133/4280/25
3/133/2990/25
Іменем України
04.12.25 м.Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем'янова Ж.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Водій ОСОБА_1 09.11.2025 о 21:05 в місті Козятин Хмільницького району Вінницької області, вулиці Тимка Падури (Сєдова), 23, керував електроскутером «SPARK 2», без державного номерного знака, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проходився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 7510 ARLM 0357, результат позитивний 0,55 %. Здійснювалась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори 476123, 476855, чим порушив п.2.9.а.ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно повідомленим про місце та час розгляду справи, не з'явився, про що свідчить довідка про доставку повідомлення на зазначений ОСОБА_1 мобільний телефон в протоколах про адміністративні правопорушення та заявах на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення.
Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Згідно із ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суддя прийшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного порушення правил дорожнього руху підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508346 від 09.11.2025;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2025, у якому зафіксовано ознаки сп'яніння ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.11.2025;
-результатом спецприладу Драгер Алкотест ARLM - 0357, результат позитивний 0,55 %;
-рапортом поліцейського патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП від 09.11.2025;
-поясненнями ОСОБА_1 від 09.11.2025;
-даними відеозапису.
Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в ході судового розгляду не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст. 256 КУпАП та згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричним колісним транспортним засобом є дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Зазначений Закон України визначає, що легкими електричними транспортними засобами є: легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину та низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів;
З положень указаного нормативно-правового акту вбачається, що електричний велосипед віднесено до транспортних засобів, а відтак відповідальність передбачена положеннями ст. 130 КУпАП поширюється у випадку керуванням особами таким транспортним засобом.
Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає за скоєні протиправні дії накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
При цьому, необхідність наявності посвідчення водія відповідної категорії Правилами дорожнього руху вимагається для водіїв механічних транспортних засобі (п. 2.1. ПДР).
Відповідно до п. 1.10. ПДР механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
В досліджуваному випадку особа, що притягується до адміністративної відповідальності не є водієм у розумінні ПДР та підпадає під поняття "інша особа", відповідно до санкції ст. 130 КУпАП.
З відеозапису встановлено, бодікамера №476123 01 хвилина 30 сек., особа керувала мопедом SPARK 2, без номерного знаку, потужністю до 3 кВт та пред'явила працівникам поліції не водійські права, а Дію на підтвердження особи, а відтак не може бути позбавлена права керування відповідно до положень санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, ОСОБА_1 , підпадає під поняття інша особа (не водій) та відносно нього має застосовуватися штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як це визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин скоєного діяння, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно дост.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності дост.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 605 грн. 60 коп.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (отримувач: ГУК у Вінницькій області/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), IBAN: UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА