апеляційне провадження №33/824/3858/2025
справа №758/4133/24
29 вересня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В.,
за участю захисниці ОСОБА_1 - адвоката Кононенко Олени Сергіївни,
представниці Енергетичної митниці Носко Ю.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року
у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , директора ТОВ "Гурмаш-Оіл", за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,
встановив:
Відповідно до даних протоколу про порушення митних правил №537/90300/23 від 26 грудня 2023 року, складеного Державною митною службою України, убачається наступне:
19 грудня 2022 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , підприємство перевізник ТОВ «Вінтранссервіс» (ЄДРПОУ 41881612), на митну територію України на адресу ТОВ «Гурмаш-Оіл» (код ЄДРПОУ 44624975) ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 24 992 кг, 33,619 тис. л. при 15° С, вартістю 18 975,18 Євро. Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:
- митна декларація типу «IM ЕЕ» від 18.12.2022 N? 22UA903220000555U5;
- товаротранспортна накладна CMR від 16.12.2022 N? LV-HUS-161222/02;
-рахунок (commercial invoice) від 16.12.2022 N? BP 637/2022;
- сертифікат якості від 03.12.2022 N? 161427_4829005;
- зовнішньоекономічний контракт від 07.12.2022 N? 60.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Гурмаш-Оіл».
19 грудня 2022 року зазначений товар випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» N? 22UA903220000586U8. У графі 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейська Спільнота). Крім того, з метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427_4829005, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 228:2012+A1:2017, відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» N? 22UA903220000586U8.
Відповідно до статті 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно статті 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами статті 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв?язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року N? 927, «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива». Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких с Російська Федерація та Республіка Білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) або їх аналогів.
З метою дотримання вищезазначених норм посадовими особами ТОВ «Гурмаш-Оіл» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427_4829005, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».
01 березня 2023 року листом N? 20/20-01-01/7.6/21 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб'єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в Російській Федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих публічною компанією «Orlen Lietuva».
З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею направлений проєкт запиту до митних органів Латвійської та Литовської Республік (лист Енергетичної митниці від 01.03.2023 N? 7.6-3/7.6-20.3/26/4/694).
Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 27 липня 2023 року N? 26/26-04/7.6/1861), одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Гурмаш-Оіл».
06 листопада 2023 року до Енергетичної митниці надійшла відповідь митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06.11.2023 N? 26/26-04/7.6/2879). Згідно з інформацією та копіями документів, наданих митними органами Литовської Республіки, сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427 4829005, виданий на партію товару «бензин 95/ unleaded petrol «Premium» grade 95 with oxygen of 2.7%, class D» y кількості 466 970 кг, який був реалізований латвійському підприємству SIA «Orlen Latvija» та переміщений від виробника залізничним транспортом (8 залізничних цистерн).
Крім того, митними органами Литовської Республіки повідомлено, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva» в частині фактичних показників якості та підпису співробітника підприємства.
Також, Public Company «Orlen Lietuva» повідомила, що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати, видані Компанією.
Отже, директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» гр. ОСОБА_1 до митних органів України наданий сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року N? 161427 4829005, який відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03.12.2022 N? 161427_4829005, надісланого митними органами Литовської Республіки в частині фактичних показників якості та підпису співробітника підприємства.
Таким чином, директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний» у кількості 24 992 кг, 33,619 тис. л при 15° С, вартістю 18 975,18 Євро або 736 952,35 грн (станом на 19 грудня 2022 року курс становив 1 Євро = 38,8377 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.
Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» є громадянка ОСОБА_1 .
Отже, в діях директора ТОВ «Гурмаш-Оіл» гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись із прийнятою постановою, Енергетичною митницею подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на помилковість висновків суду першої інстанції.
Вказує, що ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ», яке здійснило імпорт бензину за контрактом від 07.12.2022 №60 із швейцарським підприємством «Hussar» AG, діяло через директора ОСОБА_1 , яка організувала поставку, перевезення, митне оформлення та подальший обіг товару (24 992 кг бензину вартістю 736 952,35 грн).
