Номер провадження: 22-ц/813/5952/25
Справа № 522/5126/24
Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.
Доповідач Назарова М. В.
25.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне підприємство «Управління житловим господарством», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Шевцової Людмили Петрівни
на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2025 року, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Науменка А.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управління житловим господарством», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивач у квітні 2024 року звернувся до суду з вказаним позовом та із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 5, п. 1, 3 ч. 1 ст. 7, п. 4,6 ч. 2 с. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правила утримання жилих будівників та прибуткових територій, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 428?022,04 гривні, моральну шкоду в розмірі 10?000 гривень, а також судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 4?380,22 гривні, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 15?534,00 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 25?000 гривень, загальною сумою 44?814,22 гривні.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управління житловим господарством», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «Теплопостачання міста Одеси» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовлено в повному обсязі.
23.04.2025 ПП «Управління житловим господарством» в особі свого представника Логовського В.В. подали заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Управління житловим господарством» суму судових витрат, сплачених відповідачем за договором про надання юридичних послуг у розмірі 86197 грн.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2025 року заяву Приватного підприємства «Управління житловим господарством» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 522/5126/24 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Управління житловим господарством», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «Теплопостачання міста Одеси» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення у справі № 522/5126/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Управління житловим господарством» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника Шевцової Л.П. просить додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2025 року скасувати.
Доводами апеляційної скарги є те, що позивач заперечує проти додаткового рішення та вважає, що суд першої інстанції не зважив на фінансовий стан позивача та шкоду, нанесену йому залиттям квартири, розмір якої та причини, зазначені у згаданому експертному висновку, які не спростовані відповідачем. Крім того, зауважив, що судові дебати відбулися 08.04.2025, однак до закінчення судових дебатів відповідач не зробив відповідну заяву щодо судових витрат, які ним понесені, а відповідна заява відповідачем подана до суду 23.04.2025 разом із розрахунком судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Управління житловим господарством» в особі свого представника Логовського В.В. просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 без змін, зазначаючи, що витрати відповідача документально доведені, а тому у суду були відсутні підстави для відмови у їх стягненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Шевцова Л.П. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, представники відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету користувача 29.10.2025 18:25:10 (а.с. 158 т. 2), не з'явилася.
Вказане відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні рішення не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача на користь відповідача, а тому, враховуючи співмірність, складність справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2023, справа № 824/20/23, згідно з якими попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України, вважав, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на надання правової допомоги у розмірі 10000 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Шевцової Людмили Петрівни задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управління житловим господарством», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Управління житловим господарством» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 428022,04 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн та судові витрати у сумі 50456 грн.
Верховний Суд послідовно підтверджує, що додаткове судове рішення (ст. 270 ЦПК України) є невід'ємною складовою основного рішення і не може існувати самостійно, а лише усуває недоліки неповноти основного рішення, не змінюючи його по суті. Якщо основне рішення скасовується, додаткове рішення також втрачає свою чинність (постанова КЦС ВС від 24.01.2024 у справі № 752/1058/23).
Оскільки за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції по суті заявлених позовних вимог позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його користь з відповідача майнову шкоду у розмірі 428022,04 грн, моральну шкоду у розмірі 5000 грн, то додаткове рішення, яким з позивача на користь відповідача стягнено витрати на правову допомогу підлягає скасуванню, так як у разі задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За ч.ч. 1-2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є помилковими та не відповідають обставинам справи, а додаткове рішення (щодо розподілу судових витрат) є похідним від рішення по суті спору, то колегія суддів вважає за потрібне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати додаткове рішення та у задоволенні заяви Приватного підприємства «Управління житловим господарством» в особі свого представника Логовського Віталія Віталійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовити.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Шевцової Людмили Петрівни задовольнити.
Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви Приватного підприємства «Управління житловим господарством» в особі свого представника Логовського Віталія Віталійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
' В.В. Кострицький