Провадження № 11-сс/803/2060/25 Справа № 183/10731/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
заявника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , поданою в інтересах ОСОБА_7 , в порядку ст. 206 КПК України, -
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє інтересах ОСОБА_7 , поданою в порядку ст. 206 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що обставини, на які вказує заявник, а саме затримання громадянина працівниками ТЦК та СП, утримання його без відповідного судового рішення, не підлягають оскарженню в обраному скаржником порядку, оскільки такі правовідносини врегульовані іншим законодавством, а саме нормами законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, - відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що скарга ОСОБА_6 подана усупереч положенням ст. 303 КПК України, оскільки останнім заявлено вимоги, які не підлягають розгляду слідчим суддею під час досудового розслідування, що відповідно до ч. 4 ст.304 КПК України має наслідком відмову у відкритті провадження за скаргою.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати командира в/ч НОМЕР_1 негайно звільнити ОСОБА_7 .
В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою та істотно порушує кримінальне процесуальне законодавство.
Зазначає, що 14.10.2025 року о 19:40 в м. Самар ОСОБА_7 був затриманий невідомими особами та без його згоди та проти його волі примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де утримувався до 17:00 год. 17.10.2025 року в умовах ізоляції від суспільства, будучи позбавленим свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили. Того ж дня ОСОБА_7 зателефонував своїй дружині і повідомив про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 , підробивши документи про проходження ним ВЛК, за умови, що він є непридатним до військової служби за станом здоров'я, про що мав документи на руках, застосувавши насильство, доставили його у в/ч НОМЕР_1 .
Вказує, що ОСОБА_7 було незаконно позбавлено волі, у зв'язку із чим вважає, що його скарга повинна бути розглянута слідчим суддею в порядку ст. 206 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача; адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, на підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дії чи без діяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою у порядку 206 КПК України, у якій просив зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 доставити ОСОБА_7 в судове засідання; витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію щодо правомірного затримання ОСОБА_7 та подальшого його утримання в умовах ізоляції від суспільства; зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити ОСОБА_7 .
Зі змісту скарги та доданих до неї документів не вбачається, що відносно ОСОБА_7 здійснюється кримінальне провадження, або останній тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами та доповненнями), або він затриманий правоохоронним органом.
Як слушно зауважує слідчий суддя, закріплений у ст. 206 КПК України правовий механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи. Разом із тим, вказаний порядок не охоплює правовідносин, які виходять за межі кримінального провадження та діяльності правоохоронних органів, тобто не мають кримінально-процесуальних ознак.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що повноваження слідчого судді суду першої інстанції передбачені виключно нормами КПК України, яким згідно із ст. 1 КПК України врегульований порядок кримінального провадження.
Крім того, згідно із п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб виключно у кримінальному провадженні.
Відтак помилковим є посилання апелянта на те, що ст. 206 КПК України надає слідчому судді право зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу негайно доставити певну особу до слідчого судді для з'ясування підстав перебування її у певному місці, незалежно від того, чи пов'язані відповідні обставини із кримінально-процесуальними відносинами та/або правоохоронною діяльністю.
Колегією суддів встановлено, що адвокат ОСОБА_6 оскаржує дії працівників РТЦК та СП, який не є правоохоронним органом і не здійснює кримінальне провадження. Повноваження та порядок дій останніх врегульовані спеціальним законодавством та можуть бути предметом адміністративного оскарження, а за наявності у них складу кримінального правопорушення - предметом досудового розслідування, втім не можуть бути перевірені в порядку ст. 206 КПК України.
У справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право на доступ до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватись пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями.
Отже слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що скарга адвоката ОСОБА_6 виходить за межі повноважень слідчого судді відповідно до вимог КПК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , поданою в інтересах ОСОБА_7 , в порядку ст. 206 КПК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4