Справа № 483/1505/25
Провадження № 2/483/866/2025
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - ТОВ "Коллект Центр") звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідачки 34 200 грн 00 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 4361407 від 17 жовтня 2021 року, що укладений з ТОВ «Мілоан».
В обґрунтування позову зазначив, що 17 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою був укладений вищезазначений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти із зобов'язанням повернути їх зі сплатою відсотків. 13 січня 2022 року ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал», а останнє 10 січня 2023 року відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.
14 листопада 2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Так, представник вважає неправомірним збільшення фіксованої процентної ставки за користування кредитом з 3 % до 5 %, а також пролонгацію договору на 60 днів, нарахування за цей період процентів у сумі 25 500 грн, тобто після завершення строку дії кредитного договору. Окрім того, представник відповідачки вважає протиправною вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 450 грн, оскільки, на його думку, надання кредитних коштів є обов'язком банку (кредитодавця), і виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якими додатковими платежами з боку позичальника (а.с. 98-101).
21 листопада 2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив таке. У розрахунку заборгованості (як первісного кредитора, так і фактора) чітко визначено склад заявленої суми, підстави її нарахування, умови договору, на підставі яких здійснювалося нарахування, а також період такого нарахування. Відповідно до п. 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) - на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору. Таким чином, сторони погодили, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, і таке продовження не потребує здійснення будь-яких додаткових дій ні з боку Кредитора, ні з боку Позичальника. Договором передбачено окремий випадок автоматичної пролонгації без необхідності вчинення будь-яких дій сторонами. Підписавши Договір, відповідач підтвердив свою згоду з відповідними умовами, у тому числі з можливістю автопролонгації у разі наявності заборгованості. Щодо правомірності нарахування комісії представник позивача зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення Договору), загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, зокрема проценти, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» прямо передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту (а.с. 110-115).
Представник позивача у судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка та її представник, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили.
Дослідивши заяви по суті спору та долучені до них докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан», з одного боку, та відповідачкою, з другого боку, було укладено договір позики №4361407 (а.с. 27-31).
За умовами договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування у встановлений п.1.4. Договору термін, а також виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн. (п.п. 1.2 Договору). Кредит надається строком на 15 днів з 17 жовтня 2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 01 листопада 2021 року (п.п. 1.3 та 1.4 Договору).
Комісія за надання кредиту складає 1 450 грн, яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом: 2 250 грн, нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.
Відповідно до п. п. 2.3 договору, передбачено пролонгацію строку кредитування.
Умовами п. 2.3.1.2. передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
Відповідно до п.п.6.1 та 6.2 Договору, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
З матеріалів справи слідує, що 13 січня 2022 року ТОВ "МІЛОАН" на підставі договору № 13-01/2022-79 відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4361407 (10-26).
10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору № 10-01/2023 відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4361407 (а.с. 32-51).
За змістом розрахунку заборгованості за кредитним договором №43611407 від 17 жовтня 2021 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 34 200 грн 00 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 27 750 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 1 450 грн - заборгованість за комісією (а.с. 8-9).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Твердження представника відповідачки про те, що відсотки за користування кредитом були нараховані поза межами кредитного договору, суд відхиляє, оскільки підписуючи кредитний договір сторони визначили порядок його пролонгації, а саме на 60 днів (п. 2.3.1.2. Договору).
Підписуючи умови договору, сторони також погодили загальну відсоткову ставку на рівні 5% та пільгову - на рівні 3%.
При цьому, пільгова ставка застосовується у разі своєчасного виконання позичальником зобов'язань, і тоді розмір відсотків становитиме 2250 грн (пункт 1.5.2 Договору).
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідачки комісії за кредитним договором, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1.5.1, комісія за надання кредиту становить 1 450 грн та нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний опис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатні та безоплатні послуги, у тому числі з надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Разом із тим, у кредитному договорі не обґрунтовано економічну сутність комісії, як плату за надання конкретно визначених сторонами послуг, що суперечить вимогам закону про споживче кредитування, є нечесною та не прозорою практикою, у зв'язку із чим пункт 1.5.1 кредитного договору є нікчемними в силу дії норм частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 1 450 грн простроченої комісії є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 422 грн 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також надано документи на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд врахував складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а тому вважає, що визначення вартості послуг на рівні 13 000 гривень не відповідає критеріям розумності та співмірності, у зв'язку із чим визначає розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 319 грн 69 коп. - судовий збір та 4 788 грн 01 коп. - витрати на правничу допомогу, а всього 7 107 грн 70 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ 44276926) в рахунок заборгованості за кредитним договором № 4361407 від 17 жовтня 2021 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», - 32 750 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн 00 коп., з яких: 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 27 750 (дванадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" - 7 107 грн (сім тисяч сто сім) грн 70 коп. - в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуюча: