Номер провадження: 22-ц/813/1849/25
Справа № 947/35039/23
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Карташов О. Ю.
09.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє адвокат Патрик Ганна Григорівна
на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 04 липня 2024 року
за заявою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України Патрик Ганни Григорівни про виправлення описки у заочному рішенні Київського районного суду міста Одеси від 24.01.2024 у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою
Історія справи
24.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Патрик Ганна Григорівна звернулась з заявою про виправлення описки у заочному рішенні Київського районного суду міста Одеси від 24.01.2024 року у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.07.2024 року у задоволенні заяви представника Моторного (транспортного) страхового бюро України Патрик Ганни Григорівни про виправлення описки в заочному рішенні Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2024 року по цивільній справі №947/35039/23 за позовом Моторного (транспортного)страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою відмовлено.
Ухвала суду вмотивована тим, що в матеріалах справи відсутні відомості, щодо дати народження відповідача ОСОБА_1 та його індивідуального податкового номера, позивачем під час розгляду справи такі відомості не були повідомлені суду, клопотання про їх витребування не заявлялось, тому заява про виправлення описки є необґрунтованою, та в даному випадку відсутні підстави для застосування норм ст. 269 ЦПК України про виправлення описки у судовому рішенні чи ухвалі суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє адвокат Патрик Г.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для приведення судового рішення до вимог ст. 265 ЦПК України, з урахуванням положень ст. 269 ЦПК України, а саме: зазначити в резолютивній частині рішення дату народження відповідача. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник не погоджується з висновками суду та вважає їх такими, що не відповідають дійсності, так як дата народження відповідача зазначена в позовній заяві та була встановлена у справі № 947/795/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, копія постанови з якої долучена до позовної заяви та досліджувалась судом при ухваленні рішення по справі № 947/35039/23.
Також, в скарзі звертається увага, що інформація щодо індивідуального податкового номеру не входить до предмета доказування заявлених позовних вимог. До того ж 26.02.2013 року Державною судовою адміністрацією України та Державною податковою службою України підписано спільний наказ №30/44 «Про затвердження Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів», відповідно до якого суди загальної юрисдикції із застосуванням автоматизованої системи документообігу подають в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційні мережі з впровадженою системою захисту інформації та використанням електронного цифрового підпису, запити до Державної податкової служби та після їх обробки отримуватимуть інформацію про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів для внесення цих даних до виконавчого документа, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства. Таким чином, для отримання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків вказаним Порядком не передбачено подання стороною позивача клопотання про витребування такої інформації. Зазначене є обов'язком суду при оформленні та видачі виконавчих документів у відповідності до вимог закону України «Про виконавче провадження».
В скарзі зазначається, що у резолютивній частині рішення має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Виходячи з викладеного, скаржником наголошується, що інформація про дату народження відповідача, яка вже наявна в матеріалах справи, мала бути внесена в резолютивну частину рішення саме судом першої інстанції з урахуванням положень п.п. 1,4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, а у разі не внесення такої інформації - відповідно до положень ст. 269 ЦПК України.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Від представника ТОВ «МІКРОМЕГАС ІНВЕСТ» Нижнік Г.І. надійшла заява про розгляд справи без участі заявника, вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі.
Судові повістки надіслані відповідачу ОСОБА_1 повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача.
За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 відповідно до процесуального закону вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та його не явка не перешкоджає розгляду справи.
Додатково ОСОБА_1 повідомлено шляхом розміщення Одеським апеляційним судом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України про місце, дату та час розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 947/35039/23 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2024 року було позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою у розмірі 45681грн. 38Коп., суму понесених витрат збір документів у розмірі 1700 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп.
15.03.2024 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи у зазначеній справі.
24.06.2024 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України Патрик Ганна Григорівна звернулася з заявою, в якій просить суд виправити описки, допущені в заочному рішенні Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2024 року по цивільній справі №947/35039/23.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року в справі № 761/18236/22 (провадження № 61-12209ск22).
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п'ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) зроблено висновок про те, що опискою визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання та трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення.
Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд), принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
У постанові від 15 січня 2021 року у справі № 905/2135/19 Верховний Суд зазначає, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо: встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з резолютивної частини заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2024 року у справі № 947/35039/23 позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою у розмірі 45681грн 38коп., суму понесених витрат збір документів у розмірі 1700 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп.
І така редакція резолютивної частини рішення є чіткою, зрозумілою, відповідає, як заявленим позовним вимогам, які розглядав суд, так і вимогам закону.
Ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_1 та дата його народження у розглянутому позові Моторного (транспортного) страхового бюро України зазначено не було.
Також, матеріали справи не містять відомостей, щодо дати народження відповідача ОСОБА_1 та його індивідуального податкового номера.
Твердження апеляційної скарги, що дата народження відповідача зазначене в позовній заяві не відповідає дійсності та спростовується змістом самої позовної заяви.
Посилання скаржника, що дата народження відповідача встановлена у справі № 947/795/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, копія якої долучена до позовної заяви та досліджувалась судом при ухваленні рішення по справі № 947/35039/23, не беруться судом до уваги, оскільки надана копія є поганої якості, з якої неможливо прочитати саме анкетні дані ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.
Колегія суддів, вважає що підстави на які посилався заявник як на підстави для виправлення описки, не є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України, а тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про виправлення описки.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду, яка постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права- залишається без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє адвокат Патрик Ганна Григорівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 04 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
М.В. Назарова