Згідно частини 2 статті 459 та пункту 43 статті 4 МК України, у випадку порушення митних правил відповідальність несуть посадові особи підприємства-імпортера. Керівник є тією особою, на яку покладається обов'язок забезпечення дотримання митного законодавства та вимог Технічного регламенту.
Таким чином, саме ОСОБА_1 як директор ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» є суб'єктом відповідальності за порушення митних правил. Це спростовує висновок суду, що вона нібито не мала права чи обов'язку отримувати сертифікат якості на ввезений бензин.
Згідно з Технічним регламентом кожна партія палива має супроводжуватись документом про якість. ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» для митного оформлення подало сертифікат якості від 03 грудня 2022 року №161427 4829005 нібито виданий «Orlen Lietuva». Пізніше Держмитслужба повідомила про поширення підроблених сертифікатів цієї компанії для приховування походження нафтопродуктів із РФ.
Митні органи Литви підтвердили, що справжній сертифікат на партію 466,97 т бензину відрізняється від поданого в Україні за показниками густини та підписом співробітника. Також установлено, що на територію України було ввезено понад 1 167 т пального із використанням цього ж сертифіката, хоча він покривав значно менший обсяг.
Різниця у фізико-хімічних показниках призвела до заниження кількості пального, що вплинуло на суму акцизного податку. Крім того, продукція постачалася не безпосередньо від виробника, а через посередників (SIA «Pars Terminals», «Hussar AG»), що суперечить вимогам МК України щодо підтвердження країни походження. Сертифікат якості був використаний не за призначенням, адже «Orlen Lietuva» дозволяє його застосування лише на придбану кількість продукції.
Таким чином, походження та характеристики товару у кількості 24 992 кг не підтверджено належними документами. Поданий сертифікат був одержаний незаконно та містив неправдиві дані. Дії директора ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» ОСОБА_1 кваліфікуються як умисне порушення митних правил, оскільки подання недостовірного сертифіката дозволило ввести в обіг бензин невідомого походження.
Вказує, що висновок суду про відсутність доказів подання ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» недостовірних документів суперечить матеріалам справи. Відповідь митних органів Латвійської Республіки від 19 червня 2023 року щодо SIA «Pars Terminals» не містить прямих посилань на ОСОБА_1 , однак сама по собі не виключає її відповідальності. Водночас інші документи прямо підтверджують подання саме цим підприємством сертифіката якості від 03 грудня 2022 року №161427_4829005.
Запит Енергетичної митниці та відповіді митних органів обох держав стосуються саме сертифіката, який подавало ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ». Суд, не врахувавши відповідь литовських митних органів, неповно дослідив обставини справи, що свідчить про формальний розгляд та необґрунтованість висновків.
Суд у рішенні помилково зазначив про відсутність доказів існування іншого сертифіката якості, ніж виданий виробником. Це спростовується матеріалами справи: у відповіді митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06.11.2023 № 26/26-04/7.6/2879) вказано, що сертифікат від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, наданий митним органам України, відрізняється від оригіналу, виданого «Orlen Lietuva», зокрема за показниками густини (743,4 кг/м? проти 726,0 кг/м?) та підписом співробітника. Ці розбіжності очевидні при візуальному порівнянні документів, проте суд їх не дослідив.
Також помилковим є висновок, що відсутні докази ввезення більшої кількості товару, ніж зазначено у сертифікаті. Литовські митні органи надали документи, які це спростовують. При цьому аналогічний сертифікат від 03.12.2022 № 161427-4829005 неодноразово використовувався різними суб'єктами ЗЕД при переміщенні бензину «Преміум А95» у грудні 2022 року. За результатами лабораторних досліджень встановлювалося, що заявлений бензин марки 95 фактично відповідає бензину марки 92.
Ігнорування цих доказів свідчить про формальний підхід суду. При цьому практика ЄСПЛ (рішення у справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Отзюрх проти Німеччини», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» тощо) визначає, що справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, а отже до них застосовуються стандарти кримінального процесу. Відповідно постанова суду повинна містити встановлені обставини правопорушення та аналіз доказів, а висновки мають бути логічно пов'язані з формулюванням обвинувачення. У даній справі цього не було забезпечено.
Мотивуючи наведеним, просить постанову Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» ОСОБА_1 винною в порушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 736 952,35 грн з конфіскацією цих товарів (шляхом стягнення вартості цих товарів на підставі частини 2 статті 541 МК України в розмірі 736 952,35 грн.
08 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення адвоката Кононенко О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.
В обґрунтування заперечень вказує на необґрунтованість апеляційної скарги.
Вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Енергетична митниця помилково ототожнила митне оформлення товару у режим «випуск у вільний обіг» із фактом його переміщення через кордон, хоча це різні стадії митних процедур, які здійснюються різними митницями.
Сертифікат якості №1614274829005 був наданий продавцем ? компанією Hussar AG ? у межах зовнішньоекономічного контракту та переданий перевізнику згідно із міжнародною транспортною накладною (CMR), що підтверджує законність його походження. Згідно листа Волинської митниці зазначений документ під час перетину кордону не подавався і не мав подаватися, адже використовується лише на етапі митного оформлення у митниці призначення.
Твердження митниці про подання підробленого або неправдивого документа є безпідставним, оскільки паспорт якості не містить даних про вагу чи кількість товару ? ці відомості визначаються інвойсом. Також матеріалами справи підтверджено, що документи, використані при експорті з Латвії, ідентичні тим, що були надані українським митним органам, а отже відсутні розбіжності.
Додані до справи листи іноземних митних органів та компанії «Orlen Lietuva» не доводять вчинення правопорушення ОСОБА_1 , оскільки стосуються діяльності інших суб'єктів. Таким чином, висновки Енергетичної митниці ґрунтуються на припущеннях, а не на належних і допустимих доказах.
Вказує, що доказів ввезення товару з території Російської Федерації матеріали справи не містять. Твердження апеляційної скарги суперечать чинному на момент переміщення товару законодавству та фактичним обставинам. На дату ввезення (19 грудня 2022 року) заборона на імпорт бензину EN228 (код УКТЗЕД 2710) не діяла, оскільки таку запроваджено лише з 09 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №459. Крім цього, товар ввезений із території ЄС (через Польщу), що підтверджується CMR, де місцем завантаження зазначено Латвію. Будь-яких доказів транзиту через РФ немає. Відтак, підстави уважати ввезення незаконним відсутні.
Звертає увагу, що накладення одночасно штрафу та конфіскації не відповідає принципу пропорційності, порушує "справедливий баланс" між публічними інтересами та правом особи на мирне володіння майном і суперечить як Конвенції, так і позиціям ЄСПЛ та Конституційного Суду України. Крім того, відповідно до статті 541 МК України, стягнення вартості товару є лише способом виконання конфіскації у разі неможливості її фактичного здійснення, а таких обставин у справі не установлено.
Отже, вимога митниці про одночасне накладення штрафу і конфіскації є неправомірною, а суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та відсутність підстав для її притягнення до адміністративної відповідальності.
25 вересня 2025 року надійшли пояснення Енергетичної митниці на заперечення адвоката Кононенко О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ..
Вказує, що вимоги до нафтопродуктів, що реалізуються в Україні, визначені Технічним регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 01 серпня 2013 року. До початку повномасштабної війни підтвердження відповідності здійснювалося шляхом подання сертифіката або декларації відповідності. Після запровадження воєнного стану Уряд з метою недопущення дефіциту пального спростив порядок імпорту, дозволивши ввезення палива з країн ЄС без сертифіката відповідності, але на підставі документа, виданого іноземним органом і підтверджуючого відповідність стандартам EN 228 або аналогам.
