетом Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис № 12 (а.с.94);
- донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.20), яка 15 листопада 2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище після одруження на « ОСОБА_16 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 , виданим 15.11.2003 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області (а.с.21);
- донька ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.22), яка 12 липня 2002 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_18 та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим 12.07.2002 року, актовий запис № 05 (а.с.23).
На день смерті спадкодавця, разом з ним в цьому спадковому домоволодіння були зареєстровані його діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою секретарем Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 30.05.2025 № 135 (а.с17).
За результатами вивченням копії спадкової справи №619Б/2017, заведеної 28.12.2017 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с.106-150) вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернулися 28.12.2017 року донька ОСОБА_1 (а.с.111), син ОСОБА_5 (а.с.112), донька ОСОБА_2 (а.с.113).
Разом з цим нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім'я спадкоємців на спадкове майно до складу, якої входить 5/20 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , так як за час життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності та не оформив у нотаріуса право на спадщину після смерті дружини, хоча фактично спадщину прийняв, а тому спадкоємцям рекомендовано звернутися до суду (а.с.35-36).
Таким чином, суд врахувавши наведені вище наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов висновку, що ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 фактом спільного проживання і реєстрації із спадкодавцем ОСОБА_4 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 станом на час його смерті, фактично прийняли спадщину як спадкоємці за законом першої черги та незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини (ст.1268 ч.5 ЦК України).
Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, ….
А відтак, діти ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Таким чином ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є такими, що прийняли спадщину після смерті свого батька і успадкували по 5/60 частки кожен (5/20 : 3) вказаного домоволодіння: житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 , виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.06.2020 року, актовий запис №380 (а.с.18).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому частку 20/60 або 1/3 частки (1/5 + 1/20 + 5/60) житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19).
Спадкоємцями за законом другої черги після смерті брата є його рідні сестри:
- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.20), яка 15 листопада 2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище після одруження на « ОСОБА_16 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 , виданим 15.11.2003 року виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області (а.с.21);
- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 15.03.1979 року, виданим Криничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.22), яка 12 липня 2002 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_18 та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_19 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим 12.07.2002 року, актовий запис № 05 (а.с.23).
На день його смерті в цьому спадковому домоволодіння разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 були зареєстровані його сестри: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та племінник ОСОБА_21 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою головою Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 30.06.2025 № 457 (а.с19).
З матеріалів спадкової справи №173/2025 заведеної 11.06.2025 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 (а.с.68-91) вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернулися 11.06.2025 сестри померлого ОСОБА_1 (а.с.69 зворотна сторінка) та ОСОБА_2 (а.с.69).
Разом з цим приватним нотаріусом Болградського нотаріального округу Агбун М.І. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім'я спадкоємців на спадкове майно до складу, якої входить 1/3 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , так як за час життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності та не оформив своє право на спадщину, яку успадкував після смерті своїх батьків, а тому спадкоємцям рекомендовано звернутися до суду (а.с.30).
В силу вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, суд врахувавши наведені вище норми матеріального права, та обставин справи, дійшов до висновку, що сестри ОСОБА_1 , ОСОБА_2 фактом проживання і реєстрації разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 станом на час його смерті, є такими, що фактично прийняли спадщину, що відкрилася після смерті брата.
Згідно ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
А відтак, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці за законом другої черги є такими, що прийняли спадщину після смерті свого брата і успадкували по 1/6 частці кожен (1/3 : 2) домоволодіння з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
В силу перелічених вище норм матеріального права, а саме ст.ст.1217, 1218, 1221, 1258, 1261, 1262, 1268 ЦК України, позивачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як спадкоємці за законом першої та другої черги вважаються такими, що набули право на спадщину, що відкрилася після смерті матері, батька, та рідного брата.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.
Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає позовні вимоги позивачів цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 24.02.2004 року, РНОКПП НОМЕР_13
право власності частину на житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- на 1/5 частину як за членом колгоспного двору;
- на 1/20 частину як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- на 5/60 частин як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- на 1/6 частину як за спадкоємцем за законом другої черги після смерті брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_14 виданий органом 5119 від 18.04.2004 року, РНОКПП НОМЕР_15
право власності частину на житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- на 1/5 частину як за членом колгоспного двору;
- на 1/20 частину як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- на 5/60 частин як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- на 1/6 частину як за спадкоємцем за законом другої черги після смерті брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В.Кодінцева