Згідно статей 198, 335 МК України митному органу мають бути подані документи, що дозволяють ідентифікувати товар та підтверджують дотримання встановлених обмежень. Відповідно до пунктів 8-9 Технічного регламенту, кожна партія палива повинна супроводжуватися паспортом якості, який містить дані про виробника, дату виготовлення, марку палива, результати випробувань і посилання на нормативні документи. Саме цей паспорт є документом, достатнім для ідентифікації товару під час митного оформлення.
Таким чином, у випадку ввезення 18 грудня 2022 року ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» бензину автомобільного з Латвії митне оформлення здійснювалося на підставі належних документів, зокрема сертифіката якості, який підтверджував відповідність палива вимогам Технічного регламенту. Отже, твердження про відсутність такого документа є необґрунтованим.
Вказує, що доводи заперечень та висновок суду першої інстанції про відсутність доказів вини ОСОБА_1 спростовуються нормами чинного законодавства України. Відповідно до пункту 28 статті 4 Митного кодексу України митні правила визначають порядок переміщення товарів через митний кордон, їх декларування та митне оформлення. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 927 від 01 серпня 2013 року «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів…» імпортер несе відповідальність за відповідність палива встановленим вимогам.
ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ», як імпортер, повинно дотримуватися митних правил, а його директор ? забезпечувати виконання цих вимог. Саме ОСОБА_1 , як директор товариства, уклала зовнішньоекономічний контракт від 07 грудня 2022 року № 60 з компанією «Hussar» AG (Швейцарія), організовувала поставку, перевезення, оформлення документів і ввезення бензину на митну територію України.
Твердження захисниці про те, що Енергетична митниця склала протокол про порушення митних правил виключно на підставі припущень, є безпідставним і спростовується наявними у справі доказами. Висновки Енергетичної митниці ґрунтуються на офіційній інформації та документах, отриманих від митних органів Латвійської та Литовської Республік, зокрема листах Держмитслужби від 27 липня 2023 року № 26/26-04/7.6/1861 та від 06 листопада 2023 року № 26/26-04/7.6/2879. З цих документів вбачається, що одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ».
Митними органами Литовської Республіки установлено, що сертифікат якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, наданий митним органам України, відрізняється від оригінального сертифіката, виданого підприємством «Orlen Lietuva», у частині фактичних показників якості (зокрема, густини товару при 15°С) та підпису посадової особи. Крім того, зазначений сертифікат, виданий на партію палива вагою 466 970 кг, був використаний для оформлення ввезення товару загальною кількістю понад 1 167 тон, що підтверджується даними системи АСМО «Інспектор» і прямо свідчить про його неправомірне використання.
Щодо накладення стягнення вказує, що санкція, передбачена частиною 1 статті 483 МК України, встановлює адміністративне стягнення у вигляді штрафу від 50 до 100 відсотків вартості товарів ? безпосередніх предметів порушення митних правил, із конфіскацією таких товарів або транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для приховування товарів від митного контролю.
З урахуванням усіх обставин справи, способу вчинення правопорушення, обсягу та вартості переміщених товарів, Енергетична митниця вважає, що до директора ТОВ «ГУРМАШ-ОІЛ» ОСОБА_1 має бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товарів ? 736 952,35 грн ? із конфіскацією товарів як безпосередніх предметів порушення митних правил. Саме таке стягнення є достатнім для її виправлення, запобігання повторним порушенням і відповідає ступеню тяжкості правопорушення.
Вказує, що обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
З огляду на положення частини 2 статті 541 МК України, митниця просить застосувати до ОСОБА_1 основне стягнення у вигляді штрафу в сумі 736 952,35 грн та додаткове стягнення ? конфіскацію шляхом стягнення вартості товарів у тому ж розмірі.
У судовому засіданні представниця Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги.
Адвокат Кононенко О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд робить такі висновки.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.
Згідно статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
За диспозицією частини 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
У відповідності до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи убачається, що 07 грудня 2022 року між Hussar AG та ТОВ "Гурмаш-Оіл" укладено рамковий договір №60, відповідно до якого продавець зобов'язався продати та поставити, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти: бензин неетильований 92-Євро, 95-Євро, 98 Євро, дизельне паливо ЕН 590, скраплений газ пропан-бутан. Кількість, якість Товару, терміни постачання, країна походження, ціна кожної погодженої до постачання партії Товару зазначається в Загальних Умовах, викладених у Додатку А та Специфікації, наведеної у додатку В до цього договору.
Згідно пункту 2.2. договору продавець надає покупцю сертифікати на товар згідно пункту 7.7 цього договору.
Пунктом 7.7. договору визначено, що для товару, що постачається за цим договором, якість та кількість визначаються та відповідно до стандартної практики Пункту Постачання для покупця. Таке визначення має бути викладене в сертифікаті(ах) (а.с. 20-21).
Згідно даних декларацій ІМ 40 ДЕ убачається, що для переміщення товару надано такі документи:
- інвойс HAGGO04 від 14 грудня 2022 року;
-рахунок (commercial invoice) від 16 грудня 2022 року №BP 637/2022;
- товаротранспортна накладна CMR від 16 грудня 2022 року № LV-HUS-161222/02;
- сертифікат якості від 03грудня 2022 року №161427_4829005;
З даних листа Орлен Литва від 16 жовтня 2023 № D2(12.11-9)-2356) убачається, що Орлен Литва повідомила, що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об'єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов'язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією.
Крім цього, Орлен Литва повідомило, що сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 видано на бензин 95 в кількості 466,97 т, продавець: Компанія, покупець SAI Orlen Латвія. 100% обсягу цієї партії, або 466,97 т, продано різним клієнтам у Латвії. Зазначено що сертифікат справжній (а.с. 55).
Згідно даних наказу №28/06/22 від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків директора ТОВ "Гурмаш-Оіл" із 28 червня 2022 року (а.с. 73).
Із даних декларації убачається, що митним брокером ФОП ОСОБА_5 задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Гурмаш-Оіл» у швейцарського підприємства «Hussar» AG, на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доводи скаржника в тій частині, що за отриманих відомостей від Компанії «Orlen Lietuva» є підстави уважати, що товар, ввезений ТОВ «Гурмаш-Оіл» на підставі сертифікату (паспорту) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті), апеляційний суд уважає необґрунтованими, оскільки товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, отже покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до контракту йому надавалися продавцем.
При цьому, при переміщенні товару через митний кордон ТОВ «Гурмаш-Оіл» використовувало відомості сертифікату якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який був виданий «Orlen Lietuva», а в подальшому наданий «Hussar» AG та переданий перевізнику відправником товару, що відповідало умовам Контракту від 7 грудня 2022 року №60, відповідно до пункту 2.2 якого обов'язок надати сертифікат якості та інвойс на партію товару покладений на компанію «Hussar» AG. Тобто, ТОВ «Гурмаш-Оіл» здійснило поставку товару на територію України у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а також зважаючи на умови укладеного між сторонами договору.
Таким чином, слід зробити висновок про те, що до митної декларації надано товаросупровідні документи, що надані перевізнику та отримувачу продавцем. При цьому митним брокером ФОП ОСОБА_5 задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Гурмаш-Оіл» у швейцарського підприємства «Hussar» AG, на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 як директора ТОВ «Гурмаш-Оіл», були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Апеляційний суд звертає увагу, що до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про подання ТОВ "Гурмаш-Оіл" митному органу документів одержаних незаконним шляхом чи документів, що містять ознаки підробки, зокрема, доказів підробки печаток, підписів наданих для оформлення товару.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, у тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Оскільки Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, а відтак правомірно закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до викладення обставин, що були зафіксовані в протоколі про порушення митних правил, яким суд надав належну правову оцінку.
Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не убачає, у зв'язку з чим робить висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Керуючись статтею 530 МК України, статтею 